Алі Гейзелвуд

Вірите чи ні - до цієї книги я думала що ненавиджу романи))
"Кохання в мозку" - моє перше знайомство не лише з жанром, а і з авторкою, і це було чи не найкраще що зі мною сталось за останній час в контексті літератури. Проблематика дискримінації жінок в науці тут є однією з головних, що в свою чергу є надзвичайно близьким і мені як науковиці. Стиль легкий і невимушений, історія кохання Бі та Леві відчувається такою справжньою... В неї хочеться вірити. Ну і мріяти :)
Звісно, після ознайомлення з творчістю Алі Гейзелвуд я не можу стверджувати що саме ця книга є її найкращою. Але вона однозначно займає особливе місце в моєму серденьку <3

"Дозволити собі закохатися - це як дозволити собі впасти: хтось вас обов'язково впіймає".
Олівія та Адам - науковці-біологи. Вона - аспірантка, він - викладач-професор. Здавалося, що між ними може бути спільного?! Але все ж таки може... Завдяки чудовій подрузі Олівії - Ань, любительниці поставити Олівію у незручне становище, й склалися стосунки цих двох.
Ця історія кохання цікава, приправлена гарним гумором та хот-сценами🌶.
Герої прописані гарно, у кожного з них є свої дитячі травми. Але це їх не зламало, а навпаки - стало стимулом діяти.
Окреме "дякую" авторці за розділ, де описані почуття та думки Адама стосовно Олівії. Дуже цікаво почитати, що в голові у чоловіків (ну то й що, що автор - жінка 🤣).
"Гіпотеза кохання" - крута книга, яка заслуговує посідати головне місце у ТОП-3 моїх улюблених ромкомів. Недарма вона багатьом так подобається!

"...ми не дізнаємося, доки не спробуємо".
"Купка збігів і "якби".
Ця книга - це моє знайомство з Алі Гейзелвуд. Так-так, я та, хто ще не читав "Гіпотезу кохання".
Головна героїня Бі - науковця, співпрацює з Nasa - робить шоломи для астронавтів. А також фанатка Марії Кюрі.Її запеклий ворог ще зі студентства - Леві, працює з нею в парі. Здається, що з цього вийде ? Але все ж таки щось і вийшло ) Так, це історія з тропом від ворогів до коханців. До речі, про коханців - сцени кохання тут пожежа ❤️‍🔥.
Мене здивував кінець книги - прям шпигунські розборки вийшли.
І також приємним бонусом до прочитання книги є те, що дізнаєшся біографію Марії Кюрі та деякі наукові факти.
Історія вийшла легка, цікава та захоплююча

Це просто підпал! Познайомилась з авторкою завдяки цій книзі і закохалась! Авторка створює просто космічних чоловіків, настільки ідеальних, що в якийсь момент починаєш заздрити головній героїні. Дуже цікава історія, неймовірна історія кохання та трішки науки. Ця книга однозначно заслуговує на увагу!

Я полюбила дану авторку з першої її книги! Дуже легко та швидко читається, неймовірна історія кохання. А ще дана авторка створює просто неймовірних і найкращих книжкових чоловіків! Ну і трішки драми в кінці, щоб створити напругу перед прекрасним та щасливим кінцем.

Легкий і захопливий романчик, наука + романтика. Чудові герої та цікава сюжетна лінія, здорові стосунки!

Ще один прекрасний ромком авторки. Алі просто богиня ромкомів. Ця книга була не така драматична, як "Гіпотеза кохання". Але насолодилась я нею сповна!

Прочитала на одному диханні) Цікаво, романтично, захопливо особливо ті 2 розділи😅

"Теоретично це кохання" — книга, яка залишає глибокий слід у душі. Вона розкриває складнощі та радощі людських стосунків, змушуючи читача задуматися над справжнім значенням кохання. Автор вміло балансує між легкістю викладу і серйозними філософськими питаннями, що додає тексту глибини.

Персонажі прописані з такою увагою до деталей, що неможливо не відчути їхні переживання. Вони не ідеальні, а це робить їх ще більш близькими і зрозумілими. Їхні внутрішні конфлікти та емоційні моменти викликають співпереживання, а місцями — й сльози. Часом смішно, часом сумно — книга змушує пройти весь спектр емоцій.🫶

Стосунки між героями розвиваються органічно, і ти відчуваєш кожен їхній крок, кожну мить близькості та відстані. Автор не боїться показати, що кохання — це не лише романтика, але й праця, сумніви та вразливість.

Цей роман справді змушує задуматися про природу любові: чи можемо ми насправді зрозуміти одне одного? Чи можливо знайти баланс між почуттями та раціональним підходом до стосунків? "Теоретично це кохання" — це не просто історія про любов, це глибока розмова з самим собою.

Рекомендую цю книгу всім, хто готовий заглибитися в емоційний світ і поринути у роздуми про кохання, яке оточує нас у повсякденному житті. Вона залишить вас не лише з гарними спогадами, але й з новими думками про те, що означає любити.

У романі нуль інтриги з першої ж сторінки. Головна героїня Бі, ламає голову, намагаючись зрозуміти, чому Леві так до неї ставиться, але ми, як читачі, вже знаємо, чому це відбувається. Абсолютно ніякої загадки щодо особистості Шмака — і який тоді сенс
у всьому цьому?

Також мені не сподобалося, як швидко герої перейшли від друзів до коханців, адже як друзі вони спілкувалися ну дуже мало. З плюсів
- багато котиків
- непоганий гумор,
- жінки в науці та відстоювання своїх прав,
- гарячі сцени 18+

А загалом, книга не викликала в мене нічого, окрім нерозуміння героїв, роздратування передбачуваністю сюжету та швидким фіналом. Я не назву її найгіршою серед любовних романів, але суцільним розчаруванням — точно.

Це щось неймовірне! Я готова читати книги Алі тоннами та взахльоб. Дуже яскраві, ніжні, здорові стосунки в світі науки. Звичайно, це банально та мило. Але коли ви бачите цю обкладинку, ви не цього чекаєте?

Хіт буктоку, який настільки часто згадувався скрізь, що було просто неможливо його не прочитати!
І тут сталась любов 😻😍 З першої сторінки ця книга просто увірвалася в моє життя і полонила моє серце ♥️
Ця історія читається дуже легко, швидко і так, що просто неможливо відірватися!!!
Фішка автора, як я зрозуміла, є ромкоми, де події відбуваються між науковцями в різних галузях. І я боялась, що саме це мені не сподобається, але як же я помилялася. Це зовсім не нудно, не складно і не цікаво. Книга захоплює і не відпускає до останнього, аж поки ти не купуєш наступну книгу автора❤️