Мені сподобалася книга, але її було важко читати, особливо порівнюючи з теперішнім життям і звичаями.
З усіх найбільше я полюбила містера Беннета😁🤭. Тільки він може так кепкувати з своєї дружини, любити Ліззі і радіти її щастю, навіть якщо означає, що він її буде бачити не так часто.
Любов Дарсі і Елізабет для мене виявилася якоюсь дивною, хоча Дарсі її гарно поступового заслуговував (ну і враховуючи ті часи...). Він і допоміг шлюбу Вікхема, якого ненавидів майже все життя, і не побоявся незгоди на шлюб від своєї тітки Кетрін. А от Елізабет напевне закохалася в нього ще на першому балу, але враховуючи його гордовитість на балу, одразу відкинула будь-які думки про це і придумала собі упереджене ставлення.
Лідія, як була дурна, так і залишилася ...
Рада також за Джейн і містера Бінглі, вони дійсно показали, що в них один до одного є почуття і їх не розлучить навіть рік поодинці.
«Гордість і упередженість» — це не просто один із найвідоміших романів англійської літератури. Це літературна перлина, в якій елегантно поєднано блискучу сатиру, глибокий психологізм і надзвичайно теплу історію кохання. Джейн Остін створила витончений соціальний портрет своєї епохи, де між світськими балами й чаюваннями відбуваються справжні внутрішні битви за щастя, гідність і самоповагу.
Події розгортаються в Англії наприкінці XVIII — початку XIX століття. У центрі — сім’я Беннет, де п’ятеро дочок мають мало приданого і великі шанси залишитися незаміжніми, якщо не знайдуть гідних чоловіків. Головна героїня, Елізабет Беннет, — розумна, незалежна й дотепна, відмовляється підкорятися сліпим суспільним очікуванням. Її історія з гордим, замкненим, але шляхетним містером Дарсі стає символом боротьби між першим враженням і справжніми почуттями.
На перший погляд — це романтична історія, але насправді роман значно глибший: він розкриває психологічну еволюцію героїв, соціальні стереотипи, обмеження жіночої ролі та необхідність внутрішніх змін.
Назва роману є ключем до розуміння його змісту: гордість містера Дарсі та упередженість Елізабет — ті риси, що заважають їм побачити істину. Протягом твору обидва проходять внутрішнє очищення: Дарсі вчиться смиренності й щирості, а Елізабет — подоланню упереджених суджень. Їхнє кохання — це не казкова романтика, а результат духовного зростання, чесності та самопізнання.
Джейн Остін володіє унікальним літературним почерком: її проза витончена, іронічна, насичена соціальними спостереженнями. Її іронія — не жорстка, а м’яка, з теплою усмішкою. Діалоги — справжня насолода: гострі, дотепні, психологічно влучні. Вона зображує не події, а характери, і це дає змогу побачити, як змінюються герої у своїх вчинках, словах і переконаннях.
Цей роман — більше, ніж історія кохання. Це книга про те, як важливо бачити за зовнішнім фасадом справжню людину, визнавати свої помилки, рости над собою. Це твір про розум і серце — про здатність відчувати, мислити й любити по-справжньому.
Я рекомендую цю книгу: шанувальникам психологічної класики; усім, хто цікавиться гендерною тематикою і жіночими образами в літературі; тим, хто хоче краще зрозуміти британське суспільство XVIII–XIX ст.; поціновувачам глибоких романтичних історій без кліше; підліткам і молоді, які шукають приклади сильної, незалежної жінки в літературі; тим, хто цінує літературу з багатим підтекстом і інтелектуальним гумором.
«Гордість і упередженість» — роман, який з роками лише набуває актуальності. Це класика, яка не старіє, бо говорить про те, що завжди буде важливим: як ми пізнаємо себе, як вчимося любити, і як долаємо власні внутрішні бар’єри. Історія Елізабет і Дарсі — це не просто любовна лінія, а шлях до взаєморозуміння, довіри і поваги. Обов’язково до прочитання — бодай раз у житті.
«Гордість і упередженість» — це один із найвідоміших романів англійської літератури, який залишається актуальним і захоплюючим вже понад двісті років. Цей твір не лише про кохання, але й про внутрішній розвиток людини, соціальні стереотипи, класові відмінності та силу особистого вибору.
Сюжет обертається навколо життя родини Беннетів, особливо — другої дочки, Елізабет Беннет. Вона розумна, незалежна й іронічна — типово не така, якою повинна була бути «ідеальна» жінка її часу. Її протиставляють містеру Дарсі — заможному, гордовитому, але глибоко чутливому чоловікові. Їхня історія — це шлях подолання упередженості, нерозуміння, самолюбства і, врешті-решт, — відкриття справжніх почуттів.
Джейн Остін майстерно зображає характери героїв, використовуючи тонкий гумор, іронію та влучні описи. Кожен персонаж має свої сильні й слабкі сторони, що робить їх дуже живими та правдоподібними. Авторка також розкриває важливі соціальні теми: роль жінки в суспільстві, залежність шлюбу від соціального статусу, відсутність прав у жінок, які не мають приданого.
Що особливо захоплює — це розвиток героїв. І Елізабет, і Дарсі проходять внутрішню трансформацію: вчаться визнавати свої помилки, змінюються, і саме це дозволяє їм знайти гармонію і справжнє кохання.
Я рекомендую цю книжку тим, хто любить класичну літературу, яка не втрачає своєї цінності з роками; підліткам та молоді, адже роман спонукає задуматися про важливість щирості, самоповаги й відкритого серця; усім, хто цінує тонкий гумор, іронію та цікаві діалоги; тим, кого цікавлять історичні реалії Англії XVIII–XIX століття.
«Гордість і упередженість» — це книга, яка вчить, що справжня любов починається там, де закінчуються гордість і упередженість. Вона не просто розважає, а змушує замислитись над власними поглядами, судженнями та життєвими цінностями.
