Зізнаюсь чесно, книги А. Крісті не часто викликають у мене бурхливі емоції. Так, у них шокуючі розв'язки і купа неочікуваних поворотів пов'язаних зі смертями будь-якого героя, але от щоб горло здавило від сліз такого я не пам'ятаю. І ось він - роман від якого у мене на очі набігли сльози.
"Убивство в маєтку Голлов" це історія про смерть та про кохання. Пуаро приходить на обід до маєтку і бачить дивну картину: чоловік стікає кров'ю в той час як над ним стоїть його дружина з револьвером. Але не все так просто як здається, бо в книгах Аґати Крісті завжди не все так просто, особливо коли помираючий промовляє ім'я. І це не ім'я його дружини🤭.
За структурою цей роман не надто оригінальний, але емоції які відкликав для мене нові. Я вже і забула що авторка може писати психологічно складні тексти. Не те щоб в інших книгах герої були плаский і не логічні, але тут для мене майстерність авторки була дуже помітна.
Шкода, що ця історія не відноситься до найпопулярніших історій А. Крісті, бо у неї дійсно неочікувана розгадка.
Раджу✅.

З історіями про Шерлока Голмса вперше я познайомилася років у 12 і скажу чесно, я ніколи не вважала його своїм улюбленим детективом. Так, читала деякі оповідання, а "Собака Баскервілів" навіть дуже захопила але не настільки, щоб читати все про героя.
Але чому б не прочитати одразу все, якщо є це чудове видання в якому збережене хронологія подій?
Варто читати!
Кожна окрема справа детектива розкриває не тільки його дедуктивний метод, але й характер героя загалом. За ним цікаво спостерігати, але емоційно я поки що не прив'язалася до героя. Можливо другий том змінить мою думку, тож продовжую читати.
А поки що раджу це шикарне видання всім поціновувачам творчості автора🔥

Будь-ласка не читайте цю книгу перед Різдвом! Не ведіться на назву про різдвяні канікули, бо Моем це не про Різдво. Це не крісмас муд.

Моем це про непрості характери, складний життєвий шлях та крах ілюзій.

А ще "Різдвяні канікули" це про qосіян.
Пу-пу-пу-пуууу.

З одного боку неприємно, але з іншого мене ця зустріч не дивує. Роману майже сто років і тоді в Європі можна було зустріти як не колишнього князя так когось зі знедоленої аристократії. Данина часу так би мовити, але гарно було б знати про цю зустріч заздалегідь.

Чарлі звичайний англійський хлопець із доволі забезпеченої сім'ї. Його життя обмежене добробутом власної родини, але канікули в Парижі розширять не тільки культурну обізнаність хлопця, а й ого світогляд. Кращий друг Чарлі - Саймон - затятий комуніст та прихильник революцій знайомить Чарлі з повією і ось тут на арену виходять qосіяни.
Далі буде багато ниття про їх тяжку долю, несправедливість та культуру.
Бла-бла-бла.

Опустимо це і повернемося до Чарлі, бо за його емоціями та трансформацією світосприйняття було цікаво спостерігати. Хоча з героями Моема завжди так: максимум реалістичності в діях та думках і як підсумок ще одне прожити життя.
Не впевнена що можу радити цю книгу для всіх, бо дуже багато згадок про наших сусідів, але якщо ви наважитесь то раджу тим, хто полюбляє читати про те як розбиваються рожеві окуляри🤭.

П'ять років тому ця книга стал вершиною, яку я не змогла підкорити. Не знаю, що тоді пішло не так, але зараз все було ідеально.
Це було неспішне читання. Півтора місяця пішло у мене на те щоб дізнатися історію Едмона Дантнса. Хоча, чи є тут ті, хто хоча б в загальних рисах не знає цю історію? Напевне - ні.
От і я щось звідкись знала, але масштаб та втілення цієї помсти були мені невідомі. Так, я пишу "помста" бо саме вона була рушійним елементом сюжета.
На Едмона звели наклеп і це майже позбавило його життя, але хлопцю пощастило зустріти людину, яку він вважав своїм другим батьком, адже саме Фаріа дав поштовх тому що "народився" Граф Монте-Крісто.
Це була захоплива подорож і компанії цікавих героїв. Мова автора доволі проста та жвава і попри відсутність глибокого самоаналізу кожен герой має об'єм і власний "голос" в історії. Мені здається ця історія підійде як для читачів зі стажем так і для тих, хто тільки починає свій шлях, тому раджу її всім ❤️.

"Пригоди різдвяного пудінга" А. Крісті⠀
Збірка до якої входять наступні оповідання:⠀
📖"Пригоди різдвяного пудінга"⠀
📖"Таємниця іспанської скрині"⠀
📖"Смиренний пес"⠀
📖"Чотири і двадцять дроздів"⠀
📖"Сон"⠀
📖"Химера Гріншоу"⠀
Аґата Крісті це єдина авторка коротка проза якої мене завжди задовольняє. Бо це такі концентровані історії в яких ідеально врівноважені детективна складова, мотивація героїв та загальна атмосфера злочину.
Давайте коротенько розповім про кожне оповідання🙂.
"Пригоди різдвяного пудінга" потішили різдвяною атмосферою у великому маєтку, а от детективна складова виявилася очевидною.⠀
"Сон" спочатку видався містичним, але Пуаро так все розклав по поличкам, що я знову здивувалася, як же сама не здогадалася🤦.⠀
"Таємниця іспанської скрині" та "Смиренний пес" написані у найкращих традиціях А. Крісті. Невелика кількість людей, одне вбивство, всі підозрювані і знову ж таки логічне пояснення.⠀
"Чотири і двадцять дроздів" запаморочили мені голову двома братами яких я постійно плутала, а потім все зрозуміла і знову була здивована.⠀
Єдине, зауваження до збірки це оповідання "Химера Гріншоу". По-перше в ньому використовується прийом, який зустрічається в одній з попередніх історій, тому розгадка не вразила. А по-друге в ньому розслідування веде міс Марпл. Дивно її бачити в серії "Легендарний Пуаро"🤨.
І от в кінці у мене трохи суперечливі враження від збірки, бо окремо усі оповідання гарні, але останнє розбиває цілісну картину.