Loading...
Ольга iam.olya_
Ольга iam.olya_ Копанєва
Експерт
27.06.2024
Новий відгук
Я не фанат казок та ретелінгів, але світ який створила авторка полонив мене ще сім років тому. І зараз я кайфую перечитуючи історію у нашому виданні.⠀
Перша частина приголомшувала одразу з декількох напрямків. Один з них про те, що Сіндер (Попелюшка) є кіборгом, а інші спойлерні тому я їх пропущу, але у другій частині все не так шокуючи. Є дівчина, є бабуся і є Вовк. Бабуся зникає і дівчина, та сама Скарлет, вирушає на її пошуки у компанії Вовка.⠀

Скажу чесно, мені до вподоби відносини цієї парочки, бо вони обоє ззовні сильні, але дуже вразливі в середині. У їх історії присутня романтика, але вона не випирається на перший план.⠀

Також авторка не забула про Сіндер і Кая. В цій книзі ми маємо аж три сюжетні лінії кожна з яких доволі інтригуюча. У Скарлет проблеми з вовчою зграєю, у Сіндер з'явився партнер-втікач, а у Кая просто купа проблем😅.⠀

Поступово всі ниточки об'єднуються у спільну історію і я дуже чекаю на продовження, адже трохи пам'ятаю, що на нас там чекає і , повірте, ті пригоди будуть надзвичайно захоплюючі!
Новий відгук
Продовжую мандрувати шляхом Еркюля Пуаро. І цього разу я опинилася на званій вечері яку влаштував Чарльз Картрайт.⠀

За традицією все завершується раптовою смертю. Але ніхто не сприймає це як вбивство. Навіть Пуаро не бачить нічого підозрілого. Доки не помирає ще один учасник тієї вечері.⠀
У цьому романі Пуаро грає скоріше другорядну роль, адже головний герой це Чарльз Картрайт. Тут він і гостинний хазяїн і детектив і нещасний закоханий. У колишнього актора купа амплуа, але хто ж він насправді?⠀

Пуаро все бачить. Хоча бельгієць веде не так багато розмов, його сірі клітинки працюють дуже активно. Мої клітинки теж попрацювали і мені знову вдалося розгадати убивцю, але мотиви залишились за кулісами. Помітила, що зараз мені цікаво читати книги авторки не через закручене вбивство, а через мотиви. Що штовхає людину на злочин, як виправдовує себе злочинець? Ото такі інтереси, так і до трилерів можна дійти🤭
Новий відгук
Деякі історії мені страшно перечитувати, бо час іде та змінює вподобання та настрої. Росте багаж прочитаних книг і те, що раніше я могла не помітити, тепер так і лізе в око.⠀
Добре, що "Червона зима" прекрасна так само як і три роки тому 🥰.⠀

Історія Емі - дівчини, доля якої стати земним вмістилищем богині Аматерасу знову полонила мене. Я із захватом читала про життя у маленькому гірському храмі та про першу зустріч з Кіцуне (а потім і про другу, третю...🤭) Закрите життя в храмі, зробило Емі трохи наївною, але за її діями та думками цікаво спостерігати. А читати правду про її долю було знову боляче.⠀

Авторка створила дуже атмосферну та затишну історію. Вона сповнена японськими колоритом та міфологією, яка спочатку здається складною, а під кінець хочеться в ній оселитися щоб не розлучатися з прекрасними героями.

Хочу порадити цю історію всім хто полюбляє східну міфологію та ніжна та романтичні історії)
Новий відгук
Скажу відверто, що цю збірку я придбала тільки через оповідання Наталі Матолінець. З її книгами я знайома давно і всі вони мені до душі. Тому й з історією Наталі у мене одразу сталася любов. Тут є впізнавана львівська атмосфера яка пахне кавою та пляцками. А ще тут є подорожі у часі😍. Загалом, я могла б весь відгук присвятити цьому оповіданню, але давайте трохи розповім про інші.

🔸"Заради Афродіти і всіх її облич" - у цій історії мені сподобалася міфічна складова, сеттінг та герої.

🔸"Damsel in distress, або Аліса в біді" трохи не моя історія за жанром: не люблю переселення душ (чи як правильно назвати те явище) та коли все обертається навколо романтики.

🔸"Найближчі до пекла" дуже цілісна і завершена історія, яка змогла мене здивувати, бо я була впевнена, що знаю хто упир.

🔸"Земля обітована" виглядє як початок великого фантастичного роману, тому фінал видався надто швидким та метушливим.

Я не часто читаю збірки оповідань і мені було цікаво зробити такий своєрідний тест творчості авторок з якими я не знайома. Що можу сказати у підсумку: всіх буду читати. Питання: з чого почати🤔.
Новий відгук
Я та людина, яку можна закохати у книгу однією фразою: 4500 років по тому... Обожнюю коли у історії є таке далеке минуле. Для мене це своєрідна запорука того що історія буде масштабною. Але саме прологи (так, пролог тут не один) підтвердили, що це на 100% моя історія.⠀

У книзі я побачила абсолютно новий та оригінальний всесвіт у якому панують Бурі. І завдяки їм утворилася унікальні флора та фауна, магія і народи, закони та традиції.⠀
Тут живуть різні герої серед яких виділяються: раб, який намагається всіх врятувати, дівчина у якої є талант та князь, який бачить видіння. На перший погляд не надто оригінально, але під тиском Великобур історія набирає обертів від яких голова паморочиться.⠀

Зради, зміни звичних речей і явищ, неочікувані відкриття міцно тримають увагу. А об'єм, який спочатку здавався надмірним, тепер дуже малий, бо хочеться поринати у цей всесвіт глибше і глибше... На 4500 років назад.⠀

Фінал показав нові деталі і треба одразу читати друку частину!
Новий відгук
Книги А. Крісті я читаю вже більше двадцяти років і зараз знайти нечитаний твір то велика рідкість 😌. "Побачення зі смертю" саме така перлина. На додачу до цього сюжет розгортається на Сході, а я дуже люблю ці історії авторки, бо є в них свій східний шарм приправлений педантичністю та акуратність Пуаро.⠀
На перший погляд у нас типова історія родини в якій один з батьків тиран, а діти страждають через це. Кожен з них мав мотив та можливість вбити мучителя. Але ж Агата Крісті не була сама собою, якби все було так просто.

Мене завжди зачаровувало як авторка примудряються у маленькому форматі вмістити життя багатьох персонажів, щоб було зрозуміло мотиви і логіку їх дій. Як на мене, А. Крісті майстриня стислого, але водночас глибокого психологічного аналізу. Тож перед тим як дізнатися правду ми трохи покопирсаємося у минулому, трохи дослідимо нинішні справи в сім'ї, а вже потім дізнаємося хто ж скоїв вбивство.⠀

Я вже не раз писала, що книги В. Крісті, то моя ідеальна формула детективів і я не можу оцінити їх на щось крім 10/10!
Новий відгук
Ви коли небудь замислювались наскільки глибоко у нашому житті вкорінилося зросійщення. Думки, що все російське то більш гарне, культурне, багате, а українське - не варте уваги, непомітно нав'язувались людям поколіннями. І це дало невтішні плоди...⠀

Мені ця книга на деякі факти відкрила очі, бо іноді варто "вголос озвучити" якісь буденні речі, щоб зрозуміти, що звучать вони з певним підтекстом. І з такими непомітними підтексти ми стикаємося щодня.⠀

Есеї охоплюють різні сфери життя і тому мені одні були цікавіші за інші. А те, що автори збірки різні, зробило її дуже неоднорідною . Іноді здавалося, що читаєш допис у фейсбуці, а іноді, що реферат з культурології; іноді було цікаво від початку і до кінця, а іноді відгукнулися тільки окремі тези.⠀
Різноманітність книги не робить її гіршою і не зменшує актуальності, кожен читач знайде те, що тригерить саме його і як на мене це й робить її обов'язковою до читання.
Особливо зараз.⠀
Новий відгук
Це було боляче. Настільки, що я не впевнена чи хочу читати інші книги авторки.⠀
Принаймні зараз.⠀

Історія Віанни та Ізабель розбила мені серце. Такі різні характери та долі, об'єднані не тільки кров'ю, а й вибором перед обличчям окупанта.⠀
Хоча сестри й дуже різні, але мені однаково цікаво було спостерігати як за спокійною та розсудливою Віанною так і за імпульсивною та незалежною Ізабель. Як вони реагуватимуть на небезпеку, як будуть уживатися з ворогом, що для них буде пріоритетом? Їх долі не відпускали мене настільки сильно, що історію я прочитала за добу.⠀
І в першу чергу це заслуга майстерності авторки адже книга написана легко. Здавалося б, прості речення складалися у складну оповідь про життя під час Другої світової Війни. Завдяки "Солов'ю" я пригадала чому перейшла на фентезі. Мені набагато легше читати про монстрів у вигаданих світах ніж кожного разу розуміти що монстри то люди у реальності.⠀

"Соловей" відноситься до того жанру який я дуже давно не читала, можливо тому книга мене так вразила, а може просто настрій був відповідний🤔 хай там як, але це було прекрасно.⠀

P. S. Покладу книгу в морозилку, щоб не плакати кожного разу коли бачу її😅.⠀
Нова оцінка:
Нова оцінка:
26.06.2024
Новий відгук
Мені не зайшло. Ця фраза повною мірою описує мої враження від книги.⠀
Але є тут і невеличкий плюс. Після цієї історії я зрозуміла, що "Щиголь" був доволі таки змістовний, бо він розповідав про те як самотня дитина переживає трагедію і всі дії Тео, якими б безглуздими вони не були, можна спати на його вік та стан.⠀

А тут дорослі люди (погодьтесь що двадцять років це вже доволі свідомий вік) роблять дичину, а потім розгрібають наслідки.⠀
Група пафосних студентів вважається елітою тільки тому що вони вчать грецьку? Ну ок, забудемо про те що у деяких питаннях вони геть необізнані. Новенький студент хоче потрапити у їх коло бо вони такі загадкові (прямо як Каллени у очах Белли) і він два роки вчив грецьку. Ну хай буде так.⠀
Але, у що ж виллється ця історія? У оповідь про нездорові стосунки, які підкріплюються марнославством, завищеними амбіціями, алкоголем, пігулками та вбивствами. Чим закінчиться ця історія - розумінням, що все було безглуздям...⠀

Я люблю романи з гарно прописаною психологією героїв і цей роман такий, але чи розумію я їх? Ні, мені не близькі думки та логіка дій персонажів.⠀

Мені не подобається читати про хворобливі відносини та про надмірне вживання алкоголю та наркотиків. Такі історії не дають мені ні емоцій, ні досвіду, ні відпочинку.⠀
Тільки гарний сталь, завдяки якому книга читається легко, зробив цю історію трошки краще. А от чи варто читати, я вам не скажу, бо у книги багато прихильників і значить щось вартісне у ній є.⠀
Новий відгук
У відгуку на першу частину я писала що Р. Ґалбрейт написав(ла) дуже акуратний детективи без надмірної жорстокості та відвертості і за стилем нагадує мені А. Крісті.⠀
Забудь це! "Шовкопряд" ламає це твердження.⠀

Друга частина про Корморана Страйка заінтригувала мене в першу чергу об'єктом розслідування. Мені завжди цікаво читати про письменників і все навкололітературне. Але згодом я зрозуміла, що зниклий письменник - Оуен Квайн, був м'яко кажучи, не надто приємною особистістю і читати стало цікавіше й огидніше 😣.⠀

Ця історія стала для мене своєрідним випробуванням, бо у ній окрім моторошних подробиць вбивства є книженція з доволі гидким змістом. Це було для мене трохи занадто тому якби цікаво не було спостерігати за розслідуванням та взаєминами між Кормароном та Робін, але книга не принесла задоволення🤦‍♀️.

Раджу цю книгу всім поціновувачам детективів з міцними нервами)⠀
Новий відгук
Колись давно починала цей цикл, але доки чекала виходу третьої книги - перегоріла. Напередодні виходу шостої частини знову загорілася дізнатися що відбулося далі. Але вирішила пройти цей шлях спочатку...

Я не можу сказати що головні герої історії дуже унікальні. Він - колишній військовий, зі складними життям; вона - кмітлива, але не надто успішна. Вони дуже різні, але їх спільна праця виявляється плідною. І розслідування закритої справи дає неочікувані результати.

За методом розслідування ця історія нагадує мені книги Агати Крісті. Герой просто ходить та розпитує всіх причетних. З одного боку не надто ново, але ж дієво, бо всі спілкуються з детективом більш розкуто ніж з поліцією і правда випливає назовні.

Це дуже акуратний детектив як для сучасності. У ньому нема надто емоційних або биридких моментів, герої не сильно вирізняться від оточення, а мотив убивства не шокує. І при такій загальній простоті мене історія зачепила, бо є якісь натяки на можливу хімію між героями та більш складні розслідування.
Новий відгук
Чи могла я два роки тому уявити що мені сподобається світ з привидами? Ні, бо це зовсім не моя тема.⠀
Я не фанат всього моторошного🥴 А цикл хоч і розрахований на підліткову аудиторію, добряче лоскотав мої нерви.⠀

І ось ми на порозі вирішальної битви, а я ж її зовсім не такою уявляла. Автор спромігся трохи підірвати мій мозок, бо я придумала безліч причин появи Проблеми та купу злодіїв. Але все не те.⠀

У фіналі "Агенція "Локвуд і Ко" змогла зробити те, над чим билися пів століття науковці та аматори Проблемного Лондона і це було захоплююче. Кожен момент цієї історії вартий щоб його читати, кожен персонаж виконав свою місію. Лісі слухала, Локвуд ризикував, Джордж досліджував, Холлі впорядковувала, Кіпс був провідником, а Череп бубнів і врешті решт виявився рятівником.⠀

Не люблю прощатися з героями. Тим паче якщо вони припали до душі. Але це не прощання, бо я впевнена що ще перечитаю цю історію, а зараз можна й серіал передивитися)
Новий відгук
Починалося читання книги доволі жваво. Мене одразу зацікавили племена які восени йдуть на війну за території, припаси, рабів та за знання. Заінтригували й головні герої - Бастіан, Алекс та Етан - бо кожен був індивідуальний та запам'ятовувався своєю родзинкою.⠀

А далі мене, жбурнули у вир сюжету і сказали греби (тобто читай), якщо хочеш знати що до чого.⠀
І я гребла та розгрібала закручування історії. Зради у зраді, хто така Гемма, чи є тут антогоніст? Машина хороша чи ні? І взагалі що таке Машина? Хто жив у епоху Сталі у Мегаполісах? І чому люди після такого рівня розвитку живуть у племенах та їздять на конях?⠀
Скажу чесно, розібралася я не у всьому. Може пояснення були, але сюжет нісся з такою швидкістю, що я не встигла все запам'ятати🥴. І до фіналу "доповзла" така ж виснажена біганиною та інформацією як і герої.⠀

Для мене було забагато всього. За кількістю неочікуваних поворотів, таємних змов та нових фактів тягнуло на дві частини, а може й три😅.⠀
Склалося враження, що авторка в першу частину намагається вкласти максимум ідей і це зробило для мене книгу дуже сумбурною. Я не люблю такий темп та метушню, тому для мене це мінус, але плюсом залишаються цікавий світ та герої.
Новий відгук
Пишу та переписую відгук на цю історію і не може зібрати враження до купи.⠀

З одного боку, є досить цікавий світ у якому правлять Інкарнати (обранці) планет - люди яких одна з планет нагородила величезною силою. З приходом Інкарнатів приходить Тиша - загадковий туман який вночі спускається на землю і який ховає монстрів. У цьому світі живе журналістка Адель яка хоче дослідити Тишу.⠀
Головна героїня доволі розумна і за нею приємно спостерігати так само як і за іншими героями.⠀

Але з іншого боку - це дуже типовий young adult. Такі книги я читала років з десять тому і кайфувала від них.⠀
Сюжет зазвичай обертається навколо однієї обраної дівчини, а навколо неї обертаються декілька хлоців, проблеми, нечувана сила, війни та ще купа всього. Ці історії здавалися такими непередбачуваними та захопливими, що я читала до ранку.⠀
Але після десятків "неочікуваних поворотів" вже видно закладений маршрут розвитку сюжету. Це не є погано, просто я відчуваю себе старою бабцею, бо мене такі прийоми вже не захоплюють.⠀

І що ж ми маємо у підсумку? Це все ще підліткова література з якої я виросла, але тут так само є доволі цікавий світ та герої які не бісять, хоча й не захоплюють🧐 Якось так посередині.
Новий відгук
Вперше цю історію я починала читати у 2010 році. Тоді ми з чоловіком їхали до Львова і мені здавалося дуже символічним читати книгу українською мовою, хоча по факту я не читала українською зі школи. Ідея була так собі, бо мені було складно та нудно, тому на якомусь книжковому базарі я купила Донцову і це було вже веселіше🤦‍♀️.⠀
Я не згадувала про "Джен Ейр" до моменту коли книга знайшлася у будинку який ми зараз винаймаємо.⠀

Знову українською, але зараз мова вже не виклик. Викликом став сюжет. Адже мене тіпало від подій книги. Здебільшого вони відносяться до першої частини де присутня тітка головної героїні та її релігійний сиротинець. Але й далі було не надто легко.
Загалом у мене завжди так. Читаючи деякі класичні романи я не можу абстрагуватися від сьогодення і більшість думок які вони транслюють мені здаються абсурдно неправильними і тому бісять мене 😅.⠀

Мені було цікаво читати про те як мужньо Джейн Ейр долала виклики долі, але при цьому не зрозумілі деякі її вчинки та слова. І це такі суперечливі враження, що я не знаю чи сподобалась мені історія🤨.⠀

Книга мені нічого не дала, але я й не шкодую що прочитала. Типу закрила гештальт і все.
Новий відгук
Я не часто читаю наукову фантастику і, здається, тепер всі книги жанру буду порівнювати з "Колонією".
Не люблю коли мене ставлять перед якимось фактом, наприклад: оце космічний корабель і він літає. Як літає? То вже глибше питання яке потребує детальних пояснень, яких зазвичай нема.⠀

Так, я розумію, що це не обов'язково, бо ми ж читаємо художню літературу, а не нон-фікшн. Але для мене важливе відчуття достовірності, це не фентезі де я можу просто прийняти існування драконів чи ельфів...⠀

Отже, про що я? Щось захопилася з тим відчуттям довіри, а вела я до того що я повірила усім фантастичним лініям які написав автор. Наче Колонія на Марсі вже існує і туди літають кораблі; наче на орбіті дійсно вирощують органи і готуються до клонування аплізій; наче страшенний вірус крокує планетою; наче ця повномасштабна війна давно закінчилася (хоча мені хочеться іншої долі для Донбасу). Так багато всього в книзі, але найголовніше це люди.⠀
Навіть у майбутньому вони не ідеальні. Не шукайте у цій історії Героя, бо тут неможливо виділити того одного, хто може стати спасителем людства і це для мене ще один плюс "Нових темних віків". Різноманіття характерів, думок, дій та таємниць - тримають у напрузі, бо не зрозуміло, що утне той чи інший персонаж вже у наступному розділі 🥴. А коли книга не відпускає увагу, то сторінки, скільки б їх не було, просто летять.⠀

От і для мене ця книга пролетіла, хоча я її читала майже місяць, але вона відкрила для мене новий світ майбутнього і я дуже чекаю, що ж готує автор для нас далі!
Новий відгук
Чи можна виправдати людину якщо всі докази проти неї? Чи може Пуаро відкрити істину якщо у людини був мотив та можливість скоїти вбивство?⠀
Думаю, не буде спойлером якщо я скажу що бельгійський детектив завжди відкриває правду.⠀

Елінор та Родді завжди знали, що одружаться та розділять спадок тітки. Доки у них на шляху не з'являється Мері Джеррард. Але не вважайте дівчину винною у тому що все йде шкереберть, адже це скоріше збіг обставин які привели до смерті.⠀

Знаючи стиль Агати Крісті я не чекала, що ця історія перетвориться на психологічний трилер з ревнощами та помстою. Це скоріше стандартний детектив про таємниці минулого, адже авторка знову і знову дивує мене тим яким непербачуваним може бути те, що припало пилом давнини.⠀
І саме за цю інтригуючу легкість я люблю книги А. Крісті. Ось так береш зранку книгу, а ввечері її вже дочитуєш і хочеться ще, але треба зробити перерву бо ці крихітки читаються дуже швидко)
Новий відгук
Я вже давно вирішила що оцей вид романтичного фентезі з обраною героїнею та любовним трикутником не зовсім мій жанр, але що робити коли там є дракони? Читати і сподіватися, що усе буде не так погано як я уявляю.⠀

Отже що ми маємо?Країну після війни, де дітей бунтівників змушують навчатися на вершників драконів; генеральшу, яка раптово вирішує що її квола та тендітна донька буде не Писарем, а Вершником і, за законом жанру, іскру пристрасті між сином головного бунтівника та донькою генеральши.⠀
Що цього вийшло? Загалом дуже передбачувана історія 😐 Навіть я зі своїм невмінням читати поміж строк змогла передбачити основні сюжетні повороти.⠀

Чи робить це історію поганою? Напевне, ні, бо мене більше розчарувала нелогічність головних героїв, нерозкритість світу і школи та те, що все знову крутиться навколо торсу та губ героя. Хоча якщо подивитися бібліографія авторки то можна зрозуміти чому їй краще вдаються торси ніж фентезійні світи🤭.⠀
Але ж я забула про драконів🤦‍♀️ вони тут є. Вміру саркастичні, жорстокі та мудрі, але мені хотілося ще більше інформації.
Загалом я розумію чому книга популярна і розумію чому вона мене не вразила, тож я прочитаю продовження щоб остаточно розібратися зі своїм ставленням до цього світу.
Новий відгук
Судячи з відгуків, ця книга претендує на звання найдобрішої книги і з цим я не можу не погодитись.⠀

Уявіть героя, який є маленьким гвинтиком у великій системі. Ця система контролює всіх магічних дітей, але не чекайте пояснень природи їх магічності, просто прийміть це як факт. Нашому "маленькому гвинтику" раптово дають завдання з високим рівнем секретності.⠀
Потрібно провести інспекцію на острові де живуть наймагічніші діти яких бачив наш герой за свою багаторічну кар'єру. Думаю, нема потреби казати, що потрапити на острів і не змінитися не можливо.⠀

Ця тепла історія вчить пам'ятати, що всі люди рівні, що до всіх треба ставитись з добротою і розумінням та не треба судити по зовнішності. Але для мене це були надто прості істини. Хотілося більш складного та глибокого сюжету, бо все лежить на поверхні.⠀
Я б могла сказати, що за простотою ця книга ідеальна для дітей, але в сюжеті є ЛГБТ-лінія. Хай вона й не надто яскрава, проте вважаю що діти перед читанням мають знати, що такі стосунки існують.⠀

В цілому ця історія для мене стала хоч і затишною, але надто простою і не до кінця розкритою, тому я не у цілковитому захваті.
Новий відгук
Іноді здається, що Агата Крісті вже не зможе мене здивувати. Найкраще прочитано, схему розслідувань розгадано, то й не варто витрачати час. Але потім трапляється отаке "Зло під сонцем" і я несу свої грошенята видавництву щоб отримати ще порцію насолоди.⠀

Отже, ми маємо готель на острові де відпочиває Пуаро і де, звісно, стається вбивство.⠀
Жертва на перший погляд не надто приємна особа, а на роль вбивці більше усього підходить той хто отримує найбільшу вигоду. І якби не наш маленький детектив, то шкода була б нанесена непоправна.⠀

Ну що ж Агата Крісті знову мене здивувала. Читала я з впевненістю, що знаю вбивцю, бо це логічний висновок. Але фігушки, авторка розвернула все так, що Еркюлю вдалося розкрити не одне вбивство, а я знову сиділа та кліпала🤣
Новий відгук
Я чесно намагаюся читати інші книги окрім цих малят від КСД але ж вони так і манять🤭.⠀
Тому тримайте ще один відгук на розслідування Пуаро.⠀

Якщо читати підряд багато книг авторки, то можна запам'ятати фобії Пуаро. Отже, він боїться літати, плавати і, виявляється, стоматологів.⠀
І цього разу не пощастило саме дантисту. Не пощастило не тільки тому що його вбили, а й тому що він став просто супутньою жертвою до гарно спланованого злочину. Отака розмінна монета. Але злочинців не рятує фобія Пуаро, бо він все одно може розплутати злочин просто за допомогою відірваної пряжки туфель🤭.⠀
У своїх творах авторка не часто торкається політики тому я дуже здивувалася коли цього разу все крутилося навколо політичного життя країни. Таємні шпигуни, комуністи, невдоволені політичними курсом плуталися під ногами в заважали побачити істину.⠀

Мені заважали, а не Пуаро, бо роз'яснення детектива було логічно простим. А от у своїй уяві я все ускладнила 😅. Не треба ускладнювати, адже розгадка завжди логічна, просто треба побачити ту логіку 🤷‍♀️
Новий відгук
Це книга про яку я майже нічого не знала, бо відгуків бачила мало і відповідно очікувань у мене не було.⠀

Хоча ні, певні очікування були. Це фентезі про острови і я хотіла чогось на кшталт Р. Гобб. Можливо ви здивуєтесь, але я отримала те не що сподівалася.⠀
Історія Мерріан - доньки прославленого охоронця Східних островів, виявилася досить захопливою. У ній є випробування, зради, помста та ненависть до найріднішої людини. Мені сподобався острівний світ який створила авторка, в ньому є цікава магія та легендарні морські створіння. І все це могло б мене полонити, якби не емоційна складова.⠀

Знову герої проходять просто повз мене. Ніхто не викликає переживання та співчуття. Мені цікаво було спостерігати за світом, але тільки з точки зору його розкриття. Герої могли страждати або вмирати, а мене більше хвилювало чи повернеться магія на острови і що то за морські змії😅.⠀

Так, за емоціями та психологічним розкриттям персонажів це не Р. Гобб, але світ створений Б. Хоґан точно вартий уваги і я б навіть почитала б про продовження, щоб дізнатися що ховають Західні острови.
Новий відгук
"Тепер вона знає, хто вона. Вона — Урсула Бересфорд Тодд, і вона свідок".

1910 рік. За вікном хуртовина. Сильвія Бересфорд Тодд надорджує дівчинку, шия якої обвита пуповиною. Дівчинка помирає.⠀
А тоді народжується знову, її рятують, а через чотири роки вона гине під час прогулянки узбережжям.⠀
А тоді Урсула народжується знову...⠀

І так по колу. Вона не пам'ятає попередні життя, але почуття дежавю часто переслідує її, особливо якщо у попередній варіації цей момент є ключовим. Щоб зрозуміти до чого все йде треба пройти кожен шлях Урсули, але й у фіналі книги немає чіткого кінця.⠀
У 2014 році мене дуже сподобалося ця книга і за десять років нічого не змінилося. Мені надзвичайно довподоби манера написання книги. Авторка пише легко, але при цьому захоплююче. При всій серйозності загального сюжету в книзі є і гумор та іронія, а у кожного персонажа - свій неповторний шарм, хоча зізнаюся, що деяких другорядних героїв я таки поганенько розрізняла😅.⠀

Червоною ниткою через весь сюжет проходить війна. Інколи згадується тільки Перша Світова, але декілька життів ми проживемо під час німецьких бомбардувань Лондона і тепер уже у мене було відчуття дежавю🙈.⠀

Читаючи цю книгу я зрозуміла що, при всій моїй любові до фентезі, магії чи драконів, я скучила за такими звичайними романами. Хоча "Життя за життям" навряд чи можна назвати звичайним романом, тож скоріше за все я скучила за реальністю. Трошки🤏.⠀
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
25.06.2024
Новий відгук
Ну що ж ось і ще один фінал циклу ретелінгів який я перечитувала. Почала цей шлях ще вдома коли вийшла "Сіндер", а три наступні частини прочитала вже у 2023 році.⠀
Це книга в якій сходяться всі сюжетні ниточки. Кожна принцеса здобуває своє "довго та щасливо" з омріяним принцем. Тільки спочатку треба усім зібратись до купи та виграти вирішальний бій.⠀

І це було відверто довго. Захоплююче, шалено динамічно, емоційно, але все ж довго. Наші герої стільки разів опинялися розділені і в скрутних становищах, а потім випадково зустрічалися знов, що я почала втомлюватися від постійної біганини🥴.⠀
"Вінтер" поставила остаточну крапку у питанні хто має найсильнішу волю, найбільшу мужність, гостріший розум і хто найсхибленіший, бо це також важливо було дізнатися🤣 Ви не думайте, що я незадоволена книгою. Я люблю всіх наших героїнь та їхніх, так би мовити, принців, але 784 сторінки підліткового романтичного фентезі особисто для мене забагато.⠀

Авторці вдалося в кожну знайому нам казку додати такої родзинки, щоб героїні стали одночасно чимось новим і чимось звичним. Ну а уособлення зла з кожної історії втілилося в Королеву Левану і вона той випадок коли розумієш мотивацію антагоніста.⠀
Що ж до моїх суб'єктивних оцінок, то "Вінтер" для мене слабіша за інші, але в цілому цикл це любов❤️.
Новий відгук
"Кресс" третя частина циклу " Хроніки Місяця" і це ретелінг відомих казок у світі далекого майбутнього. Перші дві частини познайомили нас з Сіндер (Попелюшка) та Скарлет (Червона шапочка), а третя знайомить нас ближче з Кресс тобто Рапунцель.⠀
Чому я кажу "ближче"? Бо героїня з'являється в деяких епізодах минулих книг, а тепер ми дізнаємося хто ж така бранка у̶ ̶б̶а̶ш̶т̶і̶ у супутнику.⠀
Крессіда - Місячанка, але вона не має дару маніпулювати свідомістю і тому її забрали з сім'ї. Спочатку вона жила з іншими таким ж дітьми, а потім її запроторили на супутник де вона жила на самоті сім років, виконуючи роль найкращого хакера Місячної Королеви.⠀
Але доля зводить Кресс з вже знайомими нам героями і вони рятують дівчину з полону. В процесі наші герої розділяються і ми отримуємо чотири сюжетні лінії. Кожна з них по-своєму цікаві, але мене найбільше цікавила саме Кресс.⠀
Слідкувати за тим як дівчина з Місяця вперше потрапляє не просто на Землю, а одразу в пустелю було захопливо. А її взаємини з іншими персонажами то величезний спектр емоцій, бо вона така наївна і мрійлива але водночас войовнича та серйозна.⠀
В останні роки я не надто шаную підліткову літературу та й романтичну також, але герої цього циклу припали мені до душі, тому я не надто об'єктивна у власних враженнях. Здається для свого жанру, це чудовий екземпляр😉
Новий відгук
Нова історія про Пуаро і нові враження.
Цього разу вони не надто позитивні, бо авторка застосувала прийом у який мені видається нереальним. Але давайте про все по порядку.⠀
До Пуаро звертається дівчина, мати якої визнали винною у вбивстві. Обвинувачувана написала листа донці у якому стверджує, що вона не винна і з цим твердженням треба розібратися Пуаро. Здавалося б нічого складного, але все це відбулося шістнадцять років тому🧐.⠀
І це той прийом у який я не вірю. Причетні до справи описують події того страшного дня і те що йому передувало так наче це було минулого тижня. Можливо, спираючись на власну забудькуватість, мені така пам'ять здається чимось фантастичним та я просто не уявляю як можна пам'ятати в якій послідовності виходили люди з кімнати, їх вирази облич або інші подробиці🙄.⠀
Якби не часовий проміжок це був би гарний приклад вбивства через пристрасть і нам треба було б з'ясувати чия саме пристрасть штовхнула на вбивство, але маємо що маємо і цього разу я задоволена не на 100%
Новий відгук
". Третій раз я повертаюся до цієї історії і вона все ще прекрасна.⠀
Жвава та розумна Елізабет, холодний та гордовитий містер Дарсі знову ідеальна для мене пара. Їх діалоги, думки, дії та емоції то відпочинок для втомленого мозку.⠀
Родичі Елізабет в особі її мамці та менших сестер, ще той кошмар, але не може ж історія бути без краплину негативу. До того ж такі колоритні персонажі додають історії емоційного забарвлення та проблематики. Через недалекість та короткозорість цих героїв їх правила життя видаються дуже застарілими, тоді як думки Ліззі звучать по новаторські та феміністично.⠀
Знову під час перечитування я розумію твердження, що класика це те що актуально і через роки. Ця книга актуальна, бо на противагу думці, що для дівчини головне вдало вийти заміж протиставиться думка що дівчина може бути жвавою, саркастичною, не боятися перед чоловіком показати характер та просто бути собою.⠀
Прекрасний та легкий роман читається на одному подиху і залишає дуже приємний післясмак
Новий відгук
Я вже давно підписана на тг канал "Непозбувний книгочитун" який веде Тетяна і тому не могла не прочитати її книгу.⠀
Майже до кінця мені здавалося, що фриланс не для мене. Як зазначає авторка, у вільне плавання часто йдуть інтроверти щоб мінімізувати спілкування зі сторонніми людьми, а отримують навпаки купу нових контактів. А мене ж фриланс цікавив саме через можливість сидіти вдома і ні з ким не спілкуватися.
Наївна🤦.⠀
Авторка вщент розбила мої думки. Але при цьому вона детально розклала що треба робити щоб стати успішним фрилансером. І все це не тільки зі сторони робітника але й зі сторони наймача.⠀
Ця книга своєрідна збірка думок по кожному окремому питанню і це робить її досить об'єктивною. Хоча вона більше орієнтована на тих хто працює з текстами, але поради можна застосовувати й до інших сфер зайнятості.⠀
Скажу відверто, що якби не розділ про біржі я б вже зараз поставила хрест на думці змінити роботу. Але біржі видаються гарним варіантом щоб спробувати🤔 Знайти б ще впевненість у власних силах. Про таке пишуть книги?😅.⠀
Якщо підсумувати то фриланс то не так вже й просто і то не така вже й свобода, але ця книга може стати гарним провідником для новеньких. Раджу✅.
Новий відгук
Коли читаєш багато книг одного автора, то здається що тебе вже нічого не здивує. Інколи так і є, але не у випадку з детективами Аґати Крісті.⠀
Кожного разу це новий екскурс у психологію людини і нова справа у якій може розібратися тільки Пуаро.⠀

Цього разу ми потрапляємо до маленького селища у якому кілька місяців тому сталося цілком зрозуміле вбивство: молодий чоловік убив жіночку заради грошей. Його визнали винним і він чекає на смертний вирок, але не всім справа здається такою простою. І тут на допомогу приходить Пуаро.⠀
У романах авторки минуле відіграє дуже важливу роль і часто причини злочину ховаються саме там. Але ж ми - читачі - не можемо про нього знати тому авторка розкидує текстом маленькі зачіпки які можуть стати ключем до розгадки.⠀

Я дуже не уважна до деталей та не вмію читати поміж строк, тож всі натяки завжди проходять повз мене. Мені дуже рідко вдається розгадати вбивцю і ще рідше мотиви, але я все одно кайфую від подорожі історією. Особливо швидко летять сторінки коли Пуаро починає розкладати факти по місцям.⠀
Розгадка цієї книги стала для мене настільки неочікуваною, що я хочу знову і знову занурюватись в розслідування Еркюля Пуаро.
Новий відгук
Не надто позитивні враження викликала у мене історія про справжнє кохання, яке трапилось героям вже у зрілому віці та про неможливість бути разом.⠀
Роберт - фотограф, хоча просто фотограф не правильне слово. Він митець який творить магію за допомогою камери, але розуміє що технології його випереджають. Франческу привіз з Італії чоловік-американець, та їх шлюб навряд чи можна назвати щасливим.⠀

І ось Він зустрічає Її, одразу спалахує пристрасний роман, який триває лише чотири дні доки сім'я Франчески у від'їзді. За ці короткі дні герої розуміють, що вони частини одного цілого, але бути разом їм не можна.⠀

Знаєте чому? Бо Франческа вирішила що це породить плітки і сусіди будуть говорити про її сім'ю. Зрозуміло, це були інші часи і героїня просто пожертвувала своїм щастям. Але навіть не це мене збентежило найбільше. А той факт, що вона написала листа своїм дітям і розповіла їм свою історію кохання. Як повинні почуватися діти знаючи що останні двадцять років їх мати була нещасна?⠀
Навіть після смерті чоловіка Франческа не дуже активно шукала свого коханого, бо боялася дізнатися страшні новини. Так, краще ж раз на рік діставати спогади із шухляди перебирати їх та потім ховати назад🤦.⠀

Це не перше моє читання цієї історії і якщо вперше я була вся в сльозах та соплях, то тут була зла на героїню та її страх і за те, що вона переклала свій біль на плечі дітей. Я так і не зрозуміла яку думку автор хотів донести читачам: що кохання можна зустріти у будь-якому віці чи що ним треба жертвувати, бо так правильно а очах суспільства🤔.⠀
Ще раз впевнилася, що деякі книги не варто перечитувати, бо за 7 років можна змінитися так що розчарування не уникнути🤷.
Новий відгук
Одна з причин чому я люблю детективи Агата Крісті це відсутність мань'яків які вбивають через якісь хворобливі ідеї. У злочинців авторки завжди є свідомий мотив і знайти його найголовніше і найцікавіше.⠀
Нашому детективу починають приходити листи в яких повідомляється, що в певному місті і в певний день щось станеться. Особа яка кличе себе Абеткар кидає виклик Пуаро.⠀
А тоді стається вбивство, за ним ще одне і ще ... На перший позір жертв нічого не пов'язує. Вони не знайомі, різного віку та соціального статусу. Єдина спільна риса це те, що їх прізвище починається на ту ж букву що й назва містечка де вони живуть. І все це відбувається у алфавітному порядку.⠀
Вперше цей роман я читала дуже давно і він справив на мене таке враження, що я запам'ятала вбивцю. Але я забула, що злочинець окрім планування вбивства ще й знайшов того на кого можна звалити всю провину.⠀
Це був геніальний задум з продуманими дрібницями і лише однією помилкою. Не треба було вплутувати Пуаро.⠀
Після багатьох книг авторки більшість розслідувань Пуаро зливаються в одну массу, але є ті, найцікавіші, які стоять окремо і цей детектив для мене саме такий. Раджу від усього серця спробувати розібратися у справі Абеткаря, думаю ви не розчаруєтесь)
Новий відгук
У книгах Брендона Сандерсона поєднується те що я найбільше ціную у фентезі історіях: оригінальний всесвіт та яскраві герої.⠀
Якщо перша частина відкрила для нас світ де панують Бурі, показала трохи його минулого та познайомила з головними дійовими особами. То друга частина була більше зосереджена на становленні їх як Героїв, а розкриття всесвіту було лише тлом для цього становлення.⠀
Ми знаємо, що вбивця короля вбиває інших правителів за наказом, але яка мета у замовників? Яку загрозу несуть Паршмени та хто ж стане першими членами відродженого Ордену Променистих? Автор дає відповіді на всі питання, але наврядчи це полегшить розуміння того, що відбувається. Кожна відповідь тягне за собою нові питання і в решті решт я покинула спроби зрозуміти куди веде сюжет.⠀
До читання цього циклу я вважала об'єм у більше ніж тисяча сторінок то щось нереальне. Але я знову впевнилася, що він підходить для детально пропрацьованого всесвіту та глибокого занурення в емоції і думки героїв.⠀
Я не можу передбачити, що буде далі, але дуже хочу скоріше про це дізнатись)
Новий відгук
Ох і закрутила Аґата Красті цього разу😱.⠀
Все почалося з незрозумілих крадіжок. Вони майже не мають цінності, в них відсутня логіка, а деякі знайшли знищеними. Чим керувався злочинець незрозуміло🤷 Але Пуаро під силу розплутати і цю загадку.⠀
Авторка знову оточує нас купою людей. Цього разу це пансіон для студентів і які ж вони всі різні😱 До кінця не була впевнена що правильно запам'ятала всіх дівчат. На відміну від хлопців вони були досить одноманітні і тільки в кінці проявився характер кожної.⠀
Більшість історій королеви детективів засновані на злочинах пристрасті або користі. Але в "Таємницях пансіону" все почалося з того, що злочинець перелякався і далі всі дії були спрямовані на те щоб врятувати себе. За "нашим героєм" вже тягнеться довгий хвіст інших злочинів і це надало історії гостросюжетності😱.⠀
Я не втомлююся насолоджуватись історіями які створює Аґата Крісті. Вони кожного разу захоплюють як вперше, і ця книга не виключення!
Новий відгук
Після оповідання у збірці "Хроніки незвіданих земель" я дуже хотіла прочитати від авторки історію більшого обсягу. Вибір впав на першу частину циклу "Замок із кришталю" і як же я шкодую, що не прочитала цю книгу раніше.⠀
Це дуже моя історія, бо у ній є все те, за що я люблю фентезі😏.⠀
Це світ політичних інтриг та воєнних дій, заселений різними народами і розібратися у їх взаємодії спочатку було складнувато. Але то тільки спочатку, бо чим далі читала тим більше розкривалося хто які цілі переслідує.⠀
В цьому світі є два виду магії пов'язані з мертвими і є перстень пов'язаний з демоном. Вони зробили книгу досить похмурою і трохи моторошною та мені все одно хотілося розібратись у всіх нюансах та таємницях цієї складової.⠀
Що ж до героїв історії, то вони дуже реалістичні. Серед них нема цілковито позитивних чи негативних. Я розуміла чому вони вчиняють ті чи інші дії, навіть коли для мене вони були неправильними. Всі персонажі викликали широкий спектр емоцій і мені однаково цікаво було слідкувати за кожної сюжетною лінією.⠀
Так, в цій історії нема драконів (зате є крилаті чоловіки🤭) але всі інші пункти виконані на дуже високому рівні. Як на мене це дуже якісна історія в якій є глибоке занурення у світобудову та емоції. А ще в ній відчувається масштаб і це мій улюблений різновид фентезі🥰.⠀
Сподіваюсь друга частина буде тримати планку, яку авторка задала в цій частині, бо для мене це було круто.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
24.06.2024
Новий відгук
Ну що ж ось і фінал. Кінець надскладного шляху героїв, кінець Третьої епохи та кінець нашої історії.⠀
Подолавши труднощі та біль наші герої дісталися до своєї мети і, як би я не раділа тому факту що всі залишились живими, мені все одно сумно.⠀
Я затамувавши подих читала про Арагорна, Мері, Піпіна, Фараміра та Еовін♥️. Їх лінії активні та багата на події, але скажу відверто, що більше емоцій у мене викликав складний шлях Фродо та Сема.⠀

Ох, я не знаю чи дійшов би Фродо до мети якби не було такої великої підтримки від Сема. Хоббіти міцний народ, але як показує фінал історії деякі теж можуть прийняти неправильну сторону, тож мудрість, витримка і відповідальність Сема були запорукою успішності їхнього шляху.

Хоча ці книги навряд чи можна назвати легкими чтивом, але я кожного разу кайфую від неквапливої, похмурої та детальної оповіді. Можна пожурити автора за невелику кількість жіночих персонажів, але Еовін цілком задовольнила мою потребу бачити жінок сильними🤭. Люблю ці книги за шикарний всесвіт, яскравих героїв та історію яка не залишила байдужою.
Новий відгук
9 Хранителів персня вийшли з міста ельфів. Вони несуть таємницю, яку присягнули оберігати. Але людська жадібність завадить разом пройти цей небезпечний шлях.⠀
Хранителі персня розділилися. Фродо з Семом пішли своєю дорогою, а Арагорну, Гімлі та Леголасу треба рятувати Мері та Піпіна. Тож на нас чекає дві частини подорожі.⠀
Перша частина читалася з більшою цікавістю. У ній нас чекають небезпечна погоня, хвилювання за бранців окрів, знайомство з ще однією країною Середзем'я та новими створіннями яких вважали міфом.⠀

Друга ж частина більш похмура та повільна і тільки після руїн Мінас-Ітіля та зустрічі з моїм улюбленим персонажем😏 стало жвавіше, але сюжет знову обірвався на найцікавішому.⠀
Друга книга циклу для мене була неоднорідною по темпу, але вона ще більше розкрила характери героїв та додала всесвіту нових деталей, які роблять його більш масштабним та об'ємним.⠀

Я вже у передчутті читання останньої частини і фінальної битви, але мене постійно гризе черв'як який каже що треба було спробувати прочитати "Сильмариліон" щоб мати повну картину світу🤔.⠀
Новий відгук
Моя любов до цієї історії почалася з фільмів. Я закохалась у краєвиди, героїв та у масштабність. А вже потім почала знайомство з першоджерелом і воно мене остаточно полонило (як той перстень Горлума🤭).⠀
Сюжет здавалося б простий: боротьба зі злом. Вважається, що це зло згинуло втративши свій перстень, але через багато століть перстень виходить з темряви і хоче повернутися до свого Володаря.⠀

На щастя коштовність потрапив до гобіта. Він найнепідходяще створіння щоб стати втіленням зла, але досить хоробрий щоб спробувати його знищити. Тож наш герой рушає у дорогу.⠀
Я люблю історії у яких герої кудись йдуть. Колись писала, що дорожні пригоди добре розкривають та змінюють характери і Толкін для мене взірець того як треба писати персонажів щоб вони оживали.

"Братство персня" це перший крок до гори Ородоуїн тож ми встигнемо тільки познайомитись зі світом, з героями, зрозуміти чому вони в братстві та чого від них можна чекати, а найскладніше почнеться після їх розставання.⠀

Я люблю читати "Володаря перснів" восени і мені здається циклу пасує ця пора року. Не тільки тому що все починається 22 вересня, а й тому що є в ній певна похмура затишність, атмосфера того, що щось закінчується і треба зробити один крок щоб розпочати нове життя. Що власне і роблять наші герої...⠀
20.06.2024
Новий відгук
Я не читала анотацію до цієї книги і за назвою вирішила, що це буде щось про Карпати 🤦🏻‍♀️. Ще ніколи моя інтуїція так не помилялася, але не помилилася вона в тому, що ця книга варта уваги.

В центрі сюжету троє людей, кожен з яких травмований втратою та вiйнoю і, знаєте, давно мені не було так боляче від книг. Читати про дорослих, які не можуть розрізнити хто з їх оточення (не)живий, а хто (не)мертвий дуже складно, але коли з цими дорослими живе дитина це ще складніше.
Весь жах окупації та смерті автор оздобив сюрреалістичними балакучими іграшками та тваринами і спочатку мені складно було відділити реальну історію від всього того психоделізму, що відбувався навколо. Але коли історія оголилася стало невимовно шкода людей, які пережили і продовжують переживати такі трагедії.

Це складна книга і за сприйняттям, і за емоціями, які вона викликає, тому я не можу її радити кожному до читання, але якщо ви відчуваєте, що готові, то спробуйте відчути запах землі після дощу💔
17.06.2024
Новий відгук
Я ніколи не розуміла людей із залежностями. Не могла второпати, що штовхає їх вживати алкоголь чи якісь речовини, знаючи, як погано вони впливають на організм.⠀
Не скажу, що після мемуарів Метью Перрі можна зрозуміти абсолютно всіх, але мені відкрився саме його біль.⠀

Маленький хлопчик, який хотів уваги від батьків виріс, але так і залишився хлопчиком який боявся залишитись сам. Боявся що його кинуть і тому кидав сам, тамуючи страх різноманітними речовинами.⠀
Все його життя - це постійні стрибки між алкоголем, препаратами, реабілітаційними центрами і маленькими промінчики щастя.⠀
Я вперше читала мемуари і не очікувала, що вони будуть настільки відвертими. Мені фізично було боляче дізнаватися про те, як людина знову і знову руйнує своє життя, але попри все вірить, що Бог береже його для чогось великого.⠀
Фінал книги був настільки спокійним та сповнений надії на щастя, що я майже повірила в те, що Метью нарешті буде щасливий. Але він помер за дві доби до того, як я дочитала книгу...⠀

Ця книга не просто путівник життям Метью Перрі, але й пояснення батькам, як не треба вести себе з дітьми, тому раджу її прочитати навіть якщо ви не фанат актора. А я, хоч і запізно, дякую Метью Перрі за цю сповідь та за Чендлера Бінга💔.
Новий відгук
Знаю, що пласт літератури, де все обертається навколо кохання - то зовсім не моє. Знаю. Але все одно раз на пів року беру таке почитати і тоді впадаю в ступор, бо не знаю, як змістовно написати, що мені не сподобалось.

Всі мої недоліки дуже суб'єктивні, бо багатьом ця історія припала до душі, але не мені, на жаль...
Мені муляло те, що в діях та думках героїв абсолютно відсутня логіка. Це здебільшого стосується головної героїні, бо герой настільки ідеальний, що хоч до рани прикладай.
Десь на середині книги мені вже хотілося закричати коли я бачила чергову згадку про блакитні очі Аарона чи про те який він великий та м'язистий🤦‍♀️ Викинути би 80% тих описів, то книга стала менша сторінка так на сто.
Та й в цілому у авторки дуже розлогий стиль. Вона пише стільки деталей, що це втомлює. В романі, який передбачає легкість, мені вони не потрібні, бо заважають просто відпочити з історією.

Я не великий знавець ромкомів, але все одно "Іспанський любовний обман" здався мені дуже шаблонним по сюжетним поворотам та проблемам. На жаль, я не той читач, який отримає насолоду від того, що здається банальним, мені треба за щось зачепитися емоціями, а тут я тільки закочувала очі і боялася, що такою і залишусь🙄.
Новий відгук
Чому не Еванс?⠀
Чому саме ці слова каже помираючий чоловік, якого знайшов Боббі Джонс?⠀
Чому після того як він розказав про ці слова, його намагаються позбутись?⠀
Надто незрозуміло, але ж як захопливо🤔.⠀

Я вже й забула, як воно читати книги не про Пуаро. Що бувають історії, коли детектив не просто киває з розумним виглядом і робить багатозначні натяки. Довелося змиритися, що інколи герої бігають, як сліпі кошенята, та хапаються за будь-яку ниточку.⠀
Що ж слідкувати за героями було цікаво, Боббі та Френкі гарна команда, але деякі моменти здалися мені наївними та трохи фантастичними. Це все ще типова А. Крісті з атмосферою маленького містечка та неочікуваною розв'язкою, але є те у що не вірить навіть мозок шанувальниці😅.⠀
Новий відгук
Finite Incantatem⠀
Ну ось в все. Ми дісталися фіналу історії. Тепер ми знаємо майже все. Чому саме "майже"? Тому що читаючи всьоме, я так і не збагнула, що ж відбулося у розділі "Кінґс-Крос". Це був якийсь незвіданий різновид магії чи підсвідомість Гаррі намагалася заповнити прогалини у спілкування з Дамблдором 🤔. Напевне, я ніколи це не зрозумію.⠀
Як не зрозумів і Воландеморт, чому Гаррі його переміг. Чому тільки у сімнадцятирічного хлопця знайшлися сили здолати Темного Лорда. Ми знаємо, що відповідь не у якихось знаннях чи вміннях, а в здатності любити та жертвувати собою заради рідних.⠀

Ось що відрізняло двох хлопчиків, які росли сиротами та не пам'ятали своїх батьків. Скільки б у них не було спільного, але головне те, що їх розділяє вибір, який вони зробили.⠀
За останні три роки я тричі читала цю історію і для мене це своєрідне повернення додому. "Місце", яке викликає широкий спектр емоцій, де я впевнена у тому, що добро переможе зло, де врешті-решт все добре💔
Новий відгук
Нарешті я дійшла до улюбленої частини🥰. І зараз я назву вам дві причини, чому люблю саме цю історію:⠀
- Джині✨ шикарна, весела, дотепна, чудова загоничка у квідичній команді і нарешті вона з Гаррі♥️.⠀
- Історія Лорда Волдеморта. Не просто якою він був химерною дитиною, але й розкриття минулого його роду, та як це вплинуло на психологію Темного Лорда.⠀

В цій історії розкриваються майже усі секрети, які зберігало минуле. Хто не до кінця почув пророцтво, яке важливо було почути повністю та таємниця безсмертя Тома Редла - стануть нам зрозумілими. Але ми ж знаємо, що авторка залишила на фінал і цих таємниць треба ще почекати. А поки що давайте повернемося до шостої частини.⠀
Ця історія завжди нагадувала мені затишшя перед бурею. Майже вся книга похмура і трохи меланхолійна. Але фінальні глави за емоціями це саме та буря, яка насувається на наших героїв і всією силою ударить в останній книзі.⠀

Мені здається, в цій частині багато уваги приділено саме школі, як передбачення того, що у наступному році наші герої навчання не побачать. Тож авторка вирішила додати бурхливого особистого життя не тільки Гаррі та Джинні, але й Рону (нарешті🤭).⠀

Яким би болючим не був фінал, ця книга все ще прекрасна своїм очікуванням остаточної перемоги.
Новий відгук
💭Прийшов час дізнатися, чому Волдеморт вирішив вбити Гаррі Поттера, а також чому ця ідея була приречена на провал.⠀

П'ята частина найбільша з циклу, але вона ніколи не лякала мене своїми розмірами. Трошки гнітила похмурим настроєм Гаррі, коли він не розумів, чому його вісі покинули, але захоплення сюжетом росло з кожною сторінкою цієї цеглинки.⠀

Новий вчитель захисту від темних мистецтв приносить нові жорсткі порядки до Гоґвортсу. Але наші герої готові протистояти не тільки тій жабі з бантиком на голові, але й усьому міністерству щоб світ дізнався правду про те, що Темний Лорд повернувся.⠀

Ця частина багата на сюжетні лінії. Тут у нас новий воротар в команді Грифіндора, любовний інтерес Гаррі, витівки та жарти близнюків, публікація у "Базікалі", брат Геґріда, зала пророцтв і ще багато всього, що робить книгу надзвичайно захопливою. Авторка вдало поєднала стільки ліній і деякі привела до свого логічного фіналу, чому я дуже рада (бувай Чо😋). Але основні події все ще попереду)
Новий відгук
"Гаррі Поттер і Келих вогню"... Або історія, в якій дитинство закінчилось.⠀

Четверта частина розширила межі всесвіту створеного Джона Ролінг. Нам показали дві значні міжнародні події: Кубок світу з кдідичу та Тричаклунський турнір, в також познайомили з учнями ще двох чаклунських шкіл. Ми дізналися більше про послідовників Того-кого-не-можна-називати та про світ після його падіння.⠀
Але виросли не тільки наші знання про світ чаклунів, а й самі герої. На нас чекають перша сварка між кращими друзями, перша закоханість та перші ревнощі. І все це буде чергуватись зі смертельно небезпечними випробовуваннями які чекають на Гаррі.⠀

Дві з трьох попередніх книг закінчувались зустріччю Гаррі з убивцею його батьків і двічі хлопець виживав. Але то була лише тінь минулої величі і цього разу ми побачимо відродження Темного чаклуна. Гаррі знову доведеться продемонструвати силу та витримку неочікувану для підлітка і він не підведе.⠀

Мені подобається ця частина саме через трансформації героїв. Я не сумніваюся в стійкості Гаррі, тож мені цікавіше було спостерігати за тим, як змінюється Рон, ну і за Герміоною яка кожного року знаходить собі додаткові приводи посидіти у бібліотеці🤭.⠀
Мені важко визначитись з улюбленою частиною Поттеріани. Звичай вона змінюється після кожного перечитування, і зараз я почала помічати не тільки боротьбу зі Злом, а й психологію героїв. Тому у цієї книги є всі шанси носи почесне звання найкращої для мене частини до наступного перечитування.⠀
Новий відгук
Третій рік навчання у Гоґвортсі можна було б назвати "рік, коли Герміона замахалася", бо дівчинка взвалила на свої плечі забагато. Але якби вона цього не зробила, у наших героїв не було б можливості врятувати двох невинних від страти.⠀

Хоча давайте по порядку, може тут є ті хто не знають імен цих невинних? Є такі? Підніміть руки і йдіть читати (або хоча б дивитись) Гаррі Поттера😁. А ми продовжуємо...⠀
Отже нашу історію можна почати з того, що з магічної в'язниці тікає найвідданіший прихильник Того-кого-не-можна-називати і вгадайте, кого він хоче вбити? Здогадатися не важко🤭 . Але у цій історії все не те, чим здається.⠀

Вбивця не вбивця, зрадник не зрадник, щур не щур, гіпогриф зовсім не страшний, а встигати відвідувати два уроки одночасно можливо🤭. Ото такі головоломки.⠀
Думаю багато хто полюбляє цю частину через Мародерів і я не виключення, бо дізнатися про минуле батьків Гаррі та їх друзів було цікаво. Ця історія сповнена їх дружбою у якій були зрада, готовність вмерти за друзі і як фінал врятоване життя, яке у подальшому зіграє важливу роль.⠀

Для мене ця частина є своєрідним прощанням з дитинством і, напевне, через це Гаррі з Роном максимально безвідповідальні. Про те, що вони плюють на правила, ми вже давно знаємо, але цього разу вони сваряться з Герміоною через те, що вона є голосом розуму та забувають про обіцянки 🙄. Діти, що тут скажеш, але хотілося дорбяче їх штурхонути🤭.⠀

Я вже у передчутті читання наступної частини, бо далі емоції тільки зростатимуть, але ця частина є чудовим завершенням дитинства наших героїв
Новий відгук
Моє знайомство зі всесвітом Гаррі Поттера почалося з екранізації саме цієї книги і, знаєте, що запам'яталося найбільше? Те, що якесь недолуге поверх фільму записано Аншлаг🤦‍♀️. Так, дивилася я його ще на касеті, де можна було поверх одного відео записати інше, але не будемо згадувати мій вік, краще зазначу, що з того шматка фільма почалася багаторічна любов (добре що не до Аншлага🤣)⠀

Отже другий рік навчання у Ґогвортсі і друга зустріч з Тим-кого-не-можна-називати розсунули наші уявні межі світу чарівників. Виявляється у ньому є ельфи-домовики і всім їм за правління Темного Лорда жилося не дуже солодко. Тому один ініціативний ельф, дізнавшись, що у Ґогвортсі цього річ стануться страшні події, вирішив не пустити туди Гаррі. Дуже серйозно вирішив.⠀

Але Гаррі хлопець теж впертий і таки потрапив до школи. Звичайно ж розплутав змову, знайшов винного і врятував дівчину🤭. З цієї частини стало остаточно зрозуміло, хто буде головним рятівником школи.⠀
Але повернемося до розширення меж. Окрім вище згаданих ельфів, ця частина циклу ближче знайомить нас з засновниками Ґогвортсу, деякими привидами та з магічною спільнотою в цілому. Премії, у яких вигравав Локарт, зачарована машина у голови відділу з обмеження застосування чарів до винаходів маґлів, дискримінація за чистотою крові - світ чарівників набирає об'єму та починає грати не тільки позитивними барвами.⠀

Люблю такі світи, вони чіпляють, обурюють, викликають дуже реальні емоції і до них хочеться повертатися знову й знову✨ Що я й роблю кожен рік.
Новий відгук
Думаю, всі знають сюжет? Якщо ж ні (такі люди існують?), то перед вами перша книга циклу про хлопчика, який вижив після того як його намагався вбити наймогутніший темний чаклун того часу. І зараз я вам розкажу, чому я люблю саме цю книгу.⠀

✨Я люблю її бо це початок.⠀
Початок подорожі у світ, де живуть чарівники та магли. Початок великої дружби та великого протистояння, яке по факту розпочалося багато років тому, але отримало своє продовження. Чому воно виникло, ми дізнаємося трохи пізніше, а зараз ми разом з героями пройдемо лише перше випробування.⠀
Ми познайомимося не тільки з героями, а й зі школою Гоґвортс, і це місце, де кожен зможе відчути себе вдома. Хіба може Різдво не асоціюватися з Гоґвортсом? Чи є щось цікавіше за бібліотеку, де постійно сидить Герміона, чи щось більш заманливе за кухню, куди можна потрапити з бешкетниками Візлі, чи щось захопливіше за фінальний матч по квідичу😱.⠀

Я обожнюю цю атмосферу і можу повертатися сюди раз у раз. Бо тут мене чекає те, що потрібно мені у цей конкретний момент. Зараз це впевненість у перемозі.⠀
Оцінок не ставлю, бо це вже багато років ∞.
Нова оцінка:
15.06.2024
Новий відгук
1216 сторінок. Два томи. Один тиждень мого життя. Одна Громадянська vійnа. Одна героїня, яку хочеться то вдарити, то обійняти. Одна історія яка запала в серце.
Цей роман має дві основні складові. Перша - це історія Скарлет О'Гара - дівчини, яка виросла на багатій плантації і яка з дитинства звикла отримувати те, що вона хоче. Але її спіткали розчарування: коханий Ешлі заручився з іншою, Чарльз, за якого вона вийшла заміж назло Ешлі, помер, залишивши вдовою з дитиною і почалася vійна.

Я можу довго писати про те, яким стервом була Скарлет, адже вона руйнувала життя і перла по головам тільки для того, щоб бути щасливою, її вчинки були поза нормами моралі, а сумління можна було приспати однією фразою: "Я подумаю про це завтра". Але ж історія зовсім не про це.

І ось тут ми підходимо до другої складової цього роману - Громадянська вiйна. Я із цікавістю спостерігала за амбіційними конфедератами, які хочуть відстоювати свої традиції та життєвий уклад (якими б дивними вони не здавалися іншим). Не скажу, що раніше я щось знала про Громадянську вiйнy в США, але дізнатися про її причини, перебіг та наслідки було пізнавально.

Дві складові роману поєднуються в одне ціле через взаємини головної героїні з оточуючими важливі, бо вони показують тогочасні правила життя і що з них вийшло. З їx допомогою ми розуміємо, кого можна було вважати леді чи джентльменом, чи могли раби жити без своїх власників і чого варта червона земля Джорджії без своїх врожаїв. Для мене "Звіяні вітром" - це той випадок, коли історичне тло вдало доповнене особистою історією, адже вони доповнюють одне одного.

Думаю, ті хто дочитав до кінця, зрозуміли, що книга мені сподобалася і я раджу її, але тільки якщо ви не боїтеся великого об'єму та дратівливих персонажів😏.
08.06.2024
Новий відгук
"За межами піраміди потреб. новий погляд на самореалізацію" С. Кауфман.
Я не пам'ятаю який відгук спонукав мене придбати цю книгу. Напевне, 2,5 роки тому у мене були питання на які я шукала відповіді. Але всі ми знаємо як змінилося наше життя за цей час і ті проблеми наразі не актуальні.

Тож книгу я прочитала, але чи винесла я щось з неї?
Буду відвертою: лише декілька моментів затрималися в моїй голові. Пам'ятаю щось про види нарсицизму, щось про призначення та любов, ото й усе. Може у мене нема достатнього рівня знань у психології, бо такі поняття як трансцендентність просто лякають мене, а може час зараз такий, що мозок не готовий сприймати щось серйозне. Не знаю, але книга точно прийшла до мене у неправильний час. Заховаю її в ящик з книжками, хай там побуде.
Полиць поки немає