О, якби сам Шекспір, той майстер пера і пристрасті, узрів "Гідність і гонор" Джейн Остін, то, певно, аплодував би її тонкій грі розуму й серця!
Ця повість, мов сцена в театрі життя, розгортається в англійських маєтках, де кожна репліка то стріла, а кожен погляд то дуель.
Словесні двобої головних героїв наче шпаги, що іскрять, а кожне непорозуміння як буря, що гримить, як у "Дванадцятій ночі".
Але ж чи не в цьому танці гордості й упереджень народжується істина?
Остін, подібно до Шекспіра, малює світ, де людські вади й чесноти борються на сцені суспільства. Любов тут виступає не лише солодка пісня, але й як випробування, що вимагає гідності.
Сцени балів, листів і зізнань це комедія, що межує з трагедією, де фінал, мов у "Сні літньої ночі", дарує примирення й радість.
О, читачу, що прагнеш драми душі! Візьми цю книгу, і нехай її сторінки, мов завіса театру, відкриють тобі світ, де гідність і гонор змагаються за трон серця.
Анонім
Назва "гордість і упередження" мені подобається більше, та це не змінює самого роману, що проносить через час істини про судження людей, без знання їхніх історій.
Це класична класика, пронизана життям з його непростими виборами, маленькими, але важливими вчинками, складними характерами, почуттями та красою стосунків. Елізабет хочеться пізнати, Дарсі - зрозуміти.
Анонім
Джейн Остін
ЕММА
475 стор.
📚Враження: особисто для мене це було неймовірне приємне читання, повільне, бо текст не легкий, але красивий, Урбіно - дякую за цей шедевр!
Чудова (емоційно легка) книга💝📚, вона швидко поглинула в атмосферу того часу: прогулянки, відвідини сусідів, постійні балачки, чаювання біля каміна. Час, коли соціальний статус мав дуже важливе значення, як при спілкуванні, так і при одруженні. Події роману розгортаються у британському селі Хартфілд, що знаходиться у графстві Суррей. Головна героїня Емма Вудгауз — молода красуня із заможної сім'ї з високим становищем у суспільстві, живе з батьком, який її обожнює та не уявляє свого життя без доньки. Дружина його померла, старша донька - заміжня, мешкає з сім'єю в Лондоні.
Після того як Емма влаштувала щасливий шлюб своєї гувернантки, вона просто впевнена, що її призначення - влаштовувати щасливі, на її думку, союзи, з'єднуючи чужі долі. Але сама вона не збирається виходити заміж, щоб не залишати батька одного, та й вважає, що і так все має для щастя.
Події роману якраз про те, що з цього задуму вийде.
🌸ЦИТАТИ🌸
🌸 Вона сама припустилася першої й найгіршої помилки. Нерозумно, неправильно було так наполегливо сватати двох сторонніх людей. Це означало заходити задалеко, брати на себе забагато, легковажити серйозними речами й перемудровувати в простих.
🌸 ..кожен здатен за себе постояти, якщо хоче: не вигадливістю чи спритністю, а рішучістю й наполегливістю - і здатен тоді, коли йдеться про виконання обов'язку.
🌸 Вона була спантеличена й ошелешена тим, що звалилося на неї за кілька минулих годин. Кожна мить приносила новину, і кожна із цих новин була дошкульна. Як зрозуміти це все? Навіщо вона брехала сама собі й жила із цією брехнею? Як помилялися її душа й розум!
🌸 Чого ж їй було ще бажати?.. Нічого - тільки стати гідною того, хто був такий безмірно вищий за неї й умислами своїми, і судженнями. Нічого - тільки виснувати науку стриманості й смирення з колишньої своєї глупоти.
Анонім
