Емма

Чого я думала, що не читала "Емму", я не знаю. Просто, мабуть, назва не закарбувалася у мозку. Ну, що ж, раз обіцяла, що прочитаю, то перечитала. У принципі, гарно порівнювати враження від книги, отримані у різні роки. Але тут враження збіглися)

Про що? Про невеликий період з життя Емми Вудгауз, її рідних та знайомих. Емма - молодша донька у родині і тепер має усі права господині у будинку батька, який не відрізняється добрим здоров'ям та стійкою вдачею. Емма - розумна молода дівчина, але через те, що їй мало де можна застосувати свій розум, займається усілякою дурнею - насамперед, сприяє зближенню пар. Добре, коли ті пари були закохані, але ж це не завжди. І тоді халепи та розчарування не оминути.

"Щоправда, у цій волі чинити на власний розсуд та схильності дещо надміру себе перехвалювати чаїлося лихо, бо подібна прогалина в Емминому становищі загрожувала отруїти їй численні радощі. Та поки що небезпека була така непримітна, що Емма не вбачала в тім великої біди."

У своїй самовпевненості вона навіть своє кохання не відразу зрозуміла. Добре, що серед усієї юрби друзів та знайомих, знайшовся один досвідчений чоловік, що своїми настановами корегував русло її поведінки. І, на щастя для Емми, вона так поважала його, що замислювалася про свою поведінку та діяльність авіть виправлялася.

А у кінці твору буде суцільний весільний сезон! То ж, окрім вивчення людських характерів, ви зможете порадіти happy- end(у). А це у наш час неабиякий плюс.