Ніколи не думала, що фентезі може бути настільки цікавим. Багато часу оминала цей жанр, допоки в мої руки випадково не потрапила «Піранезі».
Мене привабила обкладинка книги, яку мої друзі лагідно прозвали «Біблія». Це саме той випадок, коли обираєш, що почитати лише за зовнішніми критеріями, не сподіваючись отримати щось дійсно вартісне, але вже з середини книги починаєш розуміти, що ти сильно помилявся.
Сюзанна Кларк розповідає нам про персонажа Піранезі, який мешкає в цікавому місці під назвою «Будинок». Цей Будинок складається з величезного лабіринту, численних зал, вестибюлів із колонами та статуями, які омиває море. Місце трохи моторошне, адже, якщо ти не орієнтуєшся там, можеш заблукати, не знайти дорогу назад та померти між стінами цього величезного Будинку. Проте Піранезі за часи перебування в цьому помешканні дослідив кожну залу та навчився орієнтуватися у просторі, що став для нього справжнім домом. Він вже не памʼятав свого минулого. Здавалося наче все його існування почалося саме з цього химерного місця.
Окрім нього, у Будинку немає ні душі, але по вівторках та пʼятницях до Піранезі навідується друг, якого він зве Однодумцем. Той іноді приносить йому те, що попросить Піранезі, спілкується з ним, а тоді безслідно зникає. Головний персонаж книги вірить, що існує лише 15 людей, двоє з яких вже мертві. Але іноді він задумується, а чи є ще хтось у цьому світі? Чи існує лише він, Однодумець та Мертві, якими опікується Піранезі.
Всі думки про людство розсіюються, коли головний герой помічає загадкові написи на підлозі та стінах Будинку. Якась надія спалахує в думках Піранезі. Однак Однодумець розвіює її, пояснюючи, що це, мабуть, прийшов його давній ворог, аби зашкодити проєкту, над яким Однодумець працює вже не один день. Він забороняє Піранезі спілкуватися з ним, а тим більше бачитись, інакше той невідомий забере в нього здоровий глузд. Далі сюжет розгортається дуже стрімко, а розвʼязка вразила до глибини душі. Останні 70 сторінок я прочитала на одному подиху.
«Піранезі» Сюзанни Кларк — не легка історія на один вечір. Тут важливо проникнутися текстом, а не проковтнути за раз, аби зрозуміти сюжет. Книга наповнена безліччю роздумів героя, де він замислюється над питаннями про існування та сенс життя. Особливо це можна простежити в кінці книги, де перед Піранезі постає вибір, який кардинально змінить його подальшу долю. Також Сюзанна Кларк розкриває для нас тематику уяви та памʼяті на прикладі Піранезі. Авторка показує, наскільки вони є глибокими поняттями для людини та, що може статися, якщо втратити їх.
А ще, Сюзанна Кларк закодувала деякі символи у своєму романі. Наприклад, море символізує нескінченність та могутність природи, тоді як лабіринт — складність світу та його заплутаність. Сам же Піранезі є відсилкою на відомого італійського художника — Джованні Баттіста Піранезі, який створив серію з шістнадцяти гравюр — «Уявні вʼязниці». На них зображені величезні підземні склепіння, що перегукуються з нескінченними залами Будинку, в якому мешкає головний герой.
Я не полюбляю читати книги з уявними світами, проте вирішила дати шанс цій і зовсім не пожаліла. Вона обрала мене в нелегкий період життя, допомогла відволіктися та подумати про сенс людського життя 🙏🏻
Тож, якщо хочете чогось такого, над чим можна було б пороздумувати і водночас не знудитись, «Піранезі» — точно ваш варіант. Також приємним бонусом є те, що окрім цікавої історії, ви отримаєте неймовірно гарну обкладинку та форзаци, які розглядатимете ще довго 😍
Багатошарова, насичена сенсами та відсилками, досить не проста історія чи то божевілля, чи то магічного потойбіччя, яке чатує на кожного з нас, достатньо тільки відволіктися від буденності.
Книга для читання та перечитування, книга для роздумів та суперечок, книга для переосмислення буття.
А ще - для пропрацювання травм, для того, аби чітко визначити, хто тобі друг, а хто ворог.
У пошуках самого себе головне не заблукати лабіринтом і завжди пам'ятати, що вихід у залі з Минотавром
Неймовірна книжка. Вона не для тих людей, хто хоче постійної динаміки. Тут все відбувається тихо, спокійно.
Коли я була на обговоренні цієї книжки, мені здалося, що ми всі читали зовсім різні твори. Одні люди тут бачили психіатричні захворювання, інші - якісь дитячі травми. Для мене все було дуже просто - це фентезі, тут є паралельний світ у якому живе головний герой і у книжці просто описується його життя та проблеми, які хвилюють Піранезі у цей момент.
Тож, думаю, кожному варто прочитати цю книжку і зробити якийсь свій висновок. А ще, крім цікавої історії, ця книжка має просто неймовірне оформлення, яке буде окрасою вашої полички.
