Сюзанна Кларк

Напевно, «Піранезі» - це одна з найбільш незвичних книг, які я коли-небудь читала. Книга неймовірно глибока та філософська. На початку книги все здається дивним та незрозумілим, але з розвитком історії все стає на свої місця. Книга неймовірно атмосферна та естетична. Мова авторки настільки соковита, що картини залів безмежно будинку легко постають в уяві. Авторка майстерно створює атмосферу ізольованості, але при цьому не залишає Піранезі самого - будинок завжди з ним. Будинок - це ніби окремий персонаж історії, він не живий, але його дух постійно присутній, щоб не відбувалося. Це одночасно і в'язниця, і цілий всесвіт; ніщо й усе одночасно. Його межі розмиті й майже неможливо відрізнити реальність від уяви. Піранезі - надзвичайно цікавий та глибокий персонаж. Навіть за відсутності людей він людяний та добрий, душа, яка прагне до спільноти та любові. Його дії та роздуми наштовхують на філософські роздуми про своє власне життя. Книга сповнена загадками, які поступово розкриваються та розставляють все на свої місця, деякі з них насправді несподівані. Загалом, це цікава та надзвичайно атмосферна історія, яка поєднує в собі філософські роздуми, магічний реалізм та детектив. Історія незвична, але точно заслуговує на визнання.

Анонім

"Піранезі" Сюзанни Кларк 🏛️🌊 – це не просто книга, а справжня подорож у світ таємниць, самопізнання та нескінченних лабіринтів. Авторка майстерно створює атмосферу загадковості та ізольованості, занурюючи читача в унікальний світ безмежного будинку. Що ж так приваблює в цій історії? Незвичайний світ: Будинок, який є одночасно і в’язницею, і всесвітом, зачаровує своєю красою та нескінченністю. Кожна зала – це нове відкриття, кожен кут приховує таємниці. Головний герой: Піранезі – це не просто людина, а спостерігач, філософ, який шукає сенс свого існування у цьому дивному світі. Його внутрішній світ та спостереження над навколишньою реальністю викликають глибокі роздуми. Загадки та таємниці: Книга сповнена загадок, які поступово розкриваються перед читачем. Кожен новий фрагмент мозаїки додає до загальної картини, змушуючи задуматися над природою реальності та межами людського пізнання. Філософські роздуми: "Піранезі" – це не просто пригодницький роман, а й філософський твір, який змушує замислитися над такими питаннями, як пам'ять, ідентичність, сенс життя та природа реальності. Мова та стиль: Мова автора лаконічна та поетична. Вона створює особливу атмосферу та підкреслює красу та загадковість описаного світу. Кому сподобається ця книга? Поціновувачам фантастики: Твір поєднує в собі елементи наукової фантастики, фентезі та готичного роману. Людям, які люблять загадки та таємниці: Книга сповнена загадок, які не дадуть вам нудьгувати. Тим, хто цікавиться філософією та психологією: Твір змушує задуматися над глибокими питаннями буття. Шанувальникам нестандартних сюжетів: "Піранезі" – це не типовий роман, він здивує вас своїми несподіваними поворотами. В кінці книги також є багато приміток, які варто взяти до уваги прямо продовж читання, щоб зрозуміти твір краще, переварити відсилки і просто розширити свої знання. Особисто я їх помітила тільки наприкінці й коли читала багато дивувалася та казала "аааа, он воно що!".

Анонім

"Краса Будинку безмірна; Добрість його нескінченна." "Піранезі" є переможцем Women's Prize в категорії художня література (2021), The Kitschies for Red Tentacle в категорії найкращий роман (2020), Tähtifantasia Award (2022) та Premi Ictineu у категорії кращий перекладний роман (2022). А також є номінантом Hugo Award в категорії найкращий роман (2021), Nebula Award в категорії найкращий роман (2020), Locus Award Nominee в категорії найкращий фентезійний роман (2021), номінант World Fantasy Award в категорії найкращий роман (2021), Costa Book Award в категорії найкращий роман (2020), Audie Award в категорії аудіокнига року (2021), Los Angeles Times Book Prize в категорії наукова фантастика та фентезі (2020). Позаду на суперобкладинці роману розміщені відгуки-рекомендації від Девіда Мітчелла, Медлін Міллер та Ерін Морґенштерн, чиїм смакам я довіряю. Сама ж авторка в епіграфі до роману подає цитату з “Небожа чаклуна” одного з моїх найулюбленіших авторів Клайва Стейплза Льюїса. Також однією з першопричин, що просто змусили мене безмірно хотіти прочитати цю книжку було її оформлення. Цей образ фавна-музиканта, що розміщений на суперобкладинці, ще до прочитання епіграфа нерозлучно пов’язав у моїй свідомості "Піранезі" з атмосферою Нарнії. Вже читаючи роман я несвідомо продовжувала шукати ту саму атмосферу Льюїса у лабіринтах Будинку і, як мені здається, таки її знаходила. “Світ видається Повним і Цілісним, а я, його Дитя, бездоганно в нього вписуюся.” Прикметно, що сам роман є частково автобіографічним. Кларк довгий час хворіє і їй довелося пристосовуватися до зменшеного світу свого власного Будинку, як і багатьом людям у період вже такого далекого зараз локдауну. Втім, не варто обмежувати Будинок лише фізичним виміром, адже багато людей замкнені в ефемерних Будинках власних умів. "Я перебував у будинку з багатьма кімнатами. Будинком прокочується море. Іноді воно накривало мене з головою, та я завжди рятувався." На мою думку, “Піранезі” це саме той роман, який потрібно починати читати знаючи про нього якомога менше. Просто довіритись собі й поринути у цю неймовірну атмосферу химерності та загадковості довжиною у двісті сторінок. Поринути у світ де до Південно-Західних Зал прибувають Альбатроси, відкриваються Коралові Зали та йменуються Сузір’я. Мова авторки неперевершена. Алюзії неймовірні та багатошарові. Кожен читач зможе віднайти у цьому тексті щось своє, щось особливе - свій Будинок, свій Океан та свої лабіринти. Буду повертатись 🏛️🌊

Анонім