Сюзанна Кларк

📙 Сюзанна Кларк "Леді з Ґрейс-Адью"

Вісім історій розгортаються в фентезійній Англії ХІХ ст., де живуть чарівні істоти, а магія стосується кожного.
Деякі з них були цікавішими, ніж інші, але всі вони відносно короткі та досить легкі, і читаються без особливого напруження. Збірка написана в казковому ключі, який мені трохи нагадав деякі оповідання Ґеймана ("Дим і дзеркала").

⭐"Леді з Ґрейс-Адью". Три молоді жінки використовують магію для захисту заможних дівчат-сиріт, підопічних однієї з них, від недобросовісних родичів, які планують заволодіти їхнім багатством.
✅"На Жаденнім пагорбі". Знайома нам історія Румпельштільцхена, але розказана по-новому.
✅"Місис Мебб". Молода жінка відмовляється вірити, що коханий покинув її заради загадкової дами, і намагається його відвоювати.
✅"Як герцог Веллінґтон коня згубив". Знаменитий герцог помилково потрапляє в царство фейрі; дуже коротка і дотепна історія про вишивку.
⭐"М-р Сімонеллі, чи Фейрі-вдівець". Містер Сімонеллі веде боротьбу з дивним аристократом-фейрі. Інтригуюча казка в стилі Едгара По.
⭐"Том Ясенвітер". Розповідь про єврейського лікаря та його легковажного друга-фейрі, сухий і стриманий гумор.
✅"Антики й оплета". Переосмислена версія ув'язнення Марії, королеви Шотландії. Містить декілька крутих магічних елементів.
⭐"Джон Ускґласс і камбрійський будник". Легенда про те, як великого Короля Крука перехитрив скромний вугільник.

Хороша, стилізована колекція оповідань, якій надають глибини тонкі відтінки жахів і чорного гумору, що ховаються під химерними та старовинними деталями.
Не кожна історія є складним шедевром, але всі вони добре читаються. Ця книга сподобається шанувальникам більш традиційних «темних» казок.

«Піранезі» 🐚🐚🐚

Однозначно 5/5, 10/10

«Нічого. Я вважаю, що це взагалі нічого не означало.»

Жоден трилер не зрівняється по напрузі й загадковості із Піранезі. Але це не трилер.
Жодне фентезі мабуть не має подібної світобудови. Але це й не фентезі.
Жодна інша історія з таким маленьким обʼємом не змогла б стати вмістилищем для всього того, що тут є. Але це й не просто історія.

Це головоломка й це cozy read.
Це потік свідомості й це скло.
Це щось настільки незвичне, макабричне й екзистенціальне.
Але все одно, що це?)
Це Піранезі (але його звуть не так).
Це буде для вас тим, чим ви захочете, чим побачите самі!
(Для себе я отримав найцікавішу історію за дуже багато років)
Це про красу в нас, гріховність, невинність, самотність, про втечу від Світу
Це про інакшість, про давно минувші дні та моменти спокою і краси, які ми так бажаємо зберегти в собі і якусь сильну віру та силу, що тримає нас живими

Протягом читання мені дуже нагадувало атмосферою та настроєм книги «Квіти для Елджернона» та фільму «Вигнанець» (Cast away з Томом Хенксом). Але, як мабуть розумієте і тут у кожного буде своє порівняння.

Дуже рекомендую до прочитання цю маленьку книжечку з її величезною душею.

Часом Кларк ніби читала мої думки, бо саме так я себе і відчував:

«Я, здається, майже несвідомо звик ставитися до цих записів як до писань оракула чи провидця, людини у стані шалу чи натхнення, яка передає знання — щоправда, в дивній формі, так, що їх непросто осмислити»

Буде злочином писати хоч щось про сюжет.
Буде злочином ігнорувати красу Залів та Статуй.
Буде злочином писати, що Піранезі це дзеркало душі.

«Можливо, так і буває, коли ти поряд із іншими людьми. Можливо, навіть люди, які вам подобаються та якими ви неймовірно захоплюєтеся, змушують бачити Світ таким, яким його бачити не хочеться.»

Спочатку тільки коли дивилася на неї, мені було трохи страшнувато починати таку велику книгу, бо ж 847 сторінок з усіма примітками! Та десь тижні 3 тому я вирішила надкусити 10 книжок з різних подарунків та покупок аби визначити послідовність читання і ця книга мене захопила з перших сторінок. От і відклала її в перші ряди на прочитання. Згодом я захворіла на ОРВІ і відправилася з роботи аби лікуватися, тож мої наступні дні були просто такими: сон, ліки, книга, сон, ліки, книга... Я чесно не думала, що на прочитання цього товстунця у мене піде лише 16 годин! Книга збільшеного формату, з дрібними шрифтом, ще дрібнішими примітками, які також важливі для тексту і можуть займати й по сторінці! Однак хвороба, сонливість, дрібний шрифт і погано погода усі відступили перед цією незбагненною красою роману. Я дійсно згодна, що це найкращий сучасний англійський фентезійний роман. Це класична епічна оповідь про двох магів, які живуть у 18 столітті в Англії та відроджують практичну магію. Є тут і фейрі, але не такі, як у сучасних мегапопулярних ромфентазі, а класичні фейрі з англійських легенд — і це надзвичайно круто! Я не хочу переказувати сюжет, бо це вийде довжелезний пост з охами, ахами, потужними схваленнями і тому подібне, це просто треба прочитати і осягнути неперевершеність цього задуму. Бачу, що є ще й серіал, тож і його подивлюся, бо мені просто мало цього всесвіту! І так, Сюзанна Кларк мене просто полонила, того я буду купувати її інші книги теж

В цій книзі я не зміг знайти якісь глибокі філософські думки, або ще надто юний для неї, або навпаки за дорослий, тому для мене це була найнудніша книга 2024 року. Книга розказує про життя і пригоди чоловіка, на ім'я Піренезї, у світі-будинку, де кожна кімната має свою історію, особливості. Піранезі має тільки одного друга, і поява нової людини в його світі руйнує його світобачення.

Роман Сюзанни Кларк «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» — це захопливе поєднання історичної фантастики та магічного реалізму, яке переносить читача в альтернативну Англію XIX століття. Авторка створює багатошаровий світ, у якому магія повертається після століть забуття, а двоє чарівників стають її провідниками.

Головні герої — містер Норрелл, обережний і прагматичний, та Джонатан Стрендж, авантюрний і харизматичний. Їхні характери, протистояння та поступові трансформації є одним із ключових елементів сюжету. Через них Кларк досліджує теми влади, знання, амбіцій та відповідальності за свої вчинки.

Особливо вражає стиль написання роману — він нагадує класичну англійську літературу XIX століття, доповнену численними виносками, що розширюють світ твору. Завдяки цьому книга стає не просто історією про магію, а цілісним дослідженням її місця в суспільстві та історії.

заплутаними вестибюлями будинку піранезі проведе вас до розгадки таємниці власного життя, і покаже, що не все в світі так однозначно і зрозуміло, як хотілося б.

така дивна і незрозуміла, на перший погляд, історія, яка насправді розкриває багато всього цікавого і в основі якої лежить грецький міф про лабіринт мінотавра (я сподіваюсь на це, бо відсилок було більше ніж багато). сюжет розповідає про мешканця дивного будинку у якому проглядається цілий всесвіт, власне, будинок і є цілим окремим всесвітом, лабіринтом, у якому піранезі живе майже один, хоча є точно ще один персонаж — однодумець — з яким вони періодично зустрічаються. піранезі створює мапу цього будинку, відкриває нові зали, знаходить нових мешканців, і намагається записати всі дані у свої щоденники, адже він науковець. описами залів і вестибюлів буквально переповнена ця книга, різні неповторні статуї, припливи, альбатроси і люди альков, люди "інших" залів прописані на кожній сторінці. і я вам клянусь, це так фантастично дивно бачити весь світ очима того, хто постійно знаходиться на одинці з власними роздумами і ще кількома альбатросами.

на перших сторінках я розуміла приблизно нічого, і в цьому фішка книги. розповідь ведеться у формі записів у щоденнику, певні дні певних місяців і років, дивні події які призводять до розгалужених роздумів, незрозуміла світобудова, яка втім пояснюється. не можу сказати що мені не сподобалось, не можу сказати що мені сподобалось. це цікава книга, вона унікальна своїм сюжетом, вона не розкриває персонажів, скоріше навпаки намагається приховати кожного, але при тому розкрити світобудову лабіринту, значення статуй і залів. до якогось моменту ви не розумієте нічого, а потім пазл складається і це все відчувається дуже правильно. єдиним мінусом для мене тут була величезна кількість великих літер і Речення Які Були Ось Такими Постійно І Це Незручно.

піранезі розкрив таємницю, а я отримала гарну, трошки заплутану і дуже атмосферну історію.

Неймовірно затишний та атмосферний... мабуть, назву це фентезійним трилером, адже у книзі поєдналися детектив, містика, саспенс, трилер і нотки фентезі.

Головний герой Піранезі, наче дорослий із розумом дитини. З описів зрозуміло, що це дорослих чоловік, проте описи блукань, пошуків та записів у щоденнику були, ніби від лиця дитини, яка тільки пізнає цей світ.

Мені дуже сподобався такий формат оповіді, у вигляді щоденника-автобіографію. Авторка вдало поєднала детектив, психологію та грецькі міти, адже книга, хоч і читалася повільно, та все ж затягнула з головою. Тут ще й троп ненадійного оповідача, і повірте, розв'язка та кінцівка книга вас точно здивують 💫

Однозначно раджу до прочитання ❤️

Книга читалася легко, у ній небагато сторінок, але вони наповнені глибоким сенсом.

Після прочитання зависаєш і намагаєшся відгадати те, що написано поміж рядків.

Це не просто детектив, не просто фантастика чи пригоди, це психологічний роман про внутрішню дитину, про розгубленість, невизначеність, страх перед новим і невпевненість у собі, про стрес і травми, намагання повернути собі цілісність та відчуття безпеки, страх покинути свою мушлю.

"Я перебував у будинку з багатьма кімнатами. Будинком прокочується море. Іноді воно накривало мене з головою, та я завжди рятувався". (Це опис пережитих труднощів).

"Краса Будинку безмірна; добрість його нескінченна."

"Мій єдиний друг - мій єдиний ворог."

"Можливо, люди, яких ти любиш і якими нескінченно захоплюєшся, іноді показують тобі Світ таким, яким ти його не бажаєш бачити."

Ця книга проста, але й складна водночас.
Я зовсім не такого від неї очікувала, але я не розчарована.
Хоча опісля відчуваю спустошення.

Відчувається, що авторка писала її у складний для себе час.
Ця робота - хвороба і її ж лікування. Якось так.

P.S. Книга неймовірно красива.😍

Як же мені важко читалася перша половина книги: я ніяк не могла зрозуміти до чого вся та абсурдна дивакуватість персонажів, звідки взявся посеред океану цей безмежний дім, як в ньому поєднуються античні статуї, сучасні технології і якесь первісне ідолопоклонництво. І чесно кажучи, я вже збиралася відкласти цю книгу, але я так не вмію. Мій внутрішній протест проти не дочитування книг, які не чіпляють одразу, звісно ж переміг і я осягнула всю красу і чарівність цієї історії. Вона, на правду, фантастична!

«Піранезі» спершу заколихує на хвильках штилю, потім захоплює у вир подій, а потім штормовими валами викидає до фіналу, в якому знову штиль, і тільки солоний легіт нагадує про нещодавній шторм.

Єдиний мешканець і дослідник таємничого будинку - Піранезі, він не знає, як потрапив сюди, скільки йому років, і де мешкає його друг. Але він відчуває сутність Будинку, знає, коли і які зали буде затоплено припливом, пише щоденник і забезпечує себе питною водою й обідом. Цей персонаж не може не розчулити своєю наївністю, чистотою, дитячою відкритістю і бережливістю до дорогих серцю речей.

Будинок же захоплює монументальністю, величчю, неосяжністю і таємничістю.
Що ж стосується людей, то люди, як люди…

У фіналі книги мені не дуже сподобалася логіка дій однієї персонажки, але якби все було більш реалістично, то це вже була б зовсім інша історія.

«Піранезі» підкорює своєю гротескністю, рваним темпом оповіді - ТАКОГО я ще точно не читала. Тому, від щирого серця рекомендую прочитати, насолодитися атмосферою і не полінуватися прочитати примітки до тексту - вони дають багато контексту подіям і допомагають прийняти історію такою, яка вона є.

Книгу неможливо описати і неможливо пояснити всю суть без спойлерів. Я розтягувала цю книгу, тому що вона неймовірна. Будинок затягує. І, відразу після прочитання, хочеться прочитати цю історію ще раз.

Разом з головним героєм ти ходиш цими залами, роздивляєшся статуї, відчуваєш запах моря, вологість та чуєш як хвилі бʼються об стіни. Ти проживаєш емоції Піранезі разом з ним.

Неможливо відірватись.
Кожен зрозуміє книгу по своєму та кожен знайде свій сенс у прочитаному. В кінці автор пояснить як розуміє Будинок вона. 10/10

"Піранезі" це загадкова й атмосферна книга, яка ніби переносить у інший світ. 🌊🏛️

Спочатку сюжет здається дивним, але поступово розкривається таємниця, і від книги неможливо відірватися. Якщо любиш містичні історії з незвичайною атмосферою – спробуй прочитати! 📖✨

Що це за незрозумілий відлік часу?
Як зрозуміти таку кількість днів?

Чи то ми невірно рахуємо?
Де це взагалі відбувається? Після смерті? уві сні чи в його голові?

Стільки питань і так мало відповідей (невеличкий спойлер: до кінця відповіді на більшість питань знайдете).
Для тих, хто любить фентезі, книжка сподобається)