Сюзанна Кларк

Неймовірно затишний та атмосферний... мабуть, назву це фентезійним трилером, адже у книзі поєдналися детектив, містика, саспенс, трилер і нотки фентезі.

Головний герой Піранезі, наче дорослий із розумом дитини. З описів зрозуміло, що це дорослих чоловік, проте описи блукань, пошуків та записів у щоденнику були, ніби від лиця дитини, яка тільки пізнає цей світ.

Мені дуже сподобався такий формат оповіді, у вигляді щоденника-автобіографію. Авторка вдало поєднала детектив, психологію та грецькі міти, адже книга, хоч і читалася повільно, та все ж затягнула з головою. Тут ще й троп ненадійного оповідача, і повірте, розв'язка та кінцівка книга вас точно здивують 💫

Однозначно раджу до прочитання ❤️

Книга читалася легко, у ній небагато сторінок, але вони наповнені глибоким сенсом.

Після прочитання зависаєш і намагаєшся відгадати те, що написано поміж рядків.

Це не просто детектив, не просто фантастика чи пригоди, це психологічний роман про внутрішню дитину, про розгубленість, невизначеність, страх перед новим і невпевненість у собі, про стрес і травми, намагання повернути собі цілісність та відчуття безпеки, страх покинути свою мушлю.

"Я перебував у будинку з багатьма кімнатами. Будинком прокочується море. Іноді воно накривало мене з головою, та я завжди рятувався". (Це опис пережитих труднощів).

"Краса Будинку безмірна; добрість його нескінченна."

"Мій єдиний друг - мій єдиний ворог."

"Можливо, люди, яких ти любиш і якими нескінченно захоплюєшся, іноді показують тобі Світ таким, яким ти його не бажаєш бачити."

Ця книга проста, але й складна водночас.
Я зовсім не такого від неї очікувала, але я не розчарована.
Хоча опісля відчуваю спустошення.

Відчувається, що авторка писала її у складний для себе час.
Ця робота - хвороба і її ж лікування. Якось так.

P.S. Книга неймовірно красива.😍

Як же мені важко читалася перша половина книги: я ніяк не могла зрозуміти до чого вся та абсурдна дивакуватість персонажів, звідки взявся посеред океану цей безмежний дім, як в ньому поєднуються античні статуї, сучасні технології і якесь первісне ідолопоклонництво. І чесно кажучи, я вже збиралася відкласти цю книгу, але я так не вмію. Мій внутрішній протест проти не дочитування книг, які не чіпляють одразу, звісно ж переміг і я осягнула всю красу і чарівність цієї історії. Вона, на правду, фантастична!

«Піранезі» спершу заколихує на хвильках штилю, потім захоплює у вир подій, а потім штормовими валами викидає до фіналу, в якому знову штиль, і тільки солоний легіт нагадує про нещодавній шторм.

Єдиний мешканець і дослідник таємничого будинку - Піранезі, він не знає, як потрапив сюди, скільки йому років, і де мешкає його друг. Але він відчуває сутність Будинку, знає, коли і які зали буде затоплено припливом, пише щоденник і забезпечує себе питною водою й обідом. Цей персонаж не може не розчулити своєю наївністю, чистотою, дитячою відкритістю і бережливістю до дорогих серцю речей.

Будинок же захоплює монументальністю, величчю, неосяжністю і таємничістю.
Що ж стосується людей, то люди, як люди…

У фіналі книги мені не дуже сподобалася логіка дій однієї персонажки, але якби все було більш реалістично, то це вже була б зовсім інша історія.

«Піранезі» підкорює своєю гротескністю, рваним темпом оповіді - ТАКОГО я ще точно не читала. Тому, від щирого серця рекомендую прочитати, насолодитися атмосферою і не полінуватися прочитати примітки до тексту - вони дають багато контексту подіям і допомагають прийняти історію такою, яка вона є.

Книгу неможливо описати і неможливо пояснити всю суть без спойлерів. Я розтягувала цю книгу, тому що вона неймовірна. Будинок затягує. І, відразу після прочитання, хочеться прочитати цю історію ще раз.

Разом з головним героєм ти ходиш цими залами, роздивляєшся статуї, відчуваєш запах моря, вологість та чуєш як хвилі бʼються об стіни. Ти проживаєш емоції Піранезі разом з ним.

Неможливо відірватись.
Кожен зрозуміє книгу по своєму та кожен знайде свій сенс у прочитаному. В кінці автор пояснить як розуміє Будинок вона. 10/10

"Піранезі" це загадкова й атмосферна книга, яка ніби переносить у інший світ. 🌊🏛️

Спочатку сюжет здається дивним, але поступово розкривається таємниця, і від книги неможливо відірватися. Якщо любиш містичні історії з незвичайною атмосферою – спробуй прочитати! 📖✨

Що це за незрозумілий відлік часу?
Як зрозуміти таку кількість днів?

Чи то ми невірно рахуємо?
Де це взагалі відбувається? Після смерті? уві сні чи в його голові?

Стільки питань і так мало відповідей (невеличкий спойлер: до кінця відповіді на більшість питань знайдете).
Для тих, хто любить фентезі, книжка сподобається)

"Піранезі" — чудове, спокійне фентезі, де спочатку ти читаєш про уявний світ, де є лише Піранезі і його друг, а пізніше виявляється, що все не так просто. Атмосфера книги заворожує своєю загадковістю, а поступове розкриття таємниць тримає в напрузі до самого кінця. Рекомендую всім, хто любить незвичайні сюжети з елементами містики

Ця книга не для всіх, ви будете або з абсолютному захваті, або не сподобається.
Мої враження десь по середині.
Гарна мова авторки, цікава ідея, але сам плот твіст для мене був очікуваним.
Забагато очікувала від цієї книги, і це виявилось моєю помилкою.

Для початку, це зовсім не фентезі..

Перші 40 сторінок думала "ця книга дуже класна, хіба якщо комусь потрібне снодійне".
Далі книга почала накривати як хвиля, але не в зовсім хорошому сенсі. Це була хвиля, яка наростала, події ставали динамічнішими і динамічнішими, але залишилось враження, що хвиля так і зависла в повітрі не впавши і не відступивши.

Хоч початок книги був дуже затягнутим, далі вона виявилась значно цікавішою. Проте мені не вистачило розкриття історії, розкриття персонажів. Книга замахується на досить глибокий сенс, але по факту такою не є.
Мені книга водночас і сподобалась, а водночас і ні. Дуже суперечливі відчуття після прочитання. Крім того, якщо оцінювати її як твір магічного реалізму, то назвати книгу хорошою також не виходить..

Чула багато суперпозитивних відгуків від букблогерів, але не можу до них приєднатися.

Назва: Піранезі
Автор: Сюзана Кларк
Орієнтовний вік: 16+
Видавництво: РМ
Жанр: магічний реалізм

Про:
Про Піранезі, який роками живе у незвичайному домі серед статуй, скелетів та загадкового Однодумця

Мій відгук:
Це незвичайна книга. Я би не сказала, що це прям детектив, але нотка напруги однозначно є. Постійні загадки - від того, як саме влаштований цей світ, до того, що ж далі трапиться. Стиль авторки дуже приємний і читається дуже легко, мені подобається те, як тут зображується світ. Спочатку, звісно, буде багато питань, та потім, потроху, ставатиме зрозуміліше. Я дуже довго не могла відпустити цю книгу після прочитання, і постійно поверталася до неї думками. Хочу ще почитати від цієї авторки "Доктор Стрейндж та містер Норрел", ця книга вже давненько лежить в мене))

Коли я тільки замовляла «Піранезі», то думала що історія буде зовсім іншою.

Перші сторінки читалися важко, але атмосфера будинку,в якому був Піранезі, заповнювала весь простір поруч зі мною і я продовжувала читати.

Я настільки поринула в книгу, що мені здається чимось стала схожа на Піранезі. І перестала помічати важливі дрібниці. З’являлися певні здогадки про те, що відбувається, але важко було знайти тому підтвердження. Потрібен час.

Історія про доброту і божевілля, про щирість і зраду. І про небезпечну пастку,в яку можна потрапити.

В цю книгу легко потрапити, але важко знайти вихід.

Один із найамбітніших і найскладніших романів, які мені довелося прочитати, «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» Сюзанни Кларк — це приголомшливо складний літературний шедевр, що вдихає нове життя у жанр фентезі, роблячи його знову старовинним.

Написаний так, наче Чарльз Діккенс і Джейн Остін змовилися створити епічний фентезійний роман, «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» розповідає про двох магів і їхню дружбу, яка згодом перетворюється на суперництво під час Наполеонівських війн на початку XIX століття. Обидва прагнуть «повернути магію в Англію», але мають абсолютно різні філософії щодо неї. Проте втручання Стренджа та Норрелла у магічне мистецтво привертає увагу могутніх і підступних істот, що зрештою призводить до катастрофічних наслідків для їх близьких та Європи.

Це роман, що складається з якоїсь неймовірної кількості літературних історій, сюжетних ліній, міфів і легенд, які сплітаються у масштабну розповідь про дружбу, суперництво та темну магію. Після прочитання я справді відчув, наче перечитав альтернативну історію Великої Британії початку 1800-х років.
Однак (і я кажу це з усією серйозністю) більшість читачів знайдуть цей роман вкрай складним для сприйняття. Його стиль глибоко вкорінений у літературних традиціях Чарльза Діккенса та Александра Дюма (із відсилками до Льюїса Керолла, Дж.Р.Р. Толкіна та Джорджа Макдональда). Деякі люди зненавидять цей роман за його манеру викладу, темп і структуру. Я ж, навпаки, закохався в нього.

Якщо ви готові до виклику, «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» — це неймовірно захопливий досвід. Він пробудив у мені бажання читати класичну літературу, яка його надихнула, і допоміг глибше оцінити інтелектуальний стиль письма. А ще ця книга дійсно смішна — сухий британський гумор змушував мене посміхатися кожного разу, коли траплялася дотепна або іронічна ремарка.

Майже не віриться, що це був дебютний роман Сюзанни Кларк — я навіть не можу уявити, яким титанічним завданням було його написання. Від полів битв під Ватерлоо та каналів Венеції до Королівств Фейрі та зачарованих темних маєтків, я готовий слідувати за Джонатаном Стренджем і містером Норреллом хоч у самісіньке пекло, аби провести з цими магами ще трохи часу.