Зірки й кістки

Я навіть не знаю, з чого почати, бо емоції у мене дуже різні після прочитання...

Можу сказати коротко: якщо ви любите фентезі, але не любите книги по 900+ сторінок, то вам сюди!

А тепер до конкретики.
Я зрозуміла для себе, що маленькі книги цього жанру — це не для мене. Бо впихнути великого обсягу лор у книгу менш ніж 500 сторінок нереально. Особливо, коли там стільки деталей, як у «Зірки і кістки», де не просто додали людей з крилами до реального світу.

Спочатку мене книга дуже захопила, ідея та зав'язка історії — це скарб! Я закохалася з перших хвилин ❤️
Та коли я перевалила за половину, я втомилася. Бо надто багато подій, багато персонажів. Події відбуваються ніби десь в період 1-3 місяців (і то я не певна), а відчуття, ніби за 2-3 дні. Немає місця для рефлексії 🤷🏼‍♀️

У мене залишилися питання, на які я не впевнена, що знайду відповідь у другій книзі:
1. В чому суть цих двох релігій? Едине, що я зрозуміла це те, що в одній з них на 1 Зірку більше, і все.
2. Чому їм так важливі медальони? Нащо забирати його у поваленого ворога? Суто щоб забрати?
3. Якщо у Птахів є крила... нащо їм коні?
4. Чому всі постійно вкриваються сиротами чи кудись чимчикують? 😁
5. Якщо двобій складається з двох підходів, то чому вирішальний — другий? Нащо тоді перший. Або зробіть три, щоб була інтрига... І якщо вже програли, то де результат?.. Ніби нічого не змінилося 🤷🏼‍♀️
6. Мейрі — ну драма квін. Я не відчула такого обґрунтованого поштовху до такої сильної зміни, для мене вони трошки висмоктані з пальця.

‼️ Але трилогію я обов'язково дочитаю, бо все ж таки цікаво, що на нас чекає в кінці 🤔

P.S. Ізвен — ван лав. Єдиний персонаж, який сподобався. Ну і трішки Ольєр.

Це моє 1 знайомство з авторкою і книга перевершила сподівання!🥰
Мені дуже сподобалося, наскільки детально був продуманий світ, є мапи та схеми династій та родоводів, щоб було легше "в'їхати" у новий всесвіт, бо перші сторінок 100 було вельми складно зрозуміти хто ким є, що і чому відбувається, яка там буває магія та звичаї.

У цій історії є політика, битви, змови, магія, придворні інтриги, підступність, кохання, дружба, втрата, пожертва, милість.

Найбільше мені припали до душі персонажі Ізвен та Ольєра. Вона така відважна, наполеглива, незалежна, справедлива та схильна на самопожертву заради свого королівства.
А він - відчайдушний, сильний і вправний воїн, чуттєвий, співчутливий, розсудливий.
Шкода одиноку і добру Мейрі.

А як мені краяли серце описи війни, як солдати поводилися у завойованих містах та з їх жителями. Нічого не змінилося у нашому сьогоденні.💔

"Він уявляв війну геть інакше. Героїчні битви, подвиги, оспівувані в баладах менестрелів, переможені кровожерливі вороги, вічна слава. Усього цього в Ретоні не було. Зате були крики пташки, яку тягали небельгаймці, і гобелен, який Норберт упевнено волік до підводи."

Обурювала ієрархія народів та статей, бо усі мають бути рівними!

Дуже цікаво змальований магічний світ із своїми правилами і можливостями.

Є над чим подумати.
Із задоволенням читатиму продовження!

Гарна книга. Розповідь від багатьох героїв та боротьба за трон нагадали мені "Пісню льоду і полум’я" Мартіна.
Трохи забагато війни та битв, як на мій смак, але прописані вони добре.
Героїв багато, але особливої емоційної прив’язки вони не викликали.
Загалом книга хороша, немає до чого прикопатися, але бажання одразу взятися за продовження по закінченню книги в мене не виникло, хоча другий том в мене вже є на поличці.