Чудова книга. Не очікував такого від вітчизняних авторів. Але потрібно одразу дати собі зрозуміти, що тут принци закохуються в принцес, а не в свинопасок. Це прекрасний зразок середньовічного фентезі. От саме СЕРЕДНЬОВІЧНОГО. Якщо хочеться про лицарів і турніри вам сюди. А ще лицарі можуть бути крилатими) Тут є магія і різні раси, але це більше як приправа. Головне тут історія країн і їх володарів, як вони кохали і воювали))). Попри певну простоту мотивів мене затягнув вир подій і взаємовідносин. Довелось одразу брати продовження)))
Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі. Тамара Горіха Зерня "Потяг." "Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця." Ірина Грабовська "Вогненні серця." "Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь." Наталія Довгопол "Левке." "Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву." Олена Захарченко "Воїн і річка." "Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом." Дара Корній "Морельковий чай." "Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?" "Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому." Олена Кузьміна "Тримай землю!" "Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками." Наталія Матолінець "Дальні покої." "Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна." Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль." "Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них." Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені." "Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують." Дарія Піскозуб "Смертеікло." "То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!" "Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..." Юліта Ран "Позивний “Мавка”." "Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?" Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу." "Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій." Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг". Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!
ЦЕ ШЕДЕВР! Подорож тривалістю 744 сторінки [а точніше – 1646, якщо брати в підрахунок всю трилогію] завершено. Це була феноменальна та емоційно насичена мандрівка ❤️🔥 Я не можу собі дозволити видати будь-які сюжетні спойлери, оскільки тут потрібно читати та дивуватися всьому самостійно [а дивуватися тут, повірте мені, є чому], тож спробую сконцентруватися на своїх емоціях та загальних моментах. Найбільш неочікуваний поворот, як на мене, Ірина Грабовська підготувала читачам в другій частині, прибравши з гри одного з ключових персонажів. Хоч це було боляче, я лишилася в захопленні від цього кроку, оскільки люблю, коли автори не щадять читацькі почуття, а змушують переживати за героїв, незалежно від того другорядні вони чи головні. Цей сюжетний поворот мав значний вплив на всі подальші події і без нього вся третя частина складалася б геть інакше 🙌🏻 Перед виходом третьої книжки пані Ірина ділилася тим, що вона буде більш політичною і менш динамічною. Я цього дещо побоювалася, оскільки часто політичні сутички в художній літературі подають так, що мені, зізнаюся, нуднувато їх читати. Однак не в цьому випадку. Авторка так майстерно гралася з передачею переваги між тією чи іншою стороною, що за цим було неймовірно цікаво спостерігати. Так, в цій частині менше епічних моментів, однак чи робить це її нудною? Аж ніяк! Це той момент, коли я задоволена фіналом абсолютно всіх сюжетних ліній! Любовні – це окрема тема! [так-так, саме в множині] Знову ж таки, не можу спойлерити, але повірте, ця частина вас в цьому плані здивує 😏 Кожну частину цієї трилогії я читала одразу, як вони виходили, з нетерпінням чекаючи на наступну. Це дозволило сприймати всі події виважено та послідовно. Тут зросли не лише ставки гри, а й самі персонажі. І хоч кожен встиг викликати як розчулення, так і роздратування, прощання з ними супроводжується сумнинкою. Вдячна авторці за весь спектр емоцій, яке подарувало ваше творіння. Одне з найкращого прочитаного мною в сучасній українській літературі 🤎
Цікава збірка, в якій представлені 12 оповідань українських авторок, основною темою яких, так чи інакше, є війна. Тут і любовні історії, відьомство, містика, але все через призму війни. Ну а як інакше? Які часи, такі і голоси. Деякі оповідання не зачепили зовсім, деякі сподобались, деякі запам'ятались. Ну на те це й збірка оповідань) Читається, не дивлячись ні на що, досить легко. Все наче зрозуміло, все знайомо. Для мене оповідання (так, я вже сто разів казала) - найулюбленіша форма, а ще чудовий привід познайомитись з автором. Тож деяких взяла до уваги і тепер буду читати їх об'ємніші твори. Окреме задоволення — оформлення книги та ілюстрації.
Неймовірна історія, не схожа ні на що😍🔥 Мені сподобалося, що розповідь іде від декількох основних персонажів, даючи можливість побачити стан справ паралельно. Релігія Зірок - це просто чарівно! ✨ Люди і птахи моляться Зіркам - Війни, Життя, Смерті (тільки люди), Влади, Праці. Цікава світобудова і цінності. До прикладу, стати правителем/правителькою може тільки власник сили марвотворення, що підіймає мертвих, які так і залишаються бездушними. А той, хто має дар повністю оживляти - дуже небезпечна фігура, якій загрожує страта. Основні головні герої: Янн - князь Ретонський - Королівства крилатих. Він дуже відданий своєму народові - птахам. Готовий пожертвувати своєю душею, впустивши туди демона, аби тільки звільнити королівство від гніту людей. Ольєр - хоробрий птах, який одного разу втративши крила, не втратив честі. Він дуже щирий і благородний юнак. Мій улюблений чоловічий персонаж у цій історії🥰 Ольєр може бути з вигляду жорстким, але насправді - булочка з корицею ♥️ Ізвен - претендентка на престол людського королівства Небельгайма 👑⚔️ Вона, як кажуть в народі, "жінка-головнокомандувач" або ж Принцеса Смерть😎💅 Марвотвориця, яка щоразу доводить, що гідна носити корону і вести своє військо. Ізвен не боїться висловлювати свої думки і в цьому також є її сила. Люблю цю героїню🔥 Мейрі - тендітна принцеса, чиє серце зрадивши, перетворилася на смертоносну месницю. Мейрі здалася мені наївною. Вона ніби не знає, чого і кого хоче. Але їй практично не було з ким щиро поговорити, окрім Мони - її служниці. Мона - віддана подруга, яка готова пожертвувати навіть своїм коханням. Дуже щира і добра пташка. Хочеться більше дізнатися про неї, адже вона мені теж полюбилася 💘 Цікаво, що ж на нас чекає далі 🤩
«Не розумій мене… відчувай…»❤️🩹 «Замок із кришталю» – це гідне завершення захопливої трилогії, яка вражає розмахом подій, глибиною персонажів і майстерно вибудованим сюжетом. Фінальна частина серії показує, наскільки змінилися головні герої впродовж своєї непростої подорожі та розставляє всі крапки над «і». Янн і Ізвен – два сильних лідери, мої улюблені, вони змушені боротися не лише за свою владу, а й за майбутнє своїх народів. Янн, що підкорив Ретон, стикається з наслідками своїх рішень, коли союзники перетворюються на ворогів, а відповідальність стає нестерпною ношею. Ізвен, опинившись у вирі придворних інтриг, повинна знайти силу, щоб не лише захистити своє королівство, а й не втратити себе. Персонажі проходять через складні випробування і змінюються на очах. Деякі сюжетні повороти стали несподіванкою, але їхня логіка беззаперечна. Особливо цікаво було спостерігати за розвитком любовних ліній, що в Янна, що в Ізвен вона була незвичайною та інтригуючою. Те, що зробив Ольєр в кінці мене дуже розчулило, все-таки не на все він був готовий заради влади та помсти. Фінал книжки мені сподобався, хоч і залишив мене з відчуттям суму, проте він був цілком виправданий і довершений. Це чудове українське фентезі, яке захоплює атмосферою, складними героями та продуманим світом. Трилогія залишає по собі яскраві враження, і я однозначно рекомендую її до прочитання.
Оооооооох, пишу відгук вся в сльозах😭😭😭 Ця книга далася мені важко, ні не через те що не цікаво, мене весь час лякав її об’єм. Читаєш, читаєш, а ти навіть не на середині.(Це перша цеглинка в моєму читацькому досвіді) Але ця книга варта того, щоб її прочитали, в ній з’являються нові персонажі, нові землі, нові раси. Сюжет все закручується і закручується. Я знала яка судьба у нашого головного героя але, я все одно не була до цього готова. Цей цикл неймовірний, його повинен побачити весь світ, а не тільки Україна. Він написаний неймовірно професійно і на дуже високому рівні. Я в захваті 😻😻😻
📚Хроніки незвіданих земель ✍️ Збірка оповідань п'яти українських авторок : Світлана Тараторіна, Наталія Довгопол, Ірина Грабовська, Наталія Матолінець, Дарія Піскозуб Кожне оповідання збірки має свій часовий проміжок, та місце дій. Від: І сторіччя до нашої ери, аж до далекого майбутнього. Історії оживають у таких чудових місцях України як: Крим, Донецька область, Київ, Львів, Хмельницька область та навіть Марс ❤️ Найбільше мені сподобалися два оповідання: ✨"Найближчі до пекла" - тут події відбуваються у шахтарському містечку донецької області, зникають шахтарі а потім їх знаходять мертвими. Робітники розгублені та налякані, а причиною всьому, як згодом з'ясовується кровопивця. Хто ж він, з'ясувати буде нелегко. Тай я сама не здогадалася. Але, найбільше залишає слід у цій історії непросте життя шахтарів, ти розумієш наскільки небезпечною та важкою є ця професія ✨ "Спілка порятунку кахлів і людей " - читати про війну хоч і в минулому не легко. Це все трансформується в теперішнє, ти переживаєш кожну мить цієї історії. Тому вона мене дуже захопила, і розчулила. Головне героїня має особливий дар, завдяки йому вона може потрапляти в минуле через дзеркало, так вона вирішила рятувати людей від загарбників які вбивають і руйнують її рідний Львів, усіх кого зможе. "Мені видається, що коли зараз не вчепитися в те дрібне, що можна зберегти, то потім у нас вирвуть і його. Батько казали мені: найперше, що загарбники роблять, - відтинають пам'ять. Бо як у людей нема пам'яті, вони легше коряться і ніц усередині не бунтує " Останнє оповідання, "Земля обітована" мені не сподобалося зовсім, і хоч я заставила себе дочитати до кінця, склалося враження що це радше наукова фантастика у якій намішано забагато всього. Загалом книга чудова, кожна маленька історія дає можливість прожити різні емоції, та моментами просто краде твоє серденько ❤️ Мені дуже сподобалося читати такі оповідання про Україну, хочеться більше таких книг 📚🫶
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях