Чудова книга. Не очікував такого від вітчизняних авторів. Але потрібно одразу дати собі зрозуміти, що тут принци закохуються в принцес, а не в свинопасок. Це прекрасний зразок середньовічного фентезі. От саме СЕРЕДНЬОВІЧНОГО. Якщо хочеться про лицарів і турніри вам сюди. А ще лицарі можуть бути крилатими)
Тут є магія і різні раси, але це більше як приправа. Головне тут історія країн і їх володарів, як вони кохали і воювали))). Попри певну простоту мотивів мене затягнув вир подій і взаємовідносин. Довелось одразу брати продовження)))
Анонім
Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі.
Тамара Горіха Зерня "Потяг."
"Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця."
Ірина Грабовська "Вогненні серця."
"Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь."
Наталія Довгопол "Левке."
"Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву."
Олена Захарченко "Воїн і річка."
"Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом."
Дара Корній "Морельковий чай."
"Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?"
"Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому."
Олена Кузьміна "Тримай землю!"
"Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками."
Наталія Матолінець "Дальні покої."
"Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна."
Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль."
"Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них."
Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені."
"Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують."
Дарія Піскозуб "Смертеікло."
"То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!"
"Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..."
Юліта Ран "Позивний “Мавка”."
"Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?"
Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу."
"Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій."
Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг".
Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!
Анонім
ЦЕ ШЕДЕВР!
Подорож тривалістю 744 сторінки [а точніше – 1646, якщо брати в підрахунок всю трилогію] завершено. Це була феноменальна та емоційно насичена мандрівка ❤️🔥 Я не можу собі дозволити видати будь-які сюжетні спойлери, оскільки тут потрібно читати та дивуватися всьому самостійно [а дивуватися тут, повірте мені, є чому], тож спробую сконцентруватися на своїх емоціях та загальних моментах.
Найбільш неочікуваний поворот, як на мене, Ірина Грабовська підготувала читачам в другій частині, прибравши з гри одного з ключових персонажів. Хоч це було боляче, я лишилася в захопленні від цього кроку, оскільки люблю, коли автори не щадять читацькі почуття, а змушують переживати за героїв, незалежно від того другорядні вони чи головні. Цей сюжетний поворот мав значний вплив на всі подальші події і без нього вся третя частина складалася б геть інакше 🙌🏻
Перед виходом третьої книжки пані Ірина ділилася тим, що вона буде більш політичною і менш динамічною. Я цього дещо побоювалася, оскільки часто політичні сутички в художній літературі подають так, що мені, зізнаюся, нуднувато їх читати. Однак не в цьому випадку. Авторка так майстерно гралася з передачею переваги між тією чи іншою стороною, що за цим було неймовірно цікаво спостерігати. Так, в цій частині менше епічних моментів, однак чи робить це її нудною? Аж ніяк!
Це той момент, коли я задоволена фіналом абсолютно всіх сюжетних ліній! Любовні – це окрема тема! [так-так, саме в множині] Знову ж таки, не можу спойлерити, але повірте, ця частина вас в цьому плані здивує 😏
Кожну частину цієї трилогії я читала одразу, як вони виходили, з нетерпінням чекаючи на наступну. Це дозволило сприймати всі події виважено та послідовно. Тут зросли не лише ставки гри, а й самі персонажі. І хоч кожен встиг викликати як розчулення, так і роздратування, прощання з ними супроводжується сумнинкою.
Вдячна авторці за весь спектр емоцій, яке подарувало ваше творіння. Одне з найкращого прочитаного мною в сучасній українській літературі 🤎
Анонім
