"Усюди жевріють пожежі" – книга про материнство, підліткові пошуки себе, і конфлікт різних цінностей. Однак деякі моменти були передбачуваними, через що читання не захоплювало так, як могло б.

Герої добре прописані, і кожен викликає певну симпатію, хоч їхні дії не завжди легко зрозуміти чи виправдати. Для мене найбільш нелогічним персонажем залишилася Мія – її мотиви так і не стали для мене зрозумілими.

Фінал здається трохи недопрацьованим. Мені бракувало повного розкриття подій та більшого протистояння між Єленою і Мією. Наприклад, Єлена так і не дізналася всю правду про аборт, і те, як Мія вчинила те, що мала зробити сама Єлена.

Загалом, це хороша книга, яка спонукає до роздумів про складнощі материнства.

"Казка" – моя друга книга Кінга, і, на жаль, мушу погодитися з думкою, що це далеко не найкраща його робота. Початок був захопливий, навіть попри мінімум подій. Однак після 200-ї сторінки почалася зовсім інша, фантастично-казкова історія, яка для мене зовсім не в’язалася з першою частиною.

Цей різкий перехід зробив Іншосвіт важким для сприйняття, і тому події не мали такого сильного емоційного впливу. Місцями було навіть нудно. Це класична казка з підлітковим героєм і хепіендом, хоча я до останнього сподівалася, що такого кінця не буде. Але ні – був. І ця казка виявилася неоригінальною, з численними відсилками як до старих казок, так і до сучасних фантастичних історій. Для мене це був мінус – ця "солянка" з різних сюжетів не зайшла.

Попри вбивства та моторошні моменти, загалом історія здалася занадто наївною. Ціле населення країни страждало від жменьки монстрів, яких можна було здолати звичайною водою.

Оцінка неоднозначна, бо це три різні історії в одній книзі. Перша – реальний світ і таємниця містера Боудіча – 5/5. Друга – подорож казковим світом і порятунок собаки – 4/5. Третя – голодні ігри – 3/5. Загалом ставлю 7/10

"Камінь, ножиці, папір" – найкращий трилер, який я прочитала за рік! Деякі сюжетні повороти буквально змушували мене дивуватися так, що щелепа відвисала від несподіванок. Від самого початку присутня містична і напружена атмосфера.

Персонажі цікаві, і кожен має свій голос у книзі, що робить її ще захопливішою, адже одна й та ж ситуація показана з різних точок зору. Незважаючи на те, що тема шлюбної кризи мені далека, читати було надзвичайно цікаво. Окремо варто згадати роль письменництва в книзі, що додає особливої атмосфери.

Можливо, можна було б знайти якісь недоліки, але я навіть не хочу цього робити – отримала справжнє задоволення від читання!

"Віолета" – гарна історія, що охоплює сто років життя головної героїні, від народження до смерті. Це родинна сага, яка простягається на чотири покоління. Авторка піднімає багато важливих тем, проте більшість із них залишається лише поверхово згаданими, а не повністю розкритими.

Часом Віолета здавалася мені занадто сучасною, і важко було повірити, що деякі події могли відбуватися так у ті часи. Однак загалом історія мене зачепила, а під кінець навіть викликала сльози. Віолета надихає, адже до 90 років залишалася молодою душею і фізично активною.

"П'ята пора" – класна книга. Це захопливе доросле фентезі з елементами наукової фантастики. Незвичний стиль розповіді від трьох жінок спершу трохи збив з пантелику, але це виявився класний сюжетний поворот.

Тут є все: кінець світу з природними катастрофами, складні соціальні конфлікти, загадки минулого, а також смерть, секс, любов і бажання помсти. Головна героїня дуже цікава і багатогранна, її історія тримає в напрузі.

Без сумніву, продовження читатиму. Не має до чого придратися.