Дівчина з ведмедиком

Люди, які застигли в минулій епосі. Люди, які намагаються її випередити. Кохання та ілюзії, свобода вибору і тиснява власного світу, життя наповну і зведення його до задушливої квартирки. Це все Домонтович.

🔸"Дівчина з ведмедиком" про злам між тоді і тепер. Про кохання в ньому. Є до біса раціональний вчитель. І є вона, дівчинка-виклик. З неї могла б вийти добрезна революція на той час, якби не підліткова впертість і максималізм.
З нього...з нього отримали те, що й мали отримати. Бо від правильності рідко очікуєш щось їй непритаманне.

Тут все прекрасно. Протилежності, підходи до побудови себе і вибору, плавна течія розповіді і крутий поворот. Ох вже цей поворот - та я не могла підібрати щелепу після слів Зини. Не кажу, яких саме - читайте.

🔸"Доктор Серафікус". Замкнений в собі і своєму світі професор, який до кінця лишається загадкою. Він і самотність, і прихований Дон Жуан, і сором'язливість, і дивак. Хоче мати дитину, не хоче мати жінки. Вважає, що фізична близькість і кохання несумісні. Ба більше, для себе відкидає можливість любити - тільки очима. Людина, загублена у своїй зоні комфорту - отак би про нього сказали в наш час. Та ще й та, яка не встигає за часом, в якому живе, та й не дуже хоче.

Я неочікувано пропала в цих оповіданнях, хоча особливо нічого не сподівалася від них отримати.
Протилежність персонажів, влучність тверджень, монологи і діалоги - це все 🖤.
А ці описи! Так просто, без зайвих порівнянь і складних конструкцій. Читати обов'язково!

Це один з перших романів українських класиків з якого я відкрила всю крутезну нашої літератури.
Віктор Домонтович - знаний автор серед знавців української літератури. Проте, лише зараз набирає популярність у сучасної молоді.
“Дівчина з ведмедиком” я прочитала завдяки читацькому клубу. Книга чудово підходить для подібних заходів, тут є що обговорити.
1. Відносини молодої дівчини зі старшим чоловіком.
2. Внутрішнє протистояння героїв.
3. Манера письма автора.
Можна навести ще декілька пунктів, але залишу можливість додати їх майбутньому читачу.
Роман захопливий, інтелектуальний та дискусійний.

Мінімум просторово-часових переміщень і фіксація психології кожного героя. Так би я визначила ключові риси двох романів Домонтовича під однією обкладинкою.

Автор пише стильно, впевнено і з тим впізнавано. Думаю, якби мені дали кілька текстів без імені і попросили б серед них визначити письмо Домонтовича, я би зробила це з легкістю.

Перше, що кидається в очі, - це безпосередньо мовні, лексикологічні особливості тексту, визначені площиною історичною. Друге, звісно, - характер і стиль: виважено, однак не сухо, якось по-інтелектуальному метафорично. І найголовніше, що не сплутаєш ні з чиїм письмом, - ота внутрішня напруга героїв, їхні концентровані, ба навіть законсервовані в них же переживання, що стають основою літературно-філософського змісту романів Домонтовича.

"Дівчинка з ведмедиком" - роман про кохання, якому не судилося виправдатись; про відносини вчителя і учениці; про зіткнення двох полярних світовідчуттів.
Ключові проблеми:
▪️Місце і роль жінки
▪️Кохання (з різних світоглядно-філософських поглядів)
▪️Шлюб, його сенс
▪️Стереотипність мислення людини XX ст.

"Доктор Серафікус" - роман про зарозумілого інтелігента, чия зазтворність граничить з геніальністю; про намагання осягнути неосяжне.

Ключові проблеми:
▪️Інтелігентність, її сенс
▪️Кохання
▪️Місце і роль жінки
▪️Творчість, геніальність

Читаючи тексти Домонтовича, я довго не могла зрозуміти, як автор ставиться до героїв, які риси в них висміює, а які возвеличує, які судження можна було б присвоїти судженням письменника. Мої висновки, а разом з ними і полегшення, ніби я зрозуміла автора, приходили аж на останніх сторінках творів. І це було цікаво - вловлювати натяки, складати їх у пазл, аби в кінці осягнути глобальний сенс.
Захопливим виявилось і пізнання персонажів - лиш одна сторінка могла змінити моє ставлення до героя від роздратування до поваги, від розуміння до зневаги.