Віктор Домонтович

Віктор Петров-Домонтович-Бер. В українському просторі суперечлива особистість, як і його персонажі. Роман (або ж філософсько-інтелектуальна повість) "Дівчина з ведмедиком" описами радянського життя дуже нагадав "Ми, живі" Айн Ренд. Стосунки між вчителем та дівчиною-підлітком - "Лоліту", яку я не читала, але половину фільму глянула. Загалом твір про "Дівчину..." мені сподобався, дарма що персонажі часто дратували, але дратували менше, ніж у "Докторі Серафікусі". А це теж емоції, через які твори запам'ятаються. Особливо розлютив вибір Зини. Тобто якщо жінка проти шлюбу, то в Домонтовича для неї тільки такий шлях? 🫣 Отож обидва твори цікаві з огляду психологічного розбору дій героїв. І лексика, і правопис теж можуть вас здивувати.

Анонім

Серафічний (належний до вищих сфер) - Василь Хрисанфович Комаха ("цар/володар мух") - доктор Серафікус (янгол Серафим). - Ось так прозивався головний герой твору, тобто, як на мене, в його образі відбувались коливання від найвищого до найнижчого, а різні життєві буденні ситуації часто були доведені до абсурду, бо в героя немає золотої середини, міри, усюди він впадає в крайності. Доктор Серафікус, він же Комаха, чи то взірець інтроверта, чи то нещасної закомплексованої людини? Адже опис його зовнішності різко контрастує із його фахом та способом життя. 🥸 І спіткалась йому ця "фейм фаталь" Вер, і перевернула його світ, і мучиться ця людина-комаха... Цікаво було читати з точки зору психологічного змалювання образу доктора Серафікуса і водночас упізнавати ці образи людей у зовнішньому світі.

Анонім

Вчора закінчила аудіокнигу, а сьогодні вже думаю, що треба паперову перечитати. Там багато думок, на яких я б хотіла зупинитися і замислитися ретельно. Якщо порівняти «Доктора Серафікуса» з «Дівчиною ..» , то для мене Доктор на першому місце. І що вражає у Домонтовича - так це які прогресивні й сміливі думки були у людини 100 років тому. Мабуть, тут вже мої прогалини й упередження про той час.

Анонім