Віктор Домонтович

Книга, яку я купила через анотацію, яка обіцяла мені історію кохання, але історії кохання так і не сталося станом на 49% книги, коли власне я і закинула читати цю книгу) були якісь марення гг, а потім невеличка інтрижка під кінець літа, після якої почалося чортішо з думками і я не могла то слухати, і зрозуміла що я більше кайфую від голосу в навушниках, ніж від історії

Анонім

Мені пощастило прочитати "Великодню класику"! Не буду першою, але висловлю захоплення від дизайну обкладинки, який розробила Лада Касьяненко🥰! До речі, яйце, якщо потерти і досі ароматне🤩😉. Тепер щодо змісту - приємно вразив. І це ще одна Велика Подяка колективу науковців, що працювали над антологією! Найперше, - вірші 🥰! Підібрані зі смаком і любов'ю до України й українського❤️. Це і мій улюблений "На Великдень на соломі..." Тараса Шевченка - напівдитячий та напівжартівливий. Більшість віршів обов'язково містять у сюжеті одвічні Великодні символи - Паска, Крашанка (Писанка), Хрест. Але іноді автори віршів для надання більшої урочистості та ефекту піднесення додають образ дзвонів, як у Б.-І. Антонича: "Дзвони грають шовково, осяйно, бароково..." Щодо прозових творів українських письменників ХVIII-XX ст., треба зазначити, що більшість з них розповідають про події або напередодні, або під час свята Великодня. Автори намагалися через оповідачів передати всю красу Великодня і водночас важку, кропітку працю у підготовці до свята. Мабуть, це йде від наших пращурів, які з такою теплотою передавали наступним поколінням любов і шану до традицій. Моя прабабця вважала Великдень найголовнішим святом! Окремо хочу зазначити ще тему святкування на чужині, у неволі (твори М. Чернявського, П. Феденка). Наскільки щемко і важко давалися українцям Великодні поза Батьківщиною 🥹. Тому особливо Актуально зараз, під час повномасштабної Війни, звучать слова М. Чернявського: "Тяжко бути в таку ніч (мається на увазі, напередодні Великодня) десь далеко від рідного краю, від сім'ї і, блукаючи між чужими людьми, прислухаючись до чужої радості, ловити слухом чужий сміх, в серці точити, капля по краплі, гірку отруту самотини". Тож, прочитавши антологію, раджу її як дітям, так і дорослим! Ви не лише познайомитися із малознаними творами про Великдень, а й відчуєте на Смак всю Велич і Красу цього українського традиційного свята! Оцінка 10 з 10!

Анонім

Якщо коротко відповісти на питання: "про що книга?", то вона про життя, любов і конструктивізм. А якщо вже писати довше — то як же прекрасно, що в нашій літературі є настільки якісна література. По-перше, як написано — це насолода просто у кожному реченні. По-друге, динаміка — ви точно не занудьгуєте. По-третє, які ж дійсно переконливі персонажі — окрім того, що віриш кожному з них, ще й дуже співчуваєш. Ну і звичайно — культурний загальноєвропейський контекст — після таких творів жодним мітам про "літературу стражденного села" просто не лишається місця. Загалом — всім рекомендую

Анонім