Вероніка Мак-Кріді - 86-річна старенька, досить заможна маю сказати, яка проживає на узбережжі моря в Шотландії, немає жодного родича, лише молода Айлін працює в неї, ну і садівник є на додачу - Айлін час від часу робить прибирання і допомагає бабусі з будинком. Одного дня Вероніці до рук потрапляє стара скринька, в якій зберігаються всі її спогади з юних літ, відкривши цю скриньку старенька раптом вирішила перевірити, чи немає в неї родичів в світі, адже її маєток чималий, а віддавати його державі після своєї смерті вона не хоче. Завдяки пошуку, ретельно звіривши всю інформацію, вона знаходить свого начебто внука і пише йому листа з наміром зустрітись найближчим часом.

Патрік - 27-річний хлопець, в якого місячна затяжна депресія, через розставання з дівчиною, яка кинула його заради іншого. Цей кадр майже ніде не працює, випиває, немає власного помешкання, бо до цього вони з колишньою мешкали в її квартирі, і ще він повертається до своїх старих звичок — курити травку, адже він вперто впевнений, що йому відразу стане краще. У Патріка є хороший друг Ґев, у якого він один день в неділю ремонтує велосипеди в магазині, і саме він знаходить нове житло для Патріка. Новина про бабусю неабияк здивувала Патріка, адже він і з батьком не мав зв'язку ще з дитинства, а втім, він вирішує таки побачитись з старенькою.

Зустріч цих двох не викликала захвату в жодного з них, ну і Вероніка потрапила в той період, коли Патрік страждав від втрати коханої і таким чином мав не кращий вигляд і стан. Вони обоє вирішують більше не мати нічого спільного одне з одним, Вероніка разом з тим твердо вирішує передати свої статки вченим, які займаються вивченням життя пінгвінів.

Патрік поступово оговтується і вирішує все ж таки налагодити стосунки з бабусею, адже для нього вона теж єдина рідна людина в цілому світі, проте його спроби були невдалими.

Вероніка вирішує поїхати у подорож на острів Медальйон, де і знаходиться станція науковців, які працюють з пінгвінами. Назва острова є досить символічною для героїні, адже в тій самій скриньці Вероніка зберігає срібний медальйон, в якому є частинка найрідніших для неї людей.

Друга половина книги, де власне і йдеться про пригоди Вероніки в Антарктиці, як з часом попри впертощі її полюблять всі троє науковців, як вона відкриється єдиній дівчині серед них і розповість свою трагічну історію життя і як вона втратила всіх, кого любила, навіть єдиного сина. А момент, коли Вероніка вмовила Террі врятувати маленьке пінгвіненя і вигодувати його, як вона його пригортала, як колись свого маленького синочка 💔💔

Ну і звісно, з Патріком вони теж знайдуть спільну мову, він навіть примчиться в Антарктику, коли з Веронікою станеться нещасний випадок на березі і вона захворіє, і разом з усіма буде її доглядати, і так саме, як і його бабуся закохається в це місце і пінгвінів. І ще він вкраде серце єдиної жінки в команді науковців, навіть більше — він виявиться класним членом їхньої команди — готуватиме їм смачнющу їжу (адже це хобі Патріка), полагодить генератор і навіть почне допомагати з пінгвінами.

І маю сказати, що про хитрий хід Вероніки я здогадалась : вона докладе всіх зусиль, щоб закохана парочка була разом 🥰🥰

Ця історія про те, що навіть люди у віці, все життя проживши наодинці, врешті можуть відкрити своє серце і впустити туди близьких людей, не думаючи, що їх хочуть ошукати чи прибрати їхні статки до рук; про вміння розмовляти, слухати, дати можливість і ще один шанс, і ні в якому разі не судити людину по першому враженню 🙌🙌

📚 Я як завжди пізніше всіх читаю популярні
книги 😁

У випадку з цією, мені здається її ніколи не пізно прочитати любителям гострих, динамічних і моторошних трилерів 🌸📖

Це була одна з найкращих прочитаних книг за останній час, і оцінку я їй ставлю не за персонажів чи події, а за те як авторка майстерно вміє описати переживання героїв, що повірте, Ви не зможете розрізнити де правда, а де вигадка, і читатимете до ранку не в змозі відірватись від історії 😅

Додатковий розділ читала теж, і так я думаю, що в цій книзі всі герої варті один одного!

Захопливо, інтригуюче, моментами трешово, є огидні сцени, але якщо не брати до уваги, що це всього лише книга і не переносити цю історію в свою реальність, то це один з найкращих трилерів, прочитаних мною !