11/10 ⭐️

Перша частина мені дуже сподобалась. Єдине що було важно, так це багато персонажів, місць, богів, тому нотаточки наше все :)
Книга має 3 частини, і вона потрохи напружує з прочитанням кожної. Спочатку Жинь робить усе можливе, щоб потрапити в Академію. Потім там вона дізнається більше історії (кривавої в тому числі) своєї країни, бореться з труднощами, шукає себе. В другій частині починається війна і все вже не так яскраво, але описано чудово. Ми знайомимося з новими персонажами, бачимо як загін Жинь робить усе можливе з обмеженими ресурсами, щоб виграти війну. А третя частина це біль. Великий біль. Читаючи, я проводила аналогії з війною в Україні. Коли ти читаєш про війну, живучи в країні, яка воює, все відчувається інакше.

В цій історії авторка описала дуже цікавий світоустрій, сильних та захоплючих персонажів (для мене головна героїня поки що більше схиляється до антагоністки, вона точно на шляху до цього), історія країни та війна, навіть не просто війни, а геноциду (на скільки я знаю, авторка була натхнена реальної історією та Японсько-китайською війною), стратегії битв, шаманізм. Описані сцени насильства дуже реальні, я сиділа заціпеніла. Все описано дуже детально та так реально, що я легко могла собі все уявити.

Я точно буду читати цю серію далі, але зроблю невеличку паузу, щоб підготуватися морально.

"Війна не визначає хто правий. Війна визначає, хто лишається"

"Діти перестають бути дітьми, коли ім у руки вкладають меч
Коли їх навчають битися на війні, а потім озброюють і кидають на передову, вони вже не діти. Вони солдати."

"Ось чому ми сильні. Ми черпаємо свою силу зі століть і століть незабутої несправедливості. Наше завдання, єдина причина нашого існування - надати цим смертям значення."

9/10 ⭐️

Книга непогана, сподобалась атмосфера та опис медицини у ті часи. Було цікаво дізнаватися як все працювало. Також я дуже люблю історію про жінок, які йдуть проти системи та установлених норм.

Гейзел чудова персонажка. Мені подобалось спостерігати за її розвитком, за тим, як вона прагне стати хірургом, але натомість готується до шлюбу з віконтом. Її амбіції та мрії стикаються з традиційними очікуваннями суспільства. Головний герой, Джек, мені також сподобався, Він також намагається вижити в суворих умовах, і його життя, сповнене небезпек, але їх зустріч з Гейзел, змінює все та відкриває нові можливості.

Ця пара з дуже різних світів, та їх об'єднує спільна мета — навчання анатомії на практиці та розкриття таємниць епідемії, яка знову загрожує їхньому місту. Їхнє спілкування стає глибшим, і між ними виникає сильний зв'язок. Вони підтримують один одного, намагаючись протистояти зовнішнім загрозам і боротися за свої мрії.
Найбільше мені в книзі сподобався саме шлях Гейзел та її слідування своїм прагненням, навіть якщо шлях до них нелегкий. Не сподобався елемент фантастики, але цікаво як все буде в другій частині.

8/10 ⭐️

Для мене це важко назвати 2 частиною серії, бо тут атмосфера інша, більше фантастики, менше медицини, таємні організації та "настоянка" безсмертя, але та сама Гейзел, яка робить все, щоб стати хірургинею.
Не можу сказати, що ця частина гірша або краща ніж перша, для мене вона інша. Але читати мені точно не було нудно.
Трошки мене засмутив трикутник між Гейзел, Джеком та Саймоном. Не зрозуміло, навіщо це було робити, бо без цієї лінії сюжет би не змінився. (особисто я б обрала Саймона :))
Непогане продовження історії про Гейзел, але якось шкода весь її труд та трактат, бо якщо після всіх подій її репутація буде знищена, то навряд чи її вклад буде оцінено.
Атмосферне читання для осінніх вечорів.

10/10 ⭐️
Мені дуже-дуже сподобалось
Це була моя перша книга пана Кінга, чомусь я завжди думала, що це не моє, напевно, не всі його книги мені підійдуть, але ця була чудова.
Перші сторінок 100 мені було важкувато, я читала потроху, бо мене не захоплювало. Але щойно події почали відбуватися в самому Інституті, я не могла відірватися.
Діти центр цієї історії. Вони проходять через страшні речі, за які відповідальні дорослі. Я очікувала від книги жахастик (я не дуже люблю таке), але це більше про інші жахи, жахи, які створюють самі люди, жахи, які можуть бути з тобою поруч.
Сам Інститут лякає, "тести" лякають, відношення дорослих лякає. Діти, які повинні мати щасливе дитинство, стають дорослими дуже швидко.

Історія про дітей з телекінезом та телепатією, які проходять через пекло, при цьому знаходять справжніх друзів, закохуються вперше, дорослішають та жертвують собою, була дуже цікавою, напруженою, і точно варта прочитання.

10/10 ⭐️

Це просто неймовірний психологічний трилер, який приковує до кожної сторінки та змушує затамувати подих до самого кінця. Ця історія занурює в жахливу, клаустрофобічну атмосферу та не відпускає навіть після останньої сторінки. Книга буквально випромінює напругу, а кожен розділ пронизує гострий холод страху. Автор майстерно занурює читача в атмосферу страху, розпачу та надії, які змішуються, викликаючи глибоке емоційне залучення.

Це історія про стосунки між письменником і його найгіршим кошмаром — прихильницею, яка переходить межу фанатизму. Сюжет розгортається навколо відомого письменника Пола Шелдона, який потрапляє в автокатастрофу й опиняється під опікою своєї “палкої прихильниці” — Анні Вілкс. І хоча спочатку Анні видається просто захопленою фанаткою, поступово ми бачимо її темні, божевільні сторони, які перетворюють її турботу на жорстоку гру на виживання. Кінг поступово розкриває її так, що з кожною сторінкою стає все страшніше. Вона перетворюється на безжальну тиранію, маніпулюючи та катуючи головного героя. Вона як живий кошмар, справжнє втілення нещадності та божевілля, від якої неможливо втекти. Пол Шелдон — герой, якому відчайдушно співчуваєш, бо навіть за жахливих умов він знаходить сили для спротиву. Всі його спроби втечі, боротьба зі страхом і фізичним болем роблять його символом незламності та мужності. Його внутрішня боротьба за виживання в ізоляції з Анні буквально випалює нерви.

Атмосфера книги — це окремий шедевр. Маленький будиночок Анні, вкритий снігом, стає тюремною камерою, з якої немає виходу. Ця ізольованість загострює страх і почуття безвиході, а кожен момент тривожної тиші поглинає тебе. Книга сповнена постійної напруги, і з кожною сторінкою вона тільки зростає. Неможливо передбачити, що буде далі, і навіть, здавалося б, прості моменти спілкування між героями захоплюють так, що не відпускають до останнього слова.

Я не фанат такого жанру (поки?), але я так занурилась в атмосферу книги, що іноді мені було фізично погано. Тому якщо ви готові поринути в атмосферу страху й тривоги, де кожен погляд і кожне слово стають знаряддям маніпуляції, ця книга точно подарує вам незабутній досвід.