10/10 ⭐️
Мені дуже-дуже сподобалось
Це була моя перша книга пана Кінга, чомусь я завжди думала, що це не моє, напевно, не всі його книги мені підійдуть, але ця була чудова.
Перші сторінок 100 мені було важкувато, я читала потроху, бо мене не захоплювало. Але щойно події почали відбуватися в самому Інституті, я не могла відірватися.
Діти центр цієї історії. Вони проходять через страшні речі, за які відповідальні дорослі. Я очікувала від книги жахастик (я не дуже люблю таке), але це більше про інші жахи, жахи, які створюють самі люди, жахи, які можуть бути з тобою поруч.
Сам Інститут лякає, "тести" лякають, відношення дорослих лякає. Діти, які повинні мати щасливе дитинство, стають дорослими дуже швидко.

Історія про дітей з телекінезом та телепатією, які проходять через пекло, при цьому знаходять справжніх друзів, закохуються вперше, дорослішають та жертвують собою, була дуже цікавою, напруженою, і точно варта прочитання.

10/10 ⭐️

Це просто неймовірний психологічний трилер, який приковує до кожної сторінки та змушує затамувати подих до самого кінця. Ця історія занурює в жахливу, клаустрофобічну атмосферу та не відпускає навіть після останньої сторінки. Книга буквально випромінює напругу, а кожен розділ пронизує гострий холод страху. Автор майстерно занурює читача в атмосферу страху, розпачу та надії, які змішуються, викликаючи глибоке емоційне залучення.

Це історія про стосунки між письменником і його найгіршим кошмаром — прихильницею, яка переходить межу фанатизму. Сюжет розгортається навколо відомого письменника Пола Шелдона, який потрапляє в автокатастрофу й опиняється під опікою своєї “палкої прихильниці” — Анні Вілкс. І хоча спочатку Анні видається просто захопленою фанаткою, поступово ми бачимо її темні, божевільні сторони, які перетворюють її турботу на жорстоку гру на виживання. Кінг поступово розкриває її так, що з кожною сторінкою стає все страшніше. Вона перетворюється на безжальну тиранію, маніпулюючи та катуючи головного героя. Вона як живий кошмар, справжнє втілення нещадності та божевілля, від якої неможливо втекти. Пол Шелдон — герой, якому відчайдушно співчуваєш, бо навіть за жахливих умов він знаходить сили для спротиву. Всі його спроби втечі, боротьба зі страхом і фізичним болем роблять його символом незламності та мужності. Його внутрішня боротьба за виживання в ізоляції з Анні буквально випалює нерви.

Атмосфера книги — це окремий шедевр. Маленький будиночок Анні, вкритий снігом, стає тюремною камерою, з якої немає виходу. Ця ізольованість загострює страх і почуття безвиході, а кожен момент тривожної тиші поглинає тебе. Книга сповнена постійної напруги, і з кожною сторінкою вона тільки зростає. Неможливо передбачити, що буде далі, і навіть, здавалося б, прості моменти спілкування між героями захоплюють так, що не відпускають до останнього слова.

Я не фанат такого жанру (поки?), але я так занурилась в атмосферу книги, що іноді мені було фізично погано. Тому якщо ви готові поринути в атмосферу страху й тривоги, де кожен погляд і кожне слово стають знаряддям маніпуляції, ця книга точно подарує вам незабутній досвід.

10/10 ⭐️

Третя частина трилогії для мене була так само захоплива як і перші дві.
Мені не хотілося прощатися з героями та історією, але я отримала велике задоволення від прочитання всіх трьох книг.
В цій частині ми отримаємо багато скла. Ув'язнення Кестрель, втрата її пам'яті, багато битв, поранень. Але також не менше ніж в попередніх частинах стратегій та шляху до перемоги над імператором.
Описи битв були детальні, я прям занурювалась в них і ніби була на полі бою разом з героями.
Мені сподобалось, як головні герої почали відкриватися один одному (нарешті!). Крок за кроком відкривали себе та свої почуття без брехні та маніпуляцій.
Дружба Рошара і Аріна просто сонячний промінчик в темряві. Вони як справжні брати, чудовий тандем представників двох народів.

Прекрасна трилогія, цікаві персонажі, захопливий сюжет з неочікуваними поворотами, чудово прописана любовна лінія - все це подарує різний спектр емоцій.
Слово мені дуже сподобалось, рекомендую до прочитання.

10/10 ⭐️

У другій частині ми отримуємо більше політичних інтриг і маніпуляцій, ворожнечу між народами
Кестрель продовжує свою власну гру в палаці імператора. Вона розвивається як персонаж, мені подобалось спостерігати за розвитком її як особистості та взаємодії з персонажами. При цьому мені завжди було її так шкода, хотілося обійняти. Вона рятувала важливих людей ціною власних почуттів, постійно брехала, вигадувала нові інтриги. Я аплодую її розуму та вмінню бачити на багато кроків вперед та враховувати інтереси декількох сторін.
Арін в цій частині також відкривається з іншої сторони. Тут ми бачимо не раба герранця, а хлопця, який готовий піти на все за свій народ. А також бачимо його вразливість. Більше дізнаємося про його минуле, його біль, страхи. Він постійно повертається думками до Кестель, обдумує свої почуття, її слова.
Але павутина з брехні, інтриг та недосказаності внесли своє і цю історію. В кінці я отримала розбите серце. Я не розумію цього персонажа, не поважаю, просто ненавиджу.

Друга книга захопила мене не менше ніж перша. Була прочитана за ніч як і перша. Не могла відірватися, була повністю занурена у цей світ та не хотілося відкладати книгу.

5/5 ⭐️

Історія мене захопила з перших сторінок, я не могла відкласти книгу поки не дочитала.
В основі сюжету ми маємо 2 народи, валларіанці і герранці, перший з яких завойовували територію інших та зробили мешканців своїми рабами.
Головними героями історії є Кестрель, валларіанка, дочка генерала, яка любить музику, ігри, будувати стратегії, дізнаватися правду та перемагати. На торгах головна героїня купує раба, Аріна, герранця. Арін не простий раб, він має свої секрети, свої мотиви та цілі, яких він хоче досягнути за будь-яку ціну.
Сюжет далі не буду описувати, краще зануритись у цей світ і дізнайтесь секрети Аріна, стратегічний розум Кестель, політичні інтриги та на які помилки/жертви/маніпуляції може кожен з них піти задля своїх принципів та справедливості.
Перша книга історії мені сподобалась і я рекомендую зануритися в світ, який побудувала авторка.

П.С. Складно писати відгук після прочитання всієї серії. Анастасіє, не роби так більше :)