Книга викликає більше позитивних вражень, ніж навпаки. Я відверто сміялася на деяких крінжових моментах, прийнявши той факт, що ну от така це книжка, такий світ, такі ситуації і такі слова і дії головних героїв. Деякі фразочки з книги вже стали мемами.
Навіть хочу прочитати продовження про друзів Ромео.

Сподобалось:
- саркастичний тон оповіді
- обкладинка і оформлення,
хоча не зовсім зрозуміло до чого такий стиль, але гарно
- було з чого посміятися
- непоганий переклад
- у ЧГГ є справжні, хоч і
дурнуваті друзі; їхні переписки смішні.
- у ЖГГ не всі члени сім’ї погані
- прізвисько «Печивко» - миле і кумедне,не набридло

Не сподобалось:
- згадки російської «класики»
- багато уваги приділено їх ворогуванню, замало коханою
- деталі життя ЧГГ ми дізнаємося лише в кінці, в одному розділі, що здається замало
- затягнута середина історії
- ЖГГ подана занадто інфантильною, хоча вона має багато позитивних рис, які можна було б краще розкрити
- нам так і не показали хоч одну «хорошу» сцену 18+, а лише крінж сцени.

Загалом дуже неоднозначна книга, а тому весело читати її разом з кимось - на спільних чи в книжкових клубах. По реакціях одразу знаходиш «своїх» людей.

Це справді казка, щоправда, наповнена азійською мітологією, більш розлога і насичена подіями.

Знизила оцінку череp те, що більш, ніж пів книги у Шіорі все було так погано, що це вганяло мене в сум. Нормально або добере до неї ставилися буквально 2 людей за всю книгу. Все інше - її поневіряння. Так мені було прикро за неї, за те як буквально всі її шпиняли, а вона навіть не могла відповісти.

Шіорі справді сильна персонажка. Стільки хоробрості і відважності у цій шістнадцятирічній дівчині. Вона йшла вперед попри труднощі, невимовний біль і жертвувала собою заради інших. Перед нею стояло складне завдання, яке вона виконала, щоправда трохи не так, як передбачалося.

Любовна лінія прекрасна тут, але замало. Мені сподобалося як все розкрутилося.

Дрібку гумору до історії додавала паперова пташка Кікі, але замало щоб розвіяти мій сум і сон, який нападав над цією книгою.

Окрім відсилки до казки про лебедів, тут ще є відсилка до азійської історії про Попелюшку (лінія з туфелькою Шіорі).

Окремо хочу відзначити естетичне задоволення від читання. Ну така гарна книга. Тільки за це вона має бути на поличці. Я б не сказала, що вона зовсім дитяча. В років так 12 мені б дуже зайшло, тому хай чекає ця книжка моїх гіпотетичних дітей.

Цікаво що там буде чудити Серю і які ще таємниці відкриються Шіорі.

Останній 60 сторінок врятували ситуацію. Заділ на другу частину цікавий. А от щодо приквела, то сумніваюся, що буду читати, знаючи чим закінчилася ця книга.

Мені сподобалась розповідь про те, що журавлі несуть ниточки доль людей.

А також одна з цитат👇

«Шукай світло, яким палатиме твій ліхтар.
Тримайся за нього, коли тебе оповиває пітьма. І жоден, навіть найдужчий, вітер не зможе його погасити.»