Тригер ворнінг: сексуальне насилля над дітьми! з фізичними і моральними подробицями цього злочину.

Незважаючи на те, що я щиро сама хотіла вбити кривдника, в іншому книга навряд мені запам'ятається. Але не скажу, що вона погана.

Спочатку вона для мене стала огидною і незрозумілою через вчинки дівчаток-підлітків. Не збагну чого б це дівчата самі йшли на такі принизливі вчинки. Чи може то у багатих схибнута психіка, чи підлітки якісь інакші чи то суто авторське рішення, але мені воно на голову не налазило і я не вірю в реальність такої поведінки абсолютно всіх жіночих персонажів (крім двох сестер). В поведінку чоловіків тут якраз віриться.

З подіями в Англії все налагоджується і історія стає більш реалістичною і зрозумілою, частково навіть перетворюється в милу підліткову і часом придуркувату історію кохання.

Головні персонажі більш зрозумілі і реалістичні, чим далі по сюжету, тим більше розкривається природа їх поведінки і стосунків.

Для мене книга неоднозначна. З одного боку важливо, що такі важкі теми висвітлюються, є можливість побачити психологічний аспект і як це може впливати на поведінку дитини.
З іншого боку написано це легко. Тобто самі події жахливі і злить сам факт існування цих люлей і проблеми, але через стиль і подачу це не руйнує читача під час прочитання. Мабуть це накраще, бо якби було написано з більшим драматизмом, я не витримала б. Опису драматичних подій виділяється одна глава, книжка присвячена не цьому.

В той же час після антотації я очікувала спайсі роман, а виявилося все не так.

Підсумок: ця книга про внутрішню боротьбу, шлях до зцілення, любов, сімейні конфлікти, мистецтво, необхідність говорити відкрито про почуття, думки і дії. Дивно, мило, іноді огидно але в фіналі цілющє.

Найгрінфлеговіша історія кохання ever!😍

Скажу чесно, що після прочитаних рецензій на сайті "Віват" я очікувала шквалу сороміцьких кінкі вечірок, безсоромних еротичних пригод в неабиякій кількості... як то кажуть, не треба було собі надумувати — не так сталось, як гадалось. Для поціновувачів жанру еротичних романів скажу так — там є еротика. Просто в мене були завеликі очікування на цю книгу.

Це безперечно історія про здорові стосунки, хоч там і є кінки вечірки (все що відбувається за згодою двох дорослих людей — здорові стосунки). Аїд вводить Персефону в цей світ з турботою і розумінням, зчитуючи не лише її слова, а і мову тіла. Цей чоловік однозначно розуміє, як плавно підвести жінку до того, чим вона сама цікавиться і хоче, але поступово, щоб цей досвід її не травмував. Хоча від першої вечірки все одно очі на лоба трохи вилазили 😅 Персифона ще та штучка.

Не дивлячись на ці пригоди, історія все ж про кохання, щире, сильне, безкорисливе. Де двоє людей зроблять все, щоб захистити один одного від жорстоких володарів цього світу. Готові іти на жертви заради більшого блага.

Аїд трохи нагадує Різенда з ДШіТ: для світу один образ, а справжнього знають лише його люди. Саркастичний, вродливий, таємничий.
Персифона теж має два обличчя: на публіку і для себе. Їй доведеться розбиратися з придворними іграми сильних Олімпу, не знаючи нічого. Але дівчина навіть в безвиході знайде свій шлях.

Якщо не боїтеся відвертих розкутих сцен, то прочитавши цю книгу вам відкриється прекрасна, ніжна, чуттєва історія кохання.

"Гидотно і мило" - от що я можу сказати про ромком про серійних убивць))))

Чи я такого не читала? Та читала… але не в одній книжці. Тут обʼєдналися частини з гидотною расчлєньонкой із трилерів і абсолютно стандартний ромком, де вона полохлива і самітниця, він супер вродливий, багатий, популярний, а ще теж вбивець 😅 ну таке в людини хобі. Як і в неї. Вона щось типу консультантка для секс-іграшок і виступає на конференціях для науковців по цій темі. Він ресторатор. Отакі нормальні в людей професії. Він її намагається не налякати своїми почуттями, щоб вона не втекла, тому сохне по ній 4 роки. Оце я не люблю — коли мужик просто терпляче чекає. Комусь це здається романтичним, мені геть тупо і нереалістично. Але то питання смаків. Загалом парочка мила. Найгидотніше і наймиліше освідчення — ідеальне для цієї жінки. Просто перфектно! Вот чувак все зрозумів про свою кохану і зробив все ідеально! Як і весілля) тут красунчик, нема питань. То не то щоб і спойлер, бо це ромком — ми всі знаємо чим вони закінчуються. Завжди.

Затравки на наступні частини і майбутню інтригу теж є. Наступні пари з братами Кейн теж доволі цікаві. Побачим чи авторка схиляється до хепі ендів чи таки вбʼє когось з головних героїв в наступних книгах. Але раз уж це ромком, то я за хепі енд цих серійних вбивць 😅

Ще один ромком від Гейзелвуд - це ромком від Гейзелвуд. Якщо ви читали хоч один, то для вас весь сюжет як на долоні: Він давно таємно закоханий і мовчить як партизан, тихо страждаючи від нерозділеного кохання. Вона думає, що ГГ її ненавидить 🤦‍♀️ І є один лайнюк, який захоче знищити все в житті героїні, бо він мудак і він просто може.

В цій книзі якось більше драматизму навалюється на героїню, але як завжди за кілька сторінок після у нас хепі енд. Це теж фішка Гейзелвуд - з суцільної сраки до щасливої райдуги за 5 секунд. Ну, і куди ж без дотепних діалогів.

Загалом, авторка дуже гарно вміє складати слова в речення, які швидко і приємно читати. Сюжети, хоч і передбачувані так, що ви почуватиметеся крутіше Нострадамуса чи будь-якого екстрасенса, але все ж не банальні. Хоча б через наукове підґрунтя і висвітлення проблем жінок у ньому.
Є описи еротичного характеру (раптом вам важливо це знати).

Мій фаворит і досі "Гіпотеза кохання", хоча знаю, що серед фанатів авторки думки розходяться.

Спортивний любовний роман.
Щось середнє між «І зійде крига» і романами Гейзелвуд, бо дуже схожі сюжетні повороти.

Незважаючи на те, що мені історія сподобалась, сказати особливо нема що. Це доволі рівна по емоціям книга, чудово, щоб відпочити і відключитись від стресу та негативу.

Чоловічі персонажі знов таки солодкі булочки – адекватні, дорослі, говорять через рот і емоційно зріліші за головну героїню (сюрпрайз). Вона ж трохи з прибабахом, а точніше з проблемою близькості, гостра на язик і пручається своєму щастю. І добре, що головний герой терплячий завойовник, бо мені уже хотілось її потрусити і крикнути «отямся, жінко!»

Лиходій тут не такий цікавий як в «І зійде крига», та й зустрічається не часто на сторінках історії, як і спайсі сцени, доречі.

Що прикольно, так те що в кінці є перші розділи наступної книги про одного з друзів головного героя. Щось по типу Люсі Скор або серії «Twisted» – самодостатні історії але персонажі повторюються із книги в книгу.

Книга на тверду 4 з 5 без емоційних гойдалок.