Мій улюблений фільм дитинства. Передивлялась його і не раз. Це вперше я мала досвід читання книги після перегляду екранізації, чесно більше так не робитиму, бо постійно натягувала фільм на книгу, але, на моє щастя, ці дві історії максимально різні між собою, чого я дійсно не очікувала.

Дух дитячої історії сповненої пригод на основі грецьких міфів зберігся навіть краще ніж в кіно. Насправді сюжет дуже адаптували і спростили, в книзі все насиченіше, пригод і монстрів значно більше, трішки ускладнена причино-наслідкова система в сюжеті, через що, читаючи, більшість історії я не впізнавала.
І хоч я вже доросла для такої історії та з нетерпінням збиратиму цикл далі, бо фільм зняли тільки по першим двом книгам, а їх значно більше і чим все закінчилось мені не відомо.
Окремо відзначу чудове оформлення, яке буде шалено круто виглядати повною серією на полиці.

Тож однозначно рекомендую історію до прочитання більш юному читачу, а також таким фанатам старої доброї діалогії знятої в 2010-ті (особливо якщо переглядали фільми і не раз).
Наостанок зазначу, що фільм настільки різниться від книги, що я так і не визначилась що саме мені подобається більше. Бо книга набагато краще розкриває сюжет, хоч спогади дитинства найтепліші)

Книжкові хроніки Анімант Крамб – Лінь Ріна
Аnimant Crumbs Staubchronik — Lin Rina

Для мене, великим здивуванням було те, що книга мені сподобалась на всі 100% і я не маю жодного зауваження ні до ідеї, ні до логіки та поведінки персонажів, ні до стилю, для мене все ідеально і це саме та книга в якій я хотіла б жити).
Вона дуже легка, тепла, атмосферна, місцями наївна, сповнена сарказму та гумору.
Це романтична історія що відбувається в історичному Лондоні, головна героїня обожнює читати і працює в бібліотеці. Але вона має дуже складний характер, через що є дуже не зручною для суспільства.
Хоч це максимально легка і романтична історія, але авторці вдалося зберігши легкість, розкрити важливі питання, такі як: відносини між донькою та батьками, зокрема мамою, класові питання нерівності, питання жінок та їх прав, расові питання, а також процес самоаналізу та спроб зрозуміти себе, особливо коли ти юний і ще не маєш життєвого досвіду, і все для тебе нове і треба вчитися на своїх болючих помилках.
Тепло книжки мене дуже зігріло і підтримало) Віддалено вся історія нагадує Гордість і упередження, але через більш сучасне сприйняття, і однозначно має більше сарказму та гумору. Я прочитала книгу дуже швидко і сумую що вона закінчилась, однозначно чекатиму продовження від видавництва.
Це я ще не згадувала казкове оформлення книги, в захваті від роботи видавництва, дякую команді.
Тож сміливо раджу цю цеглинку тепла та сміху всім хто потребує легкої та піднесеної історії з гумором та естетикою історичного Лондона.
Це напевно найкраща книга року яку я читала😍😍😍

Офігезна та неординарна задумка книги- істоти що харчуються книжками і поглинають знання разом з текстом, обіцяла незабутні пригоди.
Але, на жаль, через мої високі очікування (бо я думала це буде мега пригодницьке фентезі на рівні з Гаррі Поттером) була розчарована.
По-перше, дизайн обкладинки дуже гарний і красивий, але зовсім не відповідає похмурій навіть депресивній атмосфері фентезі. Так це темне фентезі)
По – друге, забагато філософських роздумів героїні про те яке життя жорстоке та не справедливе у співвідношенні до пригод, це ж фентезі і мені хотілося більше динаміки.
Але це все не так критично, як єдиний момент, який я не сприймаю в цій книзі взагалі, це занадто сильна жорстокість заради жорстокості.
Авторка створила, на мою думку, не логічний світ, виникає багато запитань до сюжету і створіння які всотують в себе купу знань і є по суті ходячі бібліотеки, вийшли якісь недалекоглядні і примітивні. Головна героїня для мене є негативним героєм, яка не викликає співчуття та симпатії, через що я не співпереживала їй.
Але є і хороше, що сам текст написано легко, не нудно і читається доволі швидко. Також є декілька часових ліній і авторка вдало їх розділила, в цьому плані все чітко і зрозуміло.
Та все ж це не моя історія, проте я і не є сильною шанувальницею дарк фентезі. Гадаю що саме фанатам жанру ця історія може сподобатись, бо ідея, повторюсь, дійсно унікальна і не схожа на щось інше.

Книга про найстрашніше у світі, про війну, але найгірше те що ця війна громадянська, коли ворогом може бути тобі твій родич. Дуже серйозна література, яка змушує тебе думати, пам'ятати, такі книги після прочитання не забуваються, бо в них відображена не просто історія, а правда життя.
Мені здається якби цю книгу читали свідомо всі, то війни б ніколи не було ніде більше.

Автор не пише про жахіття війни, щоб зробити історію моторошною аби було цікавіше читати, ні, він пише саме про життя у війні, те як люди думають, як сприймають кожен день, і таке життя абсолютно відрізняється від життя в миру. І люди що не знають що таке війна, читаючи, не зрозуміють усіх тонкощів та жаху в тексті, бо просто не мають досвіду.
Автор описує громадянську війнув в Іспанії коли країна поділилась на два блоки : комуністичний та фашистський, два зла і треба обирати. З тексту чітко відчувається що автор на власній шкурі відчув війну (бо він був воєнним журналістом). Він вдало підмітив всі психологічні зміни які відбуваються з людьми коли є завдання і розуміння того що кожен день може бути останнім, але ти мусиш, бо від цього залежить подальша доля людей. Мусиш стає важливіше за хочу!

Всі свої враження та емоції від книги мені просто не вистачить місця в дописі, щоб описати. Але останні сторінки та іноді і посередині тексту були мокрі від сліз.
Беззаперечно скажу що такі книги мають бути прочитані кожним, але єдине для цієї цеглинки треба дозріти і бути готовим.
Окремий плюс за якість паперу, відступів тексту на сторінці, дизайну обкладинки, це все створило максимально приємне враження від книги.
Для мене ця книга однозначний топ в моїй бібліотеці!

Найтопівіша книга цієї осені, і не така страшна як може здатись. Синтез міського фентезі з дарк академією на межі жахів з нотками містики та детективу - найкраще підійде до читання на Геловін.

Ця частина циклу відрізняється трішки атмосферою від першої, якщо Дев’ятий дім нагадує моторошний трилер і сприймається більш реалістично, то ця частина поєднує в собі дарк фентезі і міські пригоди.

Була одна річ яка мені не сподобалася в сюжеті, це те, що наче на повторі, головні герої поверталися до одної і тої ж задачі тричі. Тому вкінці читання була вже трішки втомлена від виру подій. Але авторка просто чарівно описала університет де все відбувається з його таємницями та загадковими кімнатами, що так і затягує читати без зупинок.
Сподобалося що автор протягом всієї розповіді намагається донести читачеві те, що магіє це зло і як не крути, незалежно від намірів, коли ти її використовуєш, тебе потроху затягує на дно., що в принципі і стає з головними героями. Хоч це не популярна зараз думка, але є в ній щось істинне.

Сподобалося як авторка показала суть пекельних чудовиськ, а саме, що вони насамперед харчуються нашими емоціями, і чим більше ми боїмося або впадаємо у відчай тим більше ворог стає сильнішим.

А також, що найбільші наші бажання та прив’язаності можуть стати вічним покаранням для нас самих.
Тож раджу читати поціновувувачам дарк фентезі, а також кому хочеться трішки чогось моторошного та атмосферного. Ця історія точно наштовхне вас на філософські думки і водночас не змусить сумувати.