До останнього подиху. Книга 3

От і дочитала я нарешті цю трилогію. Всі крапки розставлені, а любовний інтерес вибраний. Направду, кінців лишила по собі змішані враження. Адже основний конфлікт розрішався сам по собі😅

Авторка могла зробити доволі драматичну кінцівку, але по факту дія чарівної палички зробила завершення хепі ендом. Я звичайно рада була за героїв, але тоді сам конфлікт вийшов, якби, ні до чого.

Книга загалом цікава. Мені сподобалось як розвивався сюжет. Як герої шукали спосіб зупинити Ліліна та врятувати світ. Ти дійсно сидиш і разом з героями ламаєш голову над тим що робити.

Любовна лінія Лейли і Роса мені сподобалось. Ці двоє мають чудову хімію та взаємодію. А в третій книзі вона досягає кульмінації. Одне задоволення спостерігати за ними.

Лейла не лише отримує фамільяра та відвідує Пекло. Але й взнає всю правду про себе та мати. Мені дуже сподобалась як обіграли звʼязок між нею, мамою та Ліліном.

Підводячи підсумок. Серія мені дуже сподобалась. Не заважаючи на те що фінал не до кінця логічний, мені щиро полюбилися герої, світ та історія. Тому я можу рекомендувати до прочитання.

Цикл, з яким не хотілося прощатися. Я підсвідомо розтягувала книгу, аби хоч трішки ще посмакувати сюжет та побути з героями.

Як на мене, ця історія суттєво краща за Із крові та попелу. Тут немає драми заради драми. Зате тут дуже якісно прописана драматургія та логіка. У вас не виникне питання «чому герой/героїня так вчинили?»

Сподобались книжкові чоловіки. Любовний трикутник розпався в цій частині, і я так щиро переживала за того, кому не пощастило — це було сумно.

Фінал відчувася трохи скомканим, але загалом я в захваті від цього циклу. І спокійно його б радила підлітками від 15 ти років 🫶🏻

Як добре, що я відкладала другу книгу, поки не отримала третю. Адже заключна частина починається саме на тому щокуючому місці, на якому закінчилася попередня, а події набирають обертів. І якщо в попередніх частинах я вважала, що події розвиваються динамічно, то тут все стало ще захопливіше. На всі питання знаходяться відповіді — деякі несподівані, а деякі навіть шокуючі. Кожна сюжетна лінія добігає кінця — деяка до трагічного, деяка до важкого, а деяка до щасливого. І нарешті Лейла знаходить свій дім, здобуває сім'ю та щастя.
~
У попередніх книгах Лейла поступово зростала як персонаж, тож і в заключній частині вона дещо змінилася — стала сильнішою в емоційному плані. На її плечах лежить тягар відповідальності, і вона бореться за щасливий фінал для всіх, попри те, що жодна сторона не визнає її своєю. Лейла нарешті робить важливий вибір, на який я так довго чекала🥰. Я можу зрозуміти, що в свої 17 років вона заплуталася. Можу зрозуміти, як важко відрізнити кохання від любові. Та й на її шляху було вдосталь перешкод. Тож в моїх очах вона виросла як персонаж відразу на кілька щаблів.
Також зміни не обійшли Роса та Зейна.
Рос так і залишився моїм улюбленцем. Попри вайб поганця, він може бути булочкою з корицею. Чого тільки варта сцена, де п'яний Рос відкриває своє серце. Ох, це було щось🤭🔥
До кінця трилогії Зейн змужнів та виріс також в емоційному плані. Зіштовхнувшись з наслідками своїх рішень та рішень батька, він прийняв відповідальність і зміг вчинити правильно. Цей хлопець викликає в мене повагу. І я точно знаю, що на нього чекає ще багато хорошого😏
~
Свого часу серія "Із крові й попелу" дещо розчарувала мене, але серія "Темні елементи" повністю реабілітували Арментраут в моїх очах як авторку роментезі. Структура трилогії була гарно продумана, персонажі розвивалися і не здавалися пласкими, несподіваних сюжетних поворотів було вдосталь, щоб тримати мою цікавість до самого фіналу. І головне — любовна лінія була ідеально вплетена в сюжет. Тож якщо не читали, дуже раджу вам цю серію🤌