Чи люблю я Павлюка? Безсумнівно
А що я найбільше люблю в нього? Цю книгу
Неймовірні пригоди Гіля на планеті Іш-Чель. Цікава задумка, динамічний сюжет який не дає тобі відповіді і ти чекаєш коли автор розповість нарешті все. Коли всі загадки розкриваються.
Кінцівка це було вау. Я була в захваті.
Гіль дуже цікавий і прикольний персонаж зі своїми недоліками та страхами. Також тут багато й інших цікавих персонажів. О, і звісно хороший гумор, куди без цього.
Я раніше не читала книги в такому жанрі і мені було цікаво познайомитись, ще й від Павлюка👀.
Щоб ви розуміли я дала цій книзі премію «найкраща книга 2023» от настільки зайшла. 100% буду перечитувати і придбаю друковану версію.
Оформлення книги підходить їй як найкраще. Простеньке, але дуже гарне.

Оформлення:9/10
Персонажі:10/10
Сюжет:10/10
Ідея:10/10
Гумор:10/10

Серію грішів я читала ще в 2021. Нарешті руки дійшли і до серії про Каза та його шайки. Мені подобається що авторка зробила цілий всесвіт з багатьма цікавими персонажами.
Щодо «Шістки вороні» то вона мені сподобалась. Не скажу що був вау ефект. Проте сюжет інтригує.
Мені подобається, що багато часу приділяється розкриттю головних героїв. У цьому випадку це не скучно, а навпаки дуже цікаво. У всіх така різна, проте не легка доля. І дійсно цікаво, як всі ці люди опинилась разом.
Я думаю, «Шістка воронів» це більше про взаємини, довіру, дружбу та кохання, а вже потім місія. Адже не дарма тут стільки часу приділяється цьому.
Тут багато тексту, але його цікаво читати і спостерігати. Авторка майстерно описує події та оточення.
Сама арка з тюрмою дуже крота. Атмосфера, вайб. Ніби ти сам в тій тюрмі десь на льодовиках.
Головні героїв книги чудові. Всі такі різні і цікаві. З власним характером та звичками. Я дуже прониклась їхніми історіями.
Гумор я зацінила)
В результаті, перша книга хороша. Підійде всім хто любить не лише якісь азартні сюжети, але трішки заглиблення в минуле та життя героїв.

Оформлення: 9/10
Персонажів: 10/10
Сюжет: 9/10
Світ: 10/10
Гумор: 10/10
Любовна лінія: 9/10

Враження від прочитання цієї книги у мене змішані. Почну по порядку. Початок книги дуже скучний і затягнутий, на мою думку. Пересилити перші сторінок 100 було доволі не просто. Багато часу приділено Шекспіру, адже головні герої грають вистави написані ним. І це найскучніша частина книги. Пробачте мене, але просто читати переказ його творів тут не надто цікаві. Адже там буквально не відбувається нічого важливого для сюжету.

Найцікавіша частина все ж останні 2 акти. Багато емоцій, подій, почуттів і ось це мені сподобалось. Кінцівка розбила мені серце і лишила неприємний згусток емоцій.

Головні герої книги, на мою думку вийшли живими та цікавими. Проте навряд їх можна назвати позитивними. Адже в кожного є свої скелети у шкафу. Мені дуже сподобалося спостерігати за ними та зміною їх стосунків після певних подій. Я прониклась драмою (і не прониклась Річардом). Якщо говорити про того, за ким мені було найцікавіше спостерігати то це Олівер та Джеймс. Їх стосунки на протязі всієї книги це щось дуже цікаве.

Чесно, для мене це в більшій мірі не дʼАрк академія, а просто книга про те як одна подія може змінити все. Як дія яка ніби мала бути правильна, руйнує все.
Я книзі поставила 7/10, адже направду я очікувала трішки іншого. Наявність Шекспіра для мене було більше мінусом ніж плюсом. І хоч книга говорить, що герої занадто вживаються у ролі персонажів, які вони грають. Я цього не відчула, для мене вони які були від самого початку такі і були до кінця.

Окремо скажу за оформлення. Хоч я і читала електронний варіант, мала змогу пощупати книжку у живу. Вона дійсно дуже красива і неймовірна. Дякую видавництву за працю.

Моя оцінка 9/10🌟

Це моя перша книга з різдвяною атмосферою і це просто вау. Наскільки це кайфово читати про підготовку до крісмасу коли сам по трішки готуєшся, наряджаєш ялинку, купує подарунки і так далі.

Щодо самої книги. Мені дуже сподобалась, що вона читається легко і швидко. Події розвивається водночас швидко, але з іншого боку ми поступово поринаємо в «Справжнє Американське Різдво». Тут вас дійсно чекаю різні різдвяні розваги. Від традиційного печива до катання на Оленях👀.

Чудовим доповненням до цього всього також є гумор і комічність персонажів, ситуацій та діалогів. Дуже комфортно читати і можна добре посміятись.

Персонажі мені сподобались. Мені треба окрема книга про батька Фінлі, адже цей чоловік просто неймовірний. Сама Фінлі і Артур ще ті підлітки і це і смішить і бісить одночасно. Їх романтична історія дуже мила. Бабуся Джо це найкраща бабуся. Дай Боже їй щастя та здоровʼя.

Загалом мені дуже сподобалась ця книга і я щиро можу рекомендувати до прочитання святковими вечорами. Не забудьте зробити собі гарячого шоколаду та включити на фон святкової музики🥰

Моя оцінка: 8/10

На сам перед хочу відмітити, що книга читається дуже легко. Сюжет ведеться як від третього, так і першого лиця що розбавляє і робить читання цікавішим.

Не зважаючи на легку мову книга може здатись скучноватою, адже хоч це детектив, тут багато уваги приділено саме мистецтву, Клоду Моне та його «Чорним водяним ліліям».
Персонажі дуже багато спілкуються про життя митця, його творчий шлях. І для поціновувачів це прям, думаю, буде дуже цікаво. Проте, для мене це було не надто цікаво.

Сам сюжет нікуди не спішить. Подій багато, але вони ніби пливуть, як неспішна річка, що погружає тебе в цей вир. Ти прям проникаєш в це маленьке містечко і спостерігає за мешканцями.

Автор дуже майстерно побудував сюжет своєї книги, що ти до кінця не розумієш як все скінчиться. Можливо самого убивцю розпізнати не важко (хоча я не здогадалась). Проте кінець книги стане сюрпризом. Повірте, автор вас здивує і дуже приємно, адже такого ви собі подумати не могли.

Найбільше з персонажів мені запали двійко слідчих, які дуже веселі і харизматичні. Їхні жарти та підколи це щось прекрасне. Але от що до дітей, щось на 11 років їхні думки не тягнуть, але ладно.

Загалом книга мені дуже сподобалась. Признаюсь, якби не книжковий клуб я б на неї увагу не звернула. А дарма, адже кінцівка досі не виходе мені з голови. І я досі десь трішки там з «Чорними водяними ліліями»