«Коли я віднайшов тебе, я втратив себе»❤️‍🩹

Сюжет книги не заїжджений, цікаво було читати. Але мені здавалось, що трішки сировато і книга нагадувала якийсь підлітковий фільм фентезі, де є демони, горгульї і зло.

Я кайфую від Роса. Який же він легкий і самовпевнений, кумедний і потішний. О ось ці сарказми, що він кидав, викликало не одну посмішку в мене
Але як мене бісила Лейла — якась бука, злюка і вперта. Але як мені сказали: «покажи мені хоч одну не вредну 17річку»

Але останні 100 приблизно тримали в напрузі, авторка так закрутила, що я і не знала кому вірити😅, а потім така «щоооо?»
І не розумію навіщо в книзі позначка 18+. Не ведіться

Мені сподобалось як легко читалась книга і як я люблю коли присутній гумор у книзі😮‍💨

Це щось типу як дарк/ром/комедія - присутній чорний гумор, сарказм, є романтичні нотки та пристрасть звичайно😏
Книга трішки специфічна, одні застереження чого варті на початку книги. Тож обовʼязково добре подумайте перед читанням чи вам таке зайде. Але вже кажу, що в книзі не так все страшно, як нам обіцяє авторка на початку.

Сподобалась мені ідея про двох серійних вбивць, їхні перегони і тропа від друзів до кохання.
Ось ця іскорка між Слоун і Ровеном тримає до останнього, ці сумніви в їх головах, як розвертається сюжет і ти така сидиш і «бляха, знову не вийшло»🙈😅

Можу точно сказати, що мені подобається Ровер (головний герой), такий легкий, трішки базікало і з високою самооцінкою, але вона йому личить)

Оформлення книги заслуговує на додатковий бал до оцінки книги. Як же я тащусь від красивих книг і кольорових зрізів. Але.. але.. цю книгу дійсно тримати важко, в плані того, що сторінки не розкриваються повністю і це заважає в ході читання

Я не думала, що мені зайде книга жанру трилер, але мені сподобалось. Книга динамічна, таємниці, повороти подій і досить легка та ненавʼязлива. Якщо ви тільки знайомитесь з цим жанром - рекомендую почати з неї.
В один момент, я така не розумію, що відбувається, а в інший потім «щоооо?»
Підозрювала, що щось не чисто, коли сюжет повернувся і бляха, я таааак і знала, я ж тебе підозрювала падлюка, ну не могло ж бути от так просто🙈
А епілог.. я готова до наступної частини👀

Ну що ж я тут можу сказати. Ох той Священник🤭
Книга штучно розкручена і я попалася як і більшість.Якщо потрібен посібник як, де і в яких місцях це можна зробити в церкві-велкам. Сюжету ну маааааайже не має, одні лиш хтивки. Є проблиски/моменти де автор могла розвинути, наприклад до трагедії (як часто автори пишуть в двох часових проміжках і не розкривати всі карти одразу) або більш деталізовано описи подій від Тайлера і Поппі. Історія могла б бути досить цікавою, естетика гарна та автора трішки занесло не в те русло.

У мене були дуже змішанні відчуття читаючи цю книгу. І була трішки розчарована читаючи її, бо були завищені очікування, адже всі так розхвалювали цю серію. І напевно якби дівчата не переконали, що потім буде цікавіше то напевно не продовжувала читати
Чи то мене нечитун наздоганяв, чи то робота і негативні емоції, але книга читалася довго (тиждень), хоч написана легко і дуже цікаво

Частенько мене бісить Фейра в своїх рожевих окулярах. Дуже зачепила мене фінальна сцена з Різом і розуміла, що це не просто так і що це треба запамʼятати.

Я теж напевно відносилась до тих дівчаток, які «о Темлін, він такий класний і милий, чуттєвий і уважний. Бідолашний, що з ним так обійшлись, бла бла бла» і «о Різ, який ти поганий лиходій, але який гарячий» ахаха
Від Елейн я в захваті, а Неста дратує до нестями🙈