Темні Елементи. Палкий поцілунок. Книга 1

Прочитала за день, дуже легка та цікава, герої прям підходять один до одного, чекаю коли зможу купити продовження, рекомендую 🤗

Цікаве, урбан фентезі дуже легко сприймається фентезійна частина в реальному світі.

Оригінальні представники горгулії і демони ( грішні, чарівливі, спокусливі і небезпечні). ❤️‍🔥Дуже легко зануритись в історію і в події.
🧚‍♀️ Мені нагадало по емоціях перегляд «Баффі», «Щоденники Вампірів» герої які викликають симпатію, живі і оригінальні. Гумор в діалогах доповнює обʼємність цієї історії.
🩷🦄🧚 Ідеальний варіант для знайомства з жанром ромфентезі, для тих кому важко уявляти деталі складних фентезі світів. Пригоди, таємниці, містика, боротьба добра і зла, хімія між персонажами 🔥 Любовний трикутник♥️

Арментраут пише легко, захопливо, щиро. Я насолодилась історією, відпочила душею під час читання. І звісно чекаю продовження 🥹 Бо це просто неможливо так закінчити книгу. Дуже цікаво що буде далі з героями, які пригоди чекають, і найголовніше чи розквітне кохання, і якщо так то на що це вплине!
Додав моменту мімішності епізод з кошенятами 😻

Палкий поцілунок це перша частина трилогії "Темні елементи" від авторки Дженніфер Л. Арментраут. І на мою думку, це не досить вдалий початок.

Почнемо з хорошого
Книга написана легко, мова проста і читається швидко. Не скажу, що сюжет динамічний, але і не кволий, сумувати вам не доведеться.
Досить цікавий світоустрій (якщо це можна так назвати). Наш з вами світ, але з невеликими корективами у вигляді хранителів, демонів та альф. Прості люди знають про хранителів, але ніколи не повинні дізнатися про демонів (за цим слідкують альфи).
Наша головна героїня — Лейла має жахливу таємницю — вона напівкровка. Тобто дитина хранителя і демона. А її поцілунок заввиграшки зведе вас в могилу (якщо звісно ви маєте душу).
Так як це роментезі, то чоловіків нам тут теж вистачає (любовний трикутник, як-не-як). З одного боку ми маємо хранителя Зейна — майже небесне створіння, неймовірної вроди, готовий на все заради Лейли (і він її не кохає, вони друзі). З іншого боку — Рос — саркастичний демон, який зведе вас з розуму однією своєю присутністю. Цікаве комбо, погодьтеся?)
Трохи про сюжет.
Без спойлерів обійтися важко, але я спробую. Наша головна героїня живе звичне життя (яке може жити будь-яке надприродне створіння). Ходить до школи, має друзів, вивчає біологію (повірте, під час читання ви зрозумієте чому такий акцент) та мріє бути з Зейном. Поки в її житті не вривається хаос, на ім'я Рос. Рятує її життя і розказує всю правду про світ в якому вона живе. А далі... далі починаються смерті, карколомні пригоди (не завжди), усвідомлення свого "Я" та спроби розібратися в павутині брехні, яку майстерно плели багато років. Звучить наче непогано, але

Перейдемо до поганого
По-перше, в мене було стабільне відчуття наче я дивлюся новий сезон надприродного (і не найвдаліший)
По-друге, сюжет стоїть на місці майже дві третини книги. Ми кудись йдемо, щось робимо, щось дізнаємося. І тільки під кінець події починають закручуватися.
По-третє, що відбувається з другорядними персонажами?! Найкращі друзі головної героїні — дві картонки, одна з яких постійно думає про хлопців, а інший — вкидає рандомні факти (окей, це хоча б пізнавально)
Про любовну лінію я казати не буду, вона просто посередня.
Фінал передбачуваний, поплакати на жаль не вийшло.

Що ми маємо?
Досить посереднє роментезі, але з незвичними персонажами. Легка мова автора, не до кінця прописані персонажі та інтригуючий кінець (але фанати надприродного не здивуються)
Як для першої частини досить слабенько, але прочитати, щоб розвантажити голову та відволіктися — можна