Не знаю, хто там казав, що у книги слабкий сюжет, чи нудно читалось.. Мені нудно не було жодної сторінки. Сподобалось все: і світоустрій, і образ головної героїні. А особливо її взаємодії з чоловічим персонажем, то підпал ❤️‍🔥

Я не фанат тропа slow burn, але тут сподобалось як це було прописано. У цій книзі була така собі суміш слоу бьорн & від ворогів до коханців. Хтось може сказати, що це не slow burn, але для мене як вони до середини книги ще не цілувалися — значить дуже навіть slow😁
Від ворогів до коханців не те щоб яскраво виражений, але є. Натяки☺️

Фінал мене розтрощив повністю. Бо я дуже прониклась персонажами та їх емоціями💔
Як тепер дочекатись перекладу наступної книги?💔💔💔

А що по мінусах — то можу відзначити дрібний шрифт. Особисто мені читати було дещо некомфортно. Та це діло дуже індивідуальне.

В цілому книга мені сподобалась. Сюжет не можу назвати закрученим/захоплюючим. Це дійсно ромком, проте поданий у нестандартній призмі чорного гумору/розчленувань/вбивств. Із плюсів зазначу розвиток стосунків між головними героями. Те, як Рован ставився до Слоун і як він турбувався про неї — однозначно історія про здорові відносини (як би це дивно не прозвучало навіть через призму про кілерів😁). Книга читається легко і дуже швидко.

❗️Для тих, кого турбують тригери: у книзі є три категорії персонажів.

Перша: головні герої. Персонажі іноді з «сірою мораллю», так би мовити. Мисливці на злочинців. Самі по собі ці персонажі насправді не тригерні. Частіше я могла охарактеризувати їх як добрих/позитивних. Скажімо так, їх методи вчинення добра просто дещо специфічні 🔪

Друга категорія: антагоністи. Ось вони здебільшого коїли певні вчинки, які були зазначені серед тригерів і можуть вам здатись жорстокими.

Третя: другорядні герої, їх я також не можу назвати тригерними.

Коли я бралась за книгу, то після прочитання тригерів очікувала чогось більш жорстокого. У тому сенсі, що я ось цих жорстоких дій очікувала саме від головних героїв. Та більшість нюансів, що були зазначені у списку, майоріли по сюжету не від них. Тож якщо вас, то турбувало, можливо я змогла цим вас заспокоїти🖤

Дуже детальних описів тригерних моментів тут не було, здебільшого згадки абзацом чи кількома реченнями, без заглиблення. Але якщо для вас це може стати неприпустимим — раджу утриматись від читання. Бережіть своє ментальне здоровʼя 🖤

Не завадило би на початку книги вказати тригери. Вони не детально прописані, та все ж є.

Персонажі такі, «притрушені». Та на все є свої причини. Рекомендую до прочитання тим, хто полюбляє дарк-романи. А ті, хто дуже чутливі, раджу обережно поставитись до читання, адже є не лише скло, а й тригерні теми.

Обожнюю комікси Деббі Тан🖤

Вони незмінно викликають у мене купу насичених емоцій. Після прочитання «Та все ок» захотілось обійняти і книжку, і саму ілюстраторку🖤🖤🖤

Ми не одні у своїх почуттях. І ми сильні. Ми всі зможемо впоратись із власними тривожними почуттями❤️‍🩹

Книга не моя. Я не пройнялася атмосферою дарк-академії зовсім.

Очікувала чогось похмурого. Місцями жахаючого. Але. Від того, що авторка пише, як після певних фактів у героїв «мурахи по шкірі», я боятись чи тривожитись взагалі не починала.

У дивне кохання головних героїв також не вірилось. Воно наче за вуха притягнуте було з самого початку.

Найбільше мені не сподобались моменти, які різнились у процесі оповіді. Оці «нестиковки» часових проміжків. І власне образ головної героїні. Не стану писати чому, бо це буде прямим спойлером. Скажу так: образ Корвіни зіткано дуже нелогічним, як на мою думку.

Окремий мінус особливо для мене — пунктуаційні помилки. Я їх на дух не переварюю. Граматичних багато не помічала, а от пунктуаційних… 🫣

Написано вцілому не аж так погано. У тексті чимало описів, порівнянь. Він не здається сухим. Дуже багато роздумів. Тож хто таке полюбляє — ця книга може вам сподобатись.