✨ Це була безпрецедентна ситуація: коли я вийшла з клубу з оцінкою вищою за ту, з якою прийшла. Ба більше: я сьогодні ще сумніваюся, чи правильно вирішила покласти її на позбувну полицю, і чи не варто її залишити, аби колись таки виписати всі ті крилаті фрази, що там зустрічаються.
🕯 Читач знайомиться із Маалі (увага, це чоловіче ім'я!), коли той намагається знайти порозуміння із клерками потойбічного світу. Він, а точніше - лише його душа, стоїть у натовпі таких самих душ, що чекають вказівок, то куди їм далі? Маалі не відчуває себе мертвим, натомість впевнений, що у матеріальному світі його місія ще не закінчена.
Маалі — фотограф-репортажіст, який одночасно працює на всіх, хто платить (часто це ворогуючі табори). А ще Маалі — лудоман, тому грошей в нього немає, зате є борги. А, ну і головне: Маалі гей, хоча й просить не називати це так, він просто чоловік, якому подобаються чоловіки. На Шрі-Ланці в ті часи, про які йде оповідь, це каралося смертью.
🕯 Це дає широчайше поле для припущень, то хто ж таки скинув його з висоти, а потім ще й розчленив на зручні для пакування шматочки. Кредитори? Казіно? Політичні гравці? Армія? Повстанці? Міжнародні організації? Мафія?
🕯 Маалі має згадати свої останні хвилини життя, аби відповісти на це питання. А ще передати вісточку з того світу своїм друзям, аби справа його життя — фотографії — не пропали дарма.
🌙 Неймовірний сплав ланкійських вірувань на тлі бурхливої політичної ситуації, вписаних у необов'язковий, але вдалий детективний сюжет, написаних дуже іронічною та влучною мовою.
І ах, які тут діалоги! Ну, наприклад, розмова між клерком в потойбіччі та душею, що тільки прибула:
— Віросповідання?
— Атеїст.
— Як недалекоглядно.
Або:
— Я не допомагаю тим, хто не допомагає мені.
— Звучиш як ООН.
📕 Так, тут є не одна жорстока сцена, але вони не надто травмують. Так, тут є війна, але її географічна віддаленість від нас забезпечує рівно таку залученість, коли ти співчуваєш, але серце не рвеш. І так, попри аж настільки не наш досвід та менталітет, ми все одно знайдемо що приміряти на нас (що ми на клубі і зробили).
🪶 Категоричне #Дафа_радить і беріть стікери та маркери зразу! Не повторюйте моїх помилок.
🌟Маалі приходить до тями у Міжсвітті не памʼятаючи ані обставин своєї смерті, ані своїх убивць.
🌟Тут, в такому собі Чистилищі він лише один з багатьох померлих і щоби отримати подальші інструкції треба відстояти чергу до людей у білому одязі та з папочками в руках. Дочекавшись своєї черги Маалі дізнається, що для того аби потрапити до Світла йому необхідно за сім днів пройти купу бюрократичних процедур на різних рівнях цієї установи й найперше – перевірити вуха.
Алмейда не в захваті від такої перспективи й не те щоби горить бажанням перероджуватись.
Тож він тікає.
🌟У світі людей Маалі Алмейда поступово пригадує останні години свого життя одночасно занурюючи нас, читачів, в тогочасні реалії Коломбо, столиці Шрі-Ланки.
🌟Події відбуваються в розпал громадянської війни, у 90-х роках минулого століття. До слова, війна тривала 26 років, з 1983 по 2009.
Головний герой – військовий фотограф, відомий своїм вмінням робити вражаючи кадри у найгарячіших точках конфлікту. Його роботи вражають своєю відвертістю та рівнем професіоналізму.
🌟Сам Маалі описує себе так – фотограф, гравець, наволоч. Відверто кажучи, опис правдивий та вичерпний. Він не працює на когось конкретного, а там де більше платять, тож має багато ворогів. Він безтурботно витрачає свої гонорари в казино та постійно зраджує своєму хлопцю з абсолютно випадковими людьми як під час відряджень, так і вдома.
Читаєш оце і думаєш, що не так вже його і шкода (обожнюю читати про таких персонажів), але зачекайте, ще все попереду.
🌟Перші сторінок 100 йшли зі скрипом, було цікаво, але давалась взнаки нестача знань історії та міфології Шрі-Ланки.
Незвичні для української мови імена, божества та власні назви трохи гальмувати процес, але десь з другої половини книга мене захопила неймовірно. Особливо мені сподобалась розвʼязка детективної лінії із пошуком вбивці Маалі Алмейди, а також частина з організацією фотовиставки.
🌟Ця книга змусила мене багато гуглити та рефлексувати, розширила читацькі горизонти та поповнила список улюблених книг.
🌟Моя щира рекомендація для тих хто хоче спробувати щось нове та цікаве і не проти магічного реалізму.
Це чудова та захоплива книга. 10/10
Головний герой, воєнний фотограф, що по вуха застряг в жахіттях громадянської війни у Шрі-Ланці, а окрім того ще й в азартних іграх, боргах та зрадах коханому. Він прокидається в Міжсвітті (таке собі Чистилище) у вигляді залу з віконцями реєстрації, де сортують мертвих. Він абсолютно нічого не памʼятає про свою смерть, та має 7 діб для того, щоб згадати все.
В першому ж розділі ГГ дається можливість побачити як його власне розчленоване тіло викидають у озеро, та дізнатись, що він цілувався на мітингу з хлопцем-революціонером, чий дух його тепер супроводжує.
Неймовірно цікава книга з самоіронією та саркастичним поглядом померлого героя на власне життя та життя його країни очима душі.
Купа цікавих тез та діалогів про цілу низку актуальних, важких та важливих соціальних моментів, що дали змогу автору отримати Букерівську премію 2022. Війна між етнічними народами Шрі-Ланки, масові вбивства невинних цивільних, політичні маніпуляції та корупція, участь та зацікавленість інших країн в цій війні, самоідентифікація народу, наслідки нашого вибору, забути і пробачити чи дочекатись помсти будь-якою ціною, ЛГБТ в консервативному суспільстві 1980-90х і багато багато іншого.
Від книги важко було відірватись, вона швидко затягнула, легко прочиталась.
