"Сім місяців Маалі Алмейди" Шехана Карунатілаки — це не просто книга, це справжній вибух емоцій, філософських роздумів та чорного гумору, що залишає глибокий слід у пам'яті. Це роман, який заслужено отримав Букерівську премію, і після прочитання стає зрозуміло чому.
Анонім
Цю книгу я читала для книжкового клубу, і якби не він, я б, мабуть, її не дочитала. Проте я рада, що все ж таки завершила, адже це був вихід із зони комфорту, який приніс мені чудовий досвід. Книга важка та наповнена тригерами, що особливо гостро відчувається зараз. У ній багато насилля, зґвалтувань, убивств, розчленувань, терактів і навіть мертвих дітей — цей список можна продовжувати. Через це читати її спочатку було дуже складно. Проте, попри всю цю жорстокість, книга мені сподобалась. Вона сповнена болю, несправедливості та цинізму, і гадаю, надовго залишиться у моїй пам'яті.
Анонім
Чи багато ви знаєте про війни та заворушення у Шрі-Ланці? А чи любите ви тексти з магічним реалізмом, гумором та іронією? Чи хотіли б ви прочитати історію про потойбічне життя й таке собі ланкійське чистилище, де духи паралельно із живими подорожують містом? А чи подобаються вам детективи — особливо ті, де дух розслідує власну смерть і намагається залишити після себе докази військових та політичних злочинів на території Шрі-Ланки вже після загибелі? Якщо ваші відповіді — “так” або “можливо” на всі запитання, крім першого, то цю книгу варто прочитати. Принаймні — дати їй шанс. Книга дуже швидко занурює, оскільки сюжет дуже динамічний. Текст поділений на розділи, які, у свою чергу, складаються з коротких завершених підрозділів — їх зручно читати. Головні герої — усі дуже неоднозначні особистості. Але Маалі — це щось із чимось! Такий собі відчайдух і сміливець із купою вад, але водночас людина, яка займається важливою справою. Він показує світу, які злочини відбуваються в його рідній країні, — через мистецтво репортажної фотографії. Власне, вся історія крутиться навколо його світлин і плівок, за якими після його смерті полюють впливові особи. Але книга — також і про кохання та дружбу з усіма їхніми барвами й викликами. Дуже цікаво спостерігати за головним героєм, який і за життя постійно опинявся в епіцентрі трагедій, і після смерті втрапляє у перипетії компанії духів, які не згодні з політикою “партії”. Текст не перенасичений міфологічними істотами, легко читається (завдяки приміткам також). Завершення цієї книги мене дуже розчулило. Але хочеться попередити: у книзі багато жорстоких моментів і сцен. Тому — обережно.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях