Loading...

Старість аксолотля

Автор
Яцек Дукай
RDT оцінка
8.7
3
Ваша оцінка
відгуків
2
В наявності
300 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
300 грн
1
Про книжку
Код товару
117392
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Ілюстрації
Перекладач
Андрій Павлишин
Кількість сторінок
208
Формат (мм)
200 x 130
Вага
0.277
ISBN
9786176642664
Опис

Дивовижний і захопливий постапокаліптично-кіберпанковий роман Яцека Дукая, одного з найтитулованіших сучасних польських фантастів.

За один день випромінювання невідомого походження — Промінь Смерті, огинаючи земну кулю, знищує на ній весь живий білок, і лише поодинокі люди встигають скопіювати свій зісканований через нейрософт розум на сервери і сховища. Відтак світ належить мехам і ботам, «поселяючись» у яких оцифровані особи спершу гуртуються, потім розвивають нові цивілізації, а в них і нові форми ідеологій та релігій, створюють політичні альянси, ведуть війни. Та чи випадковим був той Промінь Смерті? Чим стає людина, якщо від неї лишається тільки розум, не втілений органічно? І чи зможе життя на планеті повернутися до своєї докатастрофної біологічної форми?

Враження читачів
RDT оцінка
8.7
3
Ваша оцінка
відгуків
2
Експерт Readeat
9
03.09.2024
Ось і я прочитала постапокаліптичний кіберпанковий роман. Мені сподобалося. Я не тішу себе впевненістю, що зрозуміла усі посилання та алюзії, бо де я , а де геймерство, але сподіваюся, що основні твердження до мене дійшли. І слухайте, це був дійсно цікавий досвід.

Землю пронизав смертельний промінь, що нищить усе живе. Але радіус його охоплення збільшувався поступово, тому в одній польській фірмі у людей залишився час. На що? У кожного на своє)

"- Хочете? - дмухнув він димом. - Кров Кандагара. Якраз те, що треба під апокаліпсис.
-Я не нишитиму собі нейронів в останню годину.
- Оце-то травичка...! Як же класно може настроїти  і на кінець світу, і на все-все-все."

Так, налаштувало, то ж вони через ігрове причандалля (і не просіть пояснити, як це) відсканувати свої свідомості (звичайно, воно не могло бути повним) та сховали їх у мережу. І такими розумними вони були не самі. То ж став наш світ після катастрофи заселений частково збереженими свідомостями людей, що потребували оболонок. На щастя, у той час вже були різнопланові роботи.

І якщо ви думаєте, що стали вони щасливо жити, то це точно не так, бо людині завжди чогось не вистачає, а тут стало не вистачати базового - тіла з його фізіологічними станами. А ще й майже безсмертя з'явилося. Тому не дивно, що кожен розважався, як міг: коаліції, війни, досліди, розмноження.

Отже, почитайте, думаю, буде цікаво. А мій висновок песимістичний: краще вже відразу, ніж мучитися вічність
Котик
10
03.10.2024
Прочитав з задоволенням.
За роки після написання автором книги, питання взаємодії людини з ШІ стало ще більш актуальним.
Книга зайде не всім.