Так програють війну часів

Частково наукова фантастика, частково магічний реалізм, частково епістолярний роман, частково книга про кохання - її вкрай важко класифікувати, вона про все і одночасно ні про що.

Дещо нагадує "Море Спокою" Емілі Сент-Джон Мандел.

Не люблю книги, які до кінця не можу зрозуміти. І ще більше не люблю, коли мені подобаються такі книги, бо я не можу пояснити що ж саме захопило мене.
Одже ми маємо історію в якій дві організацію боряться у часі. За що конкретно йде війна, як давно вона триває та які причини розпочали цю боротьбу ми не дізнаємося, бо головне в цій історії зовсім інше.
Це історія двох агенток Блакитної та Червоної які починають листуватися, відкривають одна одній свої серця та врешті решт розуміють як вони виграють цю війну часів. І якщо ви мене спитаєте: як же вони це зроблять, то я вам не скажу, бо не зрозуміла🤣.
І тут ми повертаємося до того що ця історія мене заворожила насамперед втіленням. Книга написана дуже гарною мовою, хоча сюжет від цього не стає легшим. Читання затягує, бо слова як потік з якого важко вирватись і ти не розумієш куди тебе несе, але з радістю пливеш тим потоком. 200 сторінок читацької насолоди, яка з'явилася ні звідки і так само зникли в нікуди...
Цікавий досвід читання, але навряд я таке ще раз захочу прочитати, бо все ж мені до душі більш конкретні сюжети, навіть якщо їх втілення незвичне ( палкий привіт циклу "Розламана Земля" Н. К. Джемісін).

"Під каштаном під розлогим виліпили ми себе, я - тебе, а ти - мене"

Амаль Ель-Мохтар - канадська письменниця, поетка, викладачка, редакторка та рецензентка ліванського походження ♥️ Працювала викладачем в Карлстонському та Оттавському університетах, була співведучою в відомому подкасті.
Макс Гледстоун - американський письменник, працює в жанрі фентезі. Тривалий час працював в Китаї, зокрема й вчителем.

У світі точиться Часова війна, розв’язана двома ворожими організаціями: тоталітарним Управлінням під керівництвом Комендантки й Едем. Їхні агенти, Червоні та Блакитні, повинні мандрувати крізь час і простір, аби вибудувати таку схему подій у минулому, яка буде для них найкращою в майбутньому.
Одного разу агентка Червоних знаходить лист від Блакитної, та замість того, аби знищити лист, читає, ба, навіть відповідає на нього. Спілкування, яке спочатку складається виключно з колкощів та насмішок, поступово перетворюється на щось надзвичайно інтимне та важливе. Але війна є війною, а викриття їхнього листування призведе до загибелі кожної з них…

Відгук: Ця книга нагадала Джорджа Орвела, 1984, щоб відчути книгу, потрібно обміркувати її глибше, але післясмак залишається на довгий час, або ще один приклад, в мене є свекор, він як окрема планета (культура, виховання, мова, менталітет), але він батько мого чоловіка, і тільки за це він мені вже подобається.
Ось і в цій історії переписка двох, Червоної та Блакитної, це як ти знайомишся з людиною в інтернеті, і не розумієш вона геніальна, чи навіжена. Тут стираються рамки часу та простору, але їх листи наповнені почуттями, де дві ворогуючі організації ніколи не пробачать зради.
Дивна історія, як і співавторство двох таких різних людей. Ці дві пташки, як двоє письменників, такі різні культури, менталітет, але життя непередбачуване.
Я не все зрозуміла, але раджу оцінити вам.