Неймовірно гарно описана історія забороненого кохання між представницями ворогуючих таборів. Дуже закручене і перекручене, бо події скачуть від майбутнього до минулого і назад. На моменті зустрічі героїнь мозок зламався, бо я досі не зрозуміла - це можливо було в такому варіанті чи це все ж сюжетна діра😅 Якщо ви очікуєте тут детально прописаний світ, пояснень, як функціонують ті чи інші технології, чому ворогують між собою Едем та Управління і з чого взагалі почалася війна, то на це не сподівайтесь, бо історія фокусується взагалі не на цих моментах. Я завжди жаліюсь на нестачу деталей, але конкретно в цій книзі мені всього достатньо. Бо якщо її розтягувати на 300-400 сторінок, то читати її стане нудно. Такий короткий формат якраз і витримує стиль написання авторів. Сподобалось спостерігати за тим, як до масштабних катастроф чи їх відвернення призводять незначні дії, типу якогось цвяха на дорозі чи коли хтось кудись запізнився/не з’явився на зустріч і це запустило ланцюг подій, який може тривати роками. Як будь-які незначні, на перший погляд, дії можуть глобально впливати на майбутнє: через 10-50-200 років. Загалом мені сподобалось і ця книга залишається в моїй бібліотеці, але в той же час я розумію, чому частина книжкової спільноти на неї плюється) Особливо зараз подібні історії сприймаються різко, бо як можна закохуватись у ворога, який нищить твої землі. Але тут штука в тому, що ми не знаємо передісторії цих двох таборів, нищать вони світ, вбивають однаково. І не одне одного, а всіх, кого можна використати для досягнення цілі.
Анонім
Я дуже хотіла полюбити цю книгу, та майже одразу відчула, що ця любов може бути невзаємна... 🪻«Так програють вiйнy часів» це історія з просто фантастичними тропами: міжчасова війна, інтимне листування, заборонене кохання... я починала читання з передчуттям чогось глибокого, болісного й прекрасного. І певною мірою це справдилось... 🪻У центрі сюжету дві агентки з ворогуючих організацій: Червона і Синя. Вони подорожують у часі, змінюючи історію, кожна на користь своєї сторони. Уявіть: одна рятує видатного математика, інша топить Атлантиду; одна створює революції, інша гасить їх ще до іскри. Але щось іде не за планом, бо з'являються перші листи. Обережні...а потім ніжні... 🪻Це листування і є серцем книги. У ньому розгортається найповільніше й найпоетичніше кохання, про яке я коли-небудь читала...мова написання розкішна...це рідкісний випадок, коли хочеться перечитувати фрази не через складність, а через красу... 🪻Але за всією поетикою ховається порожнеча структури...Світобудова ніби накидана в чорновику: щось там про технократичну фракцію і щось там про органічну... мені страшенно хотілось знати більше, хоча б як і чому світ дійшов до цієї дуальності 🪻Я не знала, за кого вболівати...не знала, чого героїні прагнуть, окрім одна одної...не відчувала необхідності цієї "вiйни" для кожної зі сторін...я не могла зрозуміти з чого саме виникло те велике почуття... Та головне, я не вірила у конфлікт...він був заданий, але не прожитий. А тому кульмінація, яка мала б бути катарсисом, таким не стала... 🪻Книга зачаровує стилем письма, але якщо шукаєте ґрунтовну історію, зі зрозумілим конфліктом і глибокими мотиваціями, Вас може спіткати розчарування... Я б радила її тим, хто готовий не розуміти, але відчувати... тим, хто шукає історію про те, як слова можуть бути і зброєю, і спокусою... А я залишилась десь посередині між захопленням і втраченим потенціалом...
Анонім
"Любов — це все, що ми маємо проти часу і смерті, проти всіх сил, які об'єдналися, аби знищити нас." Написати відгук на цю книжку, не проспойлеривши сюжет, вкрай важко. Якщо коротко — це історія про заборонене кохання Червоної і Блакитної, вплетена у дуже незвичайний сюжет переміщень у часі. Якщо ви очікуєте, що вам пояснять, як саме влаштовані світи, в яких існують Червона і Блакитна, то цього не буде. Якщо ви думаєте, що книга буде сповнена яскравими описами любовних моментів, то одразу відкладіть її, бо цього теж не буде. Однак, якщо вам хочеться неймовірно прекрасних слів про кохання і розбитих сердець, і ви готові миритися з тим, що не розумітимете до кінця, що відбувається в сюжеті, тоді ця книга точно припаде вам до душі 🙌 Якби "1984" Орвелла, "Макова війна" Кванг і якась книга типу "Гордість і упередження" Остін мали дитину, то напевно вона була б схожа на цю книжку 😅
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
