Спадкоємиця вогню

10/10, чекаю продовження серії🥹

Топ топ топ ! Книга - вогонь 🔥 після перших двох , доволі повільних та лайливих частин , це просто вибух мозку ! Перечитуючи вдруге я ревіла мало не на кожному розділі - Манон та іі Тринадцятеро зайняли окреме місце в моєму серці, Рован з його історією і ще багато багато героїв , які змусили мене витирати сльози .
В цій частині Селена (Аеліна) опиняється у Вендаліні з завданням вбити короля та королеву , дізнатись обхідні шляхи з моря до Вендаліну… але насправді у неї інші плани:знайти свою тітоньку Мейв , дізнатись в неї якомога більше інформації щодо Вірдових ключів та повернутись до Адарлену аби протистояти королю та валгам. Її знаходить Рован та разом вони вирушають у Містворд , де і починається іі шлях пізнання себе та своєї магії , прийняття та усвідомлення того , хто вона є насправді . В цій книзі особливу увагу варто приділити шляху розвитку головної героїні , у мене вийшло зрозуміти її у всіх деталях лише після другого прочитання книги .

ця частина змінює хід усієї історії. розгортає сюжет у величезний лабіринт стародавньої магії. додає нових персонажів і зовсім на трошки показує масштаби конфлікту, який стає дедалі більшим і складнішим. набирає обороти і змушує страждати. ця частина стає зламною для селени сардотін і моєю улюбленою.

сюжет. в кінці другої частини шаол домагається відправки селени на інший материк аби "виконати королівський наказ" але замість цього селену знаходить фейський принц — рован, і відводить до її тітки маеви (яка для мене стала кимось накшталт амаранти у дшіт). ця зустріч потрібна селені аби розібратися з частиною загадок які вона назбирала у скляному палаці поки перебувала на службі короля. та не все так просто, маева висуває свої умови — селена має оволодіти своєю магією, і лиш потім маева розповість їй те що вона бажає. так починаються веселі пригоди рована і селени.

паралельно з цим розповідь ведеться і від доріна та шаола, тих хто залишився в скляному палаці поруч з королем-тираном. дорін намагається усвідомити і прийняти свої магічні здібності, а шаол примиритися з правдою про селену та допомогти гуртку повстанців. разом з цим у палаці з'являється відомий на всю країну полководець едіон ашерір (моя булочка і двоюрідний брат аеліни яка є загубленою спадкоємицею терасену. так там все трошки складно). едіон виявляється зовсім не таким як здавався і вони з шаолом стають побратимами у своїх справах, дорін через це відчуває певну відстороненість з якою йому допомагає впоратись сорша (цілителька з палацу як я ридаю це було боляче).

до цієї ватаги з трьох основних персонажів додаються відьми. манона, моя прекрасна, сильна воїтелька і командирка закону тринадцяти. відьми знадобились королю і він підкупив їх можливістю знову літати. літати на драконах. ДРАКОНАХ. ця історія отримує максимум лише за пару манона-абрахас, не говорячи вже про інших. відьми розумні, жорстокі, безжальні, безсердечні і дуже сильні. але з кожним днем в маратській впадині (місці де відьми вчаться літати на драконах) манона розуміє, що щось не так. дуже повільно, ламаючи деякі свої принципи і давні поняття як все має бути, вона починає розуміти на якій стороні треба стояти (але про це трохи згодом у відгуку на "королеву тіней" - 4 частину циклу). манона прекрасна, абрахаса я обожнюю всім серцем, це справжній воїн з вільною душею і прекрасним розумом.

у книзі відбувається настільки багато всього, що складно вмістити це в один відгук, але повірте — історія розгортається новими вітками, переплетіннями і таємницями. нам потроху дають розгадки і додають персонажів. їх стає дійсно багато але це неймовірно, вони всі дуже різні, з різними цілями, принципами, минулим і характерами. всередині світ ламається, а разом з ним ламаються і персонажі, вони дорослішають, приймають свої призвання і знаходять вірних соратників.

далі спойлер!

селена - аеліна, саме в цій книзі вона прийняла свій спадок, терасен. свою країну. країну яку вона має звільнити від тиранії. зараз я вже на 74% четвертої книги і мені страшно, чесно, страшно читати далі бо світ тріщить і мені складно уявити щасливий кінець. але я вірю що він буде.