"У цьому світі на пригорщу добра припадає дві пригорщі зла" США 40- ві роки. Роль жінки в сільській місцевості готувати їжу, доглядати будинок і всіх проживаючих в ньому, вирощувати город, доглядати ...читати далі →
історія, яку легко уявити, бо таких було чимало — і в реальному житті, і в літературі. "Шлях ріки" - роман дорослішання з типовим на перший погляд сюжетом: юна дівчина зустрічає хлопця, через якого її...читати далі →
▫️«Ти можеш бути хорошою дівчинкою чи хорошим конем, можеш підкорятися чи любити, але не очікуй, що якщо чинитимеш правильно, то отримаєш лише добро» Сімнадцятирічна Вікторія – єдина жінка в родині, ...читати далі →
Я випадково закохалась в цю книгу, як і її героїня Торі. Так само з першого погляду й так само не надавши ваги цим почуттям на початку, але які ж вони виявились сильні. Навіть подумати не могла, що ...читати далі →
Ця книга – справжній літературний скарб, сповнений яскравих описів та глибоких емоцій. Її історія зачаровує з перших сторінок. Події розгортаються у 1940-х роках на персиковій фермі в Айолі, штат Кол...читати далі →
✒️ "Плисти рікою життя – означає не просто плисти вперед, долаючи перешкоди. Бо, як річка, я збирала дорогою крихітні частинки, що з'єднували мене з рештою світу. І так я опинилася тут, із двома жменя...читати далі →
Цікава і досить прониклива книга про життя та дорослішання 17-річної Вікторії Неш. Один з героїв роману говорить, що "Життя — це річка, яка тече, знаходячи шлях вперед, навіть попри всі перешкоди і гр...читати далі →
Я, чесно кажучи, не могла повірити, що це дебютний роман авторки. Красива проза та яскраві описи пейзажів і природи сприяють захоплюючому читанню. Історія зачіпає теми дискримінації, кохання, втрати,...читати далі →
Прекрасна чуттєва історія… Буде багато про втрати - тому готуйте носовички? Думала, що коли казали ніби книга схожа на «Там, де співають раки» Делії Овенс і книги Крістін Генни, то трохи лукавили… Ал...читати далі →
Роман про кохання, втрати та здатність людини виживати всупереч усьому. На тлі дикої краси Колорадо історія Вікторії звучить особливо проникливо: біль, страх і самотність поступово перетворюються на н...читати далі →
Трагічна історія кохання і втрати, виживання і надії, втечі і повернення серед дикої краси Колорадо.
Життя — це річка, яка тече, знаходячи шлях вперед, навіть попри всі перешкоди і греблі.
Вікторії сімнадцять, вона веде домашнє господарство на персиковій фермі маленького ранчо в Айолі. Єдина жінка, що вижила в сім'ї чоловіків, які мають проблеми з законом. Вілсон Мун — індіанець з таємним минулим, сповнений рішучості боротися за свою свободу, попри упередження світу. Їхня випадкова зустріч докорінно змінює життя, розпалюючи не лише пристрасть, а й смертельну небезпеку.
Жорстока реальність змушує Вікторію втікати в навколишні гори, щоб врятувати себе. Виживання в дикій природі без будь-яких думок про майбутнє, здається от-от знищить її. Але серед суворого і прекрасного ландшафту, де зима змінюється весною, а літо перетікає в осінь, Вікторія віднаходить сили рухатися вперед. Вона наважується відбудувати все, що втратила, попри те, що річка Ганнісон загрожує затопити світ, який вона так любила: ранчо, ферми і персиковий сад, який належав її родині протягом багатьох поколінь...
Чому варто прочитати книжку «Шлях ріки»?
Я кричала на Авеля, жбурляючи в нього камінь за каменем, а з моїх очей рікою текли сльози — я виплеснула весь свій страх і розпач на бідного коня. Кожен мій камінь навчив його того, чого свого часу навчилась я: у цьому світі на пригорщу добра припадає дві пригорщі зла. Ти можеш бути хорошою дівчинкою чи хорошим конем, ти можеш підкорятися чи любити, але не очікуй, що якщо чинитимеш правильно, то отримуватимеш тільки добро.
Є особливий вид печалі, яка за своєю силою перевершує всі інші, яка, немов гарячий сироп, просочується в кожну щілину вашого єства, спершу — у серце, а потім — у клітини та кров, і назавжди змінює все навколо. Ні земля, ні небо, ні навіть ваша долоня вже ніколи не будуть такими, як колись.
Я залишала минуле позаду, щоб заново побудувати життя, сподіваючись не на дива, а на силу нової землі. Якщо на ній виживуть мої дерева, вирвані з корінням, то я теж зможу, всупереч усім клятим обставинам.
Нацкешбек
Котолог
