Про що будь-який книголюб чи книголюбка обожнює читати - звісно про книги. Тому "Остання бібліотека" не могла залишити мене байдужою. Ви тільки подивіться на цю обкладинку!

А тема бібліотек - то взагалі любов. Я ходжу до них давно і всіх оточуючих заохочую так само робити.
Сама історія чесно кажучи не якась унікальна... Уже щось подібне я вже читала...
Любовна лінія передбачувана...Проте бібліотечна і книжкова тема мені близька, тому прочитала із задоволенням за два дні.
Мені було цікаво скільки книг буде згадано, тому я кожну відмічала стікерами. І я була вражена, бо згадок було понад 37 (особливо спочатку). Деякі я навіть читала, а про деякі тільки чула...

Не було якоїсь несподіваної розв'язки. У принципі я не очікувала чогось надзвичайного. Проте книга затишна і добра.
І я впевнена, що після прочитання цієї історії вам точно захочеться якимось чином підтримати бібліотеки. Ми повинні пам'ятати, що без читачів їх можуть закрити.

Багато хто думає, що фонд застарілий - тому нічого туди йти. Але повірте це не так. У Полтаві, наприклад, є мінімум три бібліотеки, де є сучасні книги. І в багатьох на постійній основі відбуваються різноманітні заходи для дітей і дорослих. Сходіть і обов'язково візьміть якусь книжку з собою, щоб подарувати.

Звісно, як фанату Гаррі Поттера, мені була потрібна ця книга 🤓. Я її спеціально залишила на період новорічних свят, щоб насолодитися магією😍 І так склалося, що я ще й паралельно дивилася фільми ГП⚡ Тому було повне занурення.

Мемуари Тома Фелтона справили на мене неймовірне враження. Я не знала багато чого про цього актора і він відкрився для мене з іншої сторони...
Написано дуже майстерно. Може йому хтось допомагав писати, але він не зізнається 😅

Сподобалося, що книга містить безліч фото із особистого архіву.
Перші розділи були про життя Тома до Гаррі Поттера - було цікаво читати, але все ж більше чекала коли ж розпочнеться історія про зйомки у Гаррі Поттері🤓
Доречі у книзі часто згадується про сцени, які не ввійшли у фільми... Я ні разу їх не дивилася 🧐 Треба це виправити 😅

Також не знала, що Том Фелтон знімався у фільмі "Повстання планети мавп"😱 Я люблю цей фільм. Треба передивитися 😅
Одним словом - рекомендую! Тепер хочеться прочитати мемуари Алана Рікмана 🤩

Чомусь я думала, що це нон-фікшн... Але це художня література.

Особисто я завагітніла швидко і не плануючи... Хоча і запізно (якщо дивитися на "суспільні норми") у 30 років. До речі, незадовго до цієї події я постійно бачила навкруги себе вагітних і різко захотілось накупити журналів про виховання дітей на майбутнє 🤓

Історія з книги мені дуже відгукнулася, бо близька мені людина теж не може завагітніти багато років... Тому про усі методи стати мамою я чула не вперше...

Оповідь так написана ніби ти з подругою розмовляєш десь за бокалом вина. Відверто, без прикрас - так як воно і є насправді. Частково історія правдива - тому і чіпляє ще більше.

Цю книгу мають прочитати не тільки жінки, у яких схожа ситуація, але й інші люди, які часто задають дурні запитання про дітей. Зрозумійте нарешті, що фрази: "А коли діти? А коли другий?" неприйнятні, будь ласка, ніколи і нікому їх не задавайте.

А книгу однозначно додаю у топ прочитаних за цей рік 💔
І обов'язково читати другу книгу Каріни Савариної "Мам".

Це одна з найкращих книг серед українських сучасних письменників, яку я читала.
Я наполегливо рекомендую її прочитати кожному, хто хоче трохи згадати своє дитинство і молодість, яке було у 90-х роках.
Мені дуже відгукнулася ця історія.
Та що казати - я брала почитати книгу у подруги і вирішила, що вона має бути в мене в домашній бібліотеці і бажано з автографом - сподіваюся у мене вийде провернути цю аферу.
Я впевнена, що це та історія, яку я згодом обов'язково перечитаю.

Я сміялася з різних кумедних ситуацій, які траплятися із головними героями Ірою, Колею, Дімою і Толею (усі разом Толіки).
Я згадувала свої перші дискотеки і свої перші побачення з хлопцями. Фотоапарат на 36 кадрів, дівчачі журнали "Cool", "Oops", перші мобільні телефони - це все було і в моєму житті. І взагалі отой сільський вайб мені дуже сподобався. Я ніколи на літні канікули не їздила до бабусь у село (бо вони в мене всі жили у місті), але сама майже все життя прожила у приватному будинку - тому мені все одно ця тема близька.

Якщо я правильно зрозуміла, то книга автобіографічна. І це її великий плюс.
З першої і до останньої сторінки - усе сподобалося. Дякую Юлії Мак за цю прекрасну книгу. Чекатиму на наступні історії з нетерпінням.

Скажу відверто, я клюнула на те, що книга мала бути схожою на фентезі "Незриме життя Адді Лярю" В. Е. Шваб (яка мені свого часу сподобалася) і на те, що планується екранізація цієї історії з Галь Гадот (виконувала головні ролі у фільмах "Бетмен проти Супермена" "Чудо-жінка , "Форсаж" та інші). Із книгою Шваб В. Е. дійсно є схожість, але читати її було цікавіше.

Але я трохи розчарувалася - мабуть, очікування були завищені...
Я не дуже люблю коротку прозу - це не вона, але дуже схоже... Тому що головні герої Санті і Тора проживають багато різних життів, але в той же час, як не дивно, пам'ятають їх усі і намагаються зрозуміти, чому це з ними відбувається (це ж не нормально). Було багато коротеньких глав і кожного разу нова історія... Ти тільки звикаєш до того, хто є хто - і знову відбувається переродження...

І ще я чомусь подумала, що це книга про двох закоханих... Тому очікувала якоїсь драми...
Плюс дуже багато філософії і космосу... Я такого не дуже люблю... Моментами хотілось просто не дочитувати цю книгу, але мене мотивували позитивні відгуки.
Наукова фантастика, мабуть, просто не мій жанр. Поки що... Можливо, пізніше я до нього "доросту".

Але мені здається, фільм дивитися буде цікавіше - тому чекатиму.

Від "Дім у волошковому морі" Т. Дж. Клюна я була у захваті 😍 Тому автоматично додала у бажанки нову книгу автора, не читаючи анотації.
Ця історія була затишною і прекрасною...

Нагадала мені чимось книги Метта Гейґа. Також є певні моменти схожі із "Уявного друга" Стівена Чбоскі і серіалу "Мертві як я".
Але в цілому історія для мене була нова і сповнена філософських роздумів. Забула із самого початку взяти стікери, тому почала відмічати цитати тільки із середини книги.
Перекладач постійно вживав слово ліпше (замість звичного для мене слова "краще") і знаєте, мені це так сподобалося 🤓 Це слово додавало особливого затишку.
Є персонажі ЛГБТ...І мене лякає, що я мабуть скоро не зважитиму, що ця тема для мене є у фільмах і книгах неприємною 😅 Здається щось у мені змінилось і я починаю спокійно до таких персонажів ставитися.

У цій історії буде багато чаю, а ще вона про смерть, про кохання, про дружбу...
Вона точно у вас викличе сльози... Але для мене це завжди показник гарної книги...
Рекомендую це фентезі від щирого серця ❤️

Давно я хотіла прочитати щось таке прекрасне у жанрі фентезі 😍 І я отримала величезне задоволення ❤️
Хранителі, Леви, Тіньові Королі, Дама, Темний Король... Цей магічний світ мене зачарував... Багато чого ще доведеться дізнатися... Хто на стороні Світла, а хто на стороні Темряви?!! Хто переможе...
Хоч ця історія містить персонажів ЛГБТ (чого я не люблю в літературі), але мені все одно усе сподобалося ❤️ Кінцівка настільки шокуюча і інтригуюча, що я не очікувала такого...
Це перша частина трилогії і я з нетерпінням чекатиму на переклад інших книг авторки.

✨Книга, до речі, отримала австралійську премію Aurealis 2021 року за найкращий фентезійний роман.
P.S. Мені здається, чи дійсно про цю книгу мало хто говорить?🧐

Скажу чесно, що не читаючи анотації я уже додала цю книгу у бажанки через її гарне оформлення і неймовірно гарний зріз 🤓 Мені її подарувала сестра (за що я їй неймовірно вдячна).

Потім вже як почала читати, то зрозуміла, що історія має мені сподобатися... Бо вона про родинні традиції, взаємодопомогу, піклування і вірність.
Але були деякі моменти через які книга не попадає у мій особистий читацький топ 🤓

По-перше, іноді мені було нудно, бо історія неспішна і нічого не відбулося. Деякі сцени описувалися по колу різними героями...
По-друге, від певних героїв я була в шоці 🤓 Елфріда - жінка 60+ років фарбує очі блакитними тінями, а губи червоною помадою... Священник полюбляє випити віскі, а у його 18-річного сина проколоте вухо і фарбоване волосся...
По-третє, у всіх розмовах усі цікавляться хто в якому будинку живе і де працює. Великий акцент на грошах...
По-четверте, не дуже правдоподібно, що незнайомців пускали не тільки в свій дім, але і пропонували їм залишитися наніч і відсвяткувати з ними Різдво... Але то може в нашій країні так не прийнято 🤓

Але все одно в цілому мені книга сподобалася - вона затишна і добра. Буду чекати на інші переклади книг Розамунди Пілчер❤

P.S. Доречі книгу можна вважати різдвяною, хоча бачу в анотації на цьому акцент не ставиться..