Посмішка 😀 асоціація до цієї життєвої іноді сатиричної історії. За легким написанням та буденністю речей знаходиться глибокий підтекст

Троє друзів та Монморенсі () 🐕 вирішили провести двотижневу подорож на човні по річці Темза. Адже всі були страшенно втомлені від монотонності буденних справ та потребуть гарних пейзажів та веселих пригод.

В цій подорозі кумедним є все від зборів речей в дорогу, перетворившись на виставу для сусідів до приготування ірландського рагу, в яке навіть Монморенсі доклав зусиль 🧑‍🍳(гарний спосіб позбутись залишків непотрібних продуктів)

Мені страшенно подобається стиль письма автора, як легко він говорить про звичні речі, як невимушено переплітає їх з гумором.

Загалом мало дізнаємось про гг, їх вік та зовнішність ніхто не знає, можна лише здогатуватись, навіть імʼя оповідача історії загадка. Та чи насправді це необхідно… адже іноді імена чи вік не мають значення, має значення враження від людини її харизми та вчинки. Має значення те які емоції лишила після себе.

Ось так і книга лишила лиш приємний настрій після себе, хоч часом герої були роздратовані та знервовані іноді незграбні та кумедні, 😸вони викликають лиш посмішку та комфортне перебування в їх компанії.

Або «Нікого не пестити крім себе» - один із варіантів назви цієї книги. 💚

🙃🌿 «Релігійні церемонії мають тут надзвичайну вагу ( не забувайте, Балі -це острів із сімома непередбачуваними діючими вулканами - за таких обставин ви б теж багато молилися).

Такий собі монолог. Ніби читаєш щоденник авторки, про переломний період життя 💟Історія життя розбита на 108 «намистин», себто маленьких історій. Розділивши на три розділи про Італію, Індію та Індонезію; три країни якими подорожує Елізабет протягом року, шукаючи саме себе.

Італія. Їжа 🍏- Гриби тут як великі товсті сексуальні язики, а прошуто драпує піци, наче тонка мереживна вуаль - модний капелюшок. Ну і звісно ж, соу Болоньєзе, який має всі підстави зневажливо насміхатися з будь-якого соусу в світі -

Індія. Молитва 🕊️- Ми є те, що ми думаємо. Ваші емоції- раби ваших думок, а ви - раб ваших емоцій. -

Індонезія. Кохання 💜- Містичний магніт, що притягує, або захований десь глибоко у грудній клітці.

💭Мої відчуття до цієї книги зовсім неоднозначні, щось в ній є таке легке й, але ніби не вистачає насиченості подій.

Зараз я б описала її так: дієтична історія, що насичує легкістю душу, але не дає яскравих емоцій мозку.

Що ж, мені знову бракує слів, щоб описати ще один витвір Крістін Генни. Авторка підіймає дуже глибокі й важкі теми. Війна. Голод. Велика депресія. Міграція, а разом з ними й людську природу, жага влади, жага контролю, жадібність та зверхність.

Та в той же час розкриває потаємну силу духу, що криється в людині. Силу невідому їй самій. Силу, яка повстає з самого нутра й здатна підіймати кожен раз, як зазнаєш поразки. Силу віднайти сміливість на зміни.

➖Техаська історія дівчини, якої зреклись батьки. Дівчина котра готова була ризикнути всім, що мала, заради крихти любові та уваги.
Вона тиха замкнута й непомітна. Пливе за течією мирно підкорившись їй. І так було б і на далі, якби несподівана буря 🌪️ та чотири вітри не розбудили в ній справжню силу. Не показала на, що вона здатна насправді.➖

«Не бійся померти. Бійся не жити. Будь сміливою.»🌿

Роман про те, як суспільство навколо може знищити людську особистість, якщо не знати власної цінності й не мати кордонів, або ж воно може зцілювати й дарувати крила.

чому саме така назва?…. 🪭🏯
В моїй уяві їй пасує зовсім інша назва (до речі, це останні слова книги).

Таких щирих та безкорисних почуттів, які зустріла в цій історії, між братом та сестрою до того ж зведених, годі й шукати. Вони стали всесвітом одне для одного. Коли менше притягується до більшого. 🪐

Кожен з них мав особливість, яка доповнювала одне одного і створювала унікальну чарівну мелодію, ноти якої заповнювали весь простір навколо них.

Він навчив її грати на скрипці, вона ж навчила його посміхатись.

➖Норі та Акіра дві протилежності однієї величної роди імператора Японії. 🎎 Акіра майбутній спадкоємець, продовження роду Камідза, розумний стриманий впевнений талановитий.
Норі ж байстрючка, що успадкувала темний колір шкіри від батька, через що була прихованою від зайвих очей на горищі. Вона була ніби привид. ➖

Це одна з не багатьох книг щодо якої я немала жодних сподівань. Оскільки не зустрічала на неї відгуків, я повністю довірилась авторці і дозволила собі повільно пливти за течією тих емоцій, що вирують на сторінках.

Отже, авторка міксує важкий життєвий шлях головної героїні сповнений випробувань та несправедливості разом з щирими часом наївними почуттями братерської любові. 🤍Любові та дружби яка б, на перший погляд, не мала права на існування. ♾️ І як результат вийшла емоційна історія часом болюча, але в той же час мила та ніжна. Історія двох різних життів які не належать на 100% головним героям, за ними завжди ходить тінь їх величного роду Камідза. Тінь від якої не вдасться сховатись навіть вночі…

Ми звикли рахувати, що історія в книгах майже завжди містить в собі хепі-енд. 🎐І я щиро вірила й прагнула, щоб і тут буде саме так, але… все неоднозначно і мабуть, трохи не так яскраво, як хотілось би. Та все ж це не змінює моїх відчуттів до неї.

В той час, як писала цей відгук відчувала на другому плані ніжну й напружену мелодію в якій звук фортепіано 🎼 вплітається в натягнуті струни скрипки 🎻

Книга, котра нагадує, що життя - це коштовність. 🕊️Варто цінувати кожну мить. Нагадує, що все найпрекрасніше не може бути вічним, воно як вишневий цвіт 🌸, чарівний та короткотривалий.

Книга, в якій історія молодого, але сильного кохання. Трагічного й приреченого, але в той самий момент такого щирого й справжнього. Чистішої любові, щиріших почуттів годі й шукати.

Поппі та Рун мають шанс бути щасливими сьогодні, вони мають лише цю мить… ♾️ і тільки їм вирішувати, якою вона буде.

Підліткова залежність одне від одного переростає в любов всього життя. 🤍Любов, що вчить відкривати серця прекрасному.

Книга не лише про кохання. Вона містить в собі набагато глибшу суть. Авторка вустами головної героїні закликає читача перетворити життя на пригоду й насолоджуватись кожною миттю.

Насолоджуйтесь пориву вітру й західну сонцю. 💞 Хай серце бʼється шалено від обіймів коханих людей. Не перетворюйте присутність коханих на обовʼязок, не піддавайтеся плину рутини й не втрачайте захопливий погляд на життя. 💭Ось що я бачила в цій історії.

Вона нагадує, що є речі, які не залежать від нас. Та про важливість вміння їх приймати такими, як вони є.