Попіл і Місячне Сяйво

Третя книга циклу полонила мене і читання видалось дуже емоційним🥺⠀
⠀
Сюжет насичений подіями і протистоянням світла і темряви, добра і зла, інкарнатів та людей. Скажу чесно було важко відірватись, бо я дуже вболівала за перемогу.⠀
⠀
Розкриється таємниця блокнотів Агнеси, оскільки Адель та Ісайя разом з Пекельними джентельменами поклали багато сил, щоб знайти четвертий.⠀
⠀
Стародавня казочка про злого чарівника Тікі Ра оживає і я читала ось так 😳😵‍💫🤯🥺⠀
Пригоди стають небезпечними і не всі інкарнати доживуть до розвʼязки.⠀
⠀
Дуже важко було читати про минуле маленької Адель та Яго, втрата рідних людей залишила глибоку душевну рану Адель. Ісайя цей біль розуміє, приймає, розділяє і підтримує Місячну Діву.⠀
⠀
Інкарнат Землі перетворився з переляканого підлітка в могутнього владику і сина свої зірки. Те як земля відгукується і підкоряється йому викликає мурахи на тілі.⠀
⠀
Тандем Адель та Ісайї - це танець снігу та льоду над квітучим садом півоній😍🥰 Енергетика і магнетизм цієї пари передається читачеві і це ВАВ😌😌😌⠀
⠀
Особисто для мене вчинок Малахії - гідний справжнього короля 🫡. Протягом всього циклу він викликах емоції від негативу до захоплення, його роль таки головна і багатогранна у всій історії інкарнтів.⠀
⠀
Щодо Луки я здивована, яке рішення прийняла Адель… І думаю його історія ще не розказана до кінця. Адже темрява завжди тягнеться до світла.⠀
⠀
Книги заставили задуматись над життям, над цінностями, над мріями і вчинками, переосмислити минуле, щоб рухатись у майбутнє 🫶⠀
Рекомендую вам захопливе фентезі з ароматом далеких мрій та зоряного пилу💫⠀

Не розчарувала
Остання книга для мене найкраща і змогла реабілітувати всю серію після другої частини.

Мені дуже сподобалось розкриття багатьох персонажів, навіть якщо на когось з них виділялась всього сторінка-друга. Стаючи ближче до кожного таким чином, за них дійсно переживаєш в напружені моменти.

В цій частині більше розкривається дружба між Джентльменами. Моменти з Рафом і його жартами порадували - хочеться перечитувати ті уривки, бо піднімали мені настрій під час читання, я сміялась.

Деякі рішення героїв прям дуже сподобались, як, наприклад, момент з півоніями, як знаком. Щось таке ніби незначне, але цікаве і свіже)

Кінець для мене був трохи скляний, якось воно несправедливо все вийшло, але логічно.

Загалом цій частині би поставила 4.5⭐, все ще були якісь дивні рішення, переважно у Адель і Луки. Але на фоні всього іншого в книгзі це не так сильно врізається в пам’ять.

А ще любовна лінія тут не бісить. Такий собі slow burn, який не відволікає. Нема оцього «я вб’ю за тебе» на кожному кроці. Чуваки просто беруть і роблять, підтримують одне одного без зайвого пафосу.

П.С. Лука - псих💀

П.С.С. Чи буду я ще купляти книжки авторки, які вона буде випускати? Я думаю, що так. Бо дуже хочеться більше якісного фентезі саме від українських авторів. Розумію, що потрібен час для розвитку, але без підтримки читачів його не буде. Історія класна, є свіжі ідеї, які ніде не зустрічала поки, тож сподіваюсь, що надалі Редгрейн Лебовскі зможе нас радувати чимось ще😌

📌Навіть у найнепрогляднішій темряві ховається світло©️

Історія про Тишу та Інкарнатів мені полюбилася ще з першої книги, тож я шалено раділа, що нарешті можу дізнатися, чим це все закінчиться.

Нарешті, саме у заключній частині, розкриється багато таємниць Інкарнатів, відьом, Агнеси, Гнилості та загадкового Тікі Ра. Окрім того спливе багато подробиць із життя Пекельних джентельменів, серед яких я нарешті виділила улюбленця - Рафаеля. Він хоч і прямолінійний та гострий на язик, але без нього більшість діалогів була б просто нудною. З'являться і колишні кохані деяких героїв, що теж додасть пікантності і внесе пристрасть у стосунки між героями. Нарешті, після двох книг очікування, любовна лінія заграє всіма барвами, але без зайвих інтимних подробиць.

Нарешті сюжет складеться так, як би мені і хотілося, але авторка все ж внесе трохи неочікуваних поворотів. Скільки разів я вже використала слово "нарешті"? Приємно порадували додаткові розділи від імені Луки Драґомира та Ісайї. Ну, і як часто буває наприкінці, шкода прощатися, але радісно, що нарешті дочитала серію, яка сподобалася.