«…є люди, які не припиняють боротьби, навіть коли здається, що надії нема»
Я ніколи не любила фантастику, а фентезі – це взагалі була для мене казка. От поки не прочитала «Хроніки Буресвітла» - вау!!, затягнули мене світи творені Б. Сандерсоном і тепер я його фанатка – читаю все.
«Остання імперія» - цікаво і нічого не зрозуміло – треба продовження. В загальному, знайомий сценарій - світ, яким править безсмертний тиран Всевладар, пригнічені скаа – люди-раби, і «месія-борець» Кельє, що збирає людей для повстання. Але як інтригуюче прописаний цей світ і його мешканці! Є обрані «з імли-народжені» надлюди, які вміють отримувати надсилу з металів, є їх шукачі і вбивці – нелюди почвари. І все це на фоні червоного сонця, попелу, замість дощу, чорної випаленої землі. А ми з героями готуємось до повстання: герой, Келсьє, – харизматичний організатор з надздібностями, Вен – врятована від бандюків бродяжка, що виявилась не просто дівчиною - з-імли-народжена і ще й із зірочкою (що має розкритись в наступній частині), і допоміжні керівники повстання – дуже колоритні постаті з різними здібностями і долями. Збір армії, підняття людей, що століттями жили пригноблені, підпілля, бали і аристократи, перетворення «попелюшки» в принцесу, кохання і війна-масові страти, зради, пастки, героїзм і самопожертва, закулісна боротьба за владу. Боротись проти автократії і тирана, коли знаєш, що знищити його не зможеш – він безсмертний, вічний, брати відповідальність за людей і вести їх на війну, нести тягар втрат, але не втрачати оптимізм і заряджати ним іншим, стати новим «богом», символом боротьби і надії, дати поштовх скинути ярмо рабства і піти проти поневолювачів, але заплативши найвищу ціну – доля Кельє. Боротись до останнього подиху за праве діло, отримати перемогу над ворогом, але чи повна ця перемога…
Словом, мені сподобалась і я дуже чекаю на другу частину.
Як завжди, по-перше, я хочу подякувати команді "Небо" за те, що подарували нам цей шалений цикл, за це оформлення і якість! Ілюстрації - бомба! Там стільки деталей, я й досі розглядаю їх.
По-друге, хочу зауважити, що я прочитала вже не одну сотню фентезі історій, але такого світу ще в жодній книжці не зустрічала!
⠀
Містер Сандерсон приділив увагу кожній дрібничці, але при цьому, сюжет не обтяжений нудними описами.
⠀
Скільки ж тут всього чекає на читача: персонажі, які володіють магією (дуже незвичною магією, оригінальною), імла з почварами, в яку краще не ступати, сміливі скаа (раби), безжалісні вельможі, повстанці і безсмертний Пан Всевладар, який править всім.
⠀
Тут багато політики, боротьби за справедливість та краще життя, і ще більше зради, болю і самотності. Але також ми зустрінемо тут справжню дружбу, відданість і хоробрість. Я навіть знайшла над чим поплакати😭
⠀
Персонажі живі, цікаві і я дуже чекаю на повне їх розкриття у наступних частинах. І сподіваюсь, що там буде побільше Маршала 💚
Єдиний мінус (особисто для мене) - це повна відсутність палких сцен кохання.
Але все ж «Остання імперія» - це про пригоди.
Мені дуже сподобалась ця книжка! Дуже! Тепер я розумію, чого зустрічала тільки схвальні відгуки!
⠀
І так, ця частина реально нагадує «Шістку воронів» (дуже нагадує) і вона закінчується цілком логічно! Тому всі, хто не любить чекати на продовження, можуть сміливо братися за неї.
⠀
Раджу всім любителям пригод і політичних інтриг! Точно в улюблені ❤️
Книга настільки вибивається з ряду звичного вже усім фентезі, що просто не може не зачепити. Світ, в якому з неба падає попіл, під криваво-червоними променями сонця, світ, в якому зло перемогло і панує от уже понад 1000 років, так що люди забули, що це таке "свобода", неймовірна магія, яку ніколи раніше не зустрічав, з чіткими правилами використання, правильні сенси та серйозні питання, які піднімає автор - цей неповний перелік плюсів та цікавих сторін є запорукою того, що читати цю книгу буде не лише цікаво, але й корисно.
Браво, Сандерсон!
