«Кістки та Зоряний пил»- фентезі з елементами космосу від української письменниці, перша книга трилогії "Тиша". Історія про дівчину Адель, яка для того, щоб вирватися із бідності пише статтю про таємничу Тишу, яка забрала їх батьків. Спочатку я подумала, що це буде довге і важке фентезі, але мене щось тягнуло магнітом саме до цієї книги, і щось всередині підказувало "це буде класна історія", тому я вирішила не відкладати її читання "в шухляду", а почати якнайшвидше. Інтуїція мене ніколи не підводить ? Перші 160 сторінок я отримала абсолютне задоволення від читання цієї історії. Написано легко, жваво, а деякі діалоги між головними героями створювало особливий шарм в цій історії. Всередині книги я трошки заплуталась, коли почалися з'являтися нові персонажі та розвиватися космічна тематика, але, загалом, було цікаво. Кінцівка заінтригувала та обіцяла не менш захопливе продовження. Хочу зазначити суперову ідею додати до фентезі елементи космосу - це дуже не звично, бо я взагалі таке поєднання читала вперше. Книга про дружбу, пригоди, сміливість та наполегливість. Унікальний вигаданий світ, не шаблонні головні герої. Легка та приємна в читанні. В естетичне оформлення книги "Кісти та Зоряний пил" - це особливий вид насолоди для мене.

"Сталь та Сонячний шторм" — це не просто чергове фентезі, а глибока та емоційно насичена історія, яка залишає слід. Вона змушує задуматися про природу влади, ціну свободи та важливість вибору. Якщо ви шукаєте книгу, яка захопить вас з головою, подарує незабутні емоції та змусить забути про реальність, то цей твір безперечно вартий вашої уваги. Редгрейн Лебовскі довела, що українське фентезі може бути на рівні найкращих світових зразків.

Задумка цікава, оригінальна. Раніше не доводилося зустрічати бодай трохи схожої світобудови у книжках, проте.. Якщо забрати із книги головну героїню — не буде ані сюжету, ані світобудови. Бо ж буквально все завʼязано на ній чи так-інак до неї зводиться. Класичний приклад нетакусі, яка настільки нетакуся, що її товариства бажають буквально всі. Все їй сходило з рук. Але я не повірила в те, що вона кмітлива чи розумна. Мене головна героїня неймовірно відштовхувала своєю часто дитячою поведінкою. І те, що гг була буквально ледь не пупом Всесвіту, в результаті відштовхнуло від книги, адже на фоні приділеної їй уваги більшість інших персонажів не були розкриті достатньою мірою. Продовження читати не маю бажання. Книга може зайти тим, хто ще не встиг «перенасититись» бідними нетакусями, бо ж тут ви її отримаєте доволі багато.

У літературі часом трапляються твори, які не одразу отримують належну увагу, але їхня магія та глибина здатні зачарувати тих, хто відкриває їх для себе. Саме такою є серія книг "Тиша" для мене. Естетика книг заворожує. Магія, космічні мотиви та тонкі емоційні відтінки персонажів створюють атмосферу, що поєднує епічну велич і людські переживання. Персонажі прописані неймовірно, тож навіть до найсуперечливіших в кінці ви точно зможете відчути непоборні емоції суму та туги. Адель, головна героїня, — це приклад сили людського духу, який шукає відповіді в умовах, коли світ навколо руйнується. Ця трилогія — справжній скарб для любителів фантастики та фентезі, що шукають глибокий сенс у літературі. Якщо ви ще не знайомі з «Тишею», варто зануритися у цей чарівний світ. Наші українські письменники зміцнюють літературу, а ми зміцнюємо їх. Тож читайте більше книг українських авторів.

Нарешті фінальна частина Тиші (хоча в своєму інстаграмі авторка активно натякає на 4 частину), яка ще більш динамічна і масштабна, ніж попередні. Авторка продовжує розкривати персонажів і ми бачимо всі їхні сильні та слабкі сторони, а також людські риси у тих, хто, здавалось, давно вже втратив усяку людяність. Мені дуже імпонує Адель і те, як вона змінюється під фінал трилогії. У неї неймовірний ріст, зважаючи на трагічне дитинство, непросте життя та втрату брата. Ще в цій частині я нарешті відчула хоч якусь симпатію до Ісайї, бо в попередніх він мене чогось сильно дратував. Але в ПтМС він нарешті повною мірою розкривається як Інкарнат Землі. Безперечно достойний фінал історії, хоч місцями сюжет трохи просідав, а кінцівка була дещо передбачуваною.

Продовження Тиші, що так само прекрасне, як і перша частина. Більш виразними стають елементи політичного фентезі — королівство все ближче наближається до повстання проти влади та громадянської війни. В цій частині авторка додає нових героїв і більш глибоко розкриває другорядних персонажів (що мені сподобалося — не тільки Адель та її друзів, а й Інкарнатів, тож ми більше дізнаємось про передумови теперішнього соціального устрою). Моїми улюбленицями стали родини відьм, які поки для мене є найцікавішими другорядними персонажами, але які однозначно мають важливий вплив на сюжетні повороти. Також книга насичена більш масштабними подіями, сценою виступають не окремі міста чи Округи, а все Сонячне королівство. Остання третина була найбільш напружена і драматична, тож третя книга безперечно матиме куди тривожнішу атмосферу, бо матиме місце і помста і біль від втрати.

Дуже гарне фентезі від української авторки. Чудово прописаний світ, історія, природа магії та ієрархія персонажів, також немає однозначно позитивних чи негативних персонажів — кожен має свої приховані мотиви та сіру мораль. Головна героїня не боїться ризикувати і приймати важливі рішення, при цьому не забуває піклуватися про молодшого брата, хоч він і постійно влазить в авантюри слідом за нею. Також Адель розумна і не довіряє всім підряд, намагаючись розраховувати виключно на себе. Любовна лінія тут на другому плані, більш важливу роль відіграє пошук друзів та "віднайденої родини" і тут авторка гарно прописує природу людських стосунків (те, чого так бракує Інкарнатам, що живуть набагато довше за людей і практично з ними не контактують). Історія однозначно варта уваги.

“Попіл і Місячне Сяйво” – це захопливе продовження, яке занурює в ще більш напружені події після фіналу першої книги. Головна героїня стикається з важким вибором між минулим і майбутнім, а її почуття та відданість проходять серйозні випробування. Напруга між персонажами відчувається в кожному розділі, а сюжет сповнений інтриг, таємниць і несподіваних поворотів. Хоч деякі моменти розвивалися передбачувано, а деякі хотілося б побачити глибше розкритими, книга все ж залишає приємні враження. Загалом, гідне продовження – 7/10!