«Кістки та Зоряний пил»- фентезі з елементами космосу від української письменниці, перша книга трилогії "Тиша". Історія про дівчину Адель, яка для того, щоб вирватися із бідності пише статтю про таємничу Тишу, яка забрала їх батьків.
Спочатку я подумала, що це буде довге і важке фентезі, але мене щось тягнуло магнітом саме до цієї книги, і щось всередині підказувало "це буде класна історія", тому я вирішила не відкладати її читання "в шухляду", а почати якнайшвидше.
Інтуїція мене ніколи не підводить 😉 Перші 160 сторінок я отримала абсолютне задоволення від читання цієї історії. Написано легко, жваво, а деякі діалоги між головними героями створювало особливий шарм в цій історії. Всередині книги я трошки заплуталась, коли почалися з'являтися нові персонажі та розвиватися космічна тематика, але, загалом, було цікаво. Кінцівка заінтригувала та обіцяла не менш захопливе продовження.
Хочу зазначити суперову ідею додати до фентезі елементи космосу - це дуже не звично, бо я взагалі таке поєднання читала вперше.
Книга про дружбу, пригоди, сміливість та наполегливість. Унікальний вигаданий світ, не шаблонні головні герої. Легка та приємна в читанні.
В естетичне оформлення книги "Кісти та Зоряний пил" - це особливий вид насолоди для мене.
Анонім
"Сталь та Сонячний шторм" — це не просто чергове фентезі, а глибока та емоційно насичена історія, яка залишає слід. Вона змушує задуматися про природу влади, ціну свободи та важливість вибору. Якщо ви шукаєте книгу, яка захопить вас з головою, подарує незабутні емоції та змусить забути про реальність, то цей твір безперечно вартий вашої уваги. Редгрейн Лебовскі довела, що українське фентезі може бути на рівні найкращих світових зразків.
Анонім
Задумка цікава, оригінальна. Раніше не доводилося зустрічати бодай трохи схожої світобудови у книжках, проте..
Якщо забрати із книги головну героїню — не буде ані сюжету, ані світобудови. Бо ж буквально все завʼязано на ній чи так-інак до неї зводиться. Класичний приклад нетакусі, яка настільки нетакуся, що її товариства бажають буквально всі. Все їй сходило з рук. Але я не повірила в те, що вона кмітлива чи розумна. Мене головна героїня неймовірно відштовхувала своєю часто дитячою поведінкою.
І те, що гг була буквально ледь не пупом Всесвіту, в результаті відштовхнуло від книги, адже на фоні приділеної їй уваги більшість інших персонажів не були розкриті достатньою мірою.
Продовження читати не маю бажання. Книга може зайти тим, хто ще не встиг «перенасититись» бідними нетакусями, бо ж тут ви її отримаєте доволі багато.
Анонім
Котолог
