Редгрейн Лебовскі

Знайдеться достатньо багато речей за що можна любити цю серію.
Цікава концепція світу: магія зірок, магія відьом та як вони повʼязані між собою. Розгадка на появу Інкарнатів розкривається поступово упродовж циклу, гарно продумана. Круто вплітаються віршовані та не дуже пророцтва Агнеси (привіт, Террі та Ніл?), які додають казковості.
Мені трохи нагадало книгу Лабіринт Фавна, за атмосферу темних казок, хоч і в набагато меншій, розбавленій концентрації.

Але також знайдеться багато бісячого.
З першої книги мої, як виявилось, завищені хорошими відгуками, очікування спіткала жорстока реальність.

Ну, найперше, героїня типова неперевершена мері сью – "у ній є сяйво" і т.д. і т.п.
Її рішення взагалі не збігатися з мотивацією, яку нам намалювали.
До найпростішого прикладу, головна ціль героїні у житті – захистити брата, вона від початку про це говорить, проте історія починається з того, що на діях Адель тільки й робить, що піддає брата небезпекам з якимось сумнівними виправданнями.

Якби героїня мала негативний бік – егоїзм, ставлення власних амбіцій на перше місце, то вилазка в Тишу заради статті була більш виправданою, ніж те, що ми отримали. Наявність "помилок" змусили б Адель змінюватись, як персонажа протагоніста. Але помилок як таких не було. Адель з історії буквально робить все заради брата, нехтує собою і просто втягнута у вир подій, на які не може ні повпливати, ні контролювати, нею керує чистий альтруїзм. Я не памʼятаю, щоб був хоч один момент у книжці, де героїня пожалкувала про своє рішення, вчинила неправильно тощо. У результаті росту персонажу не сталось. Адель на початку і на кінці історії – абсолютно однакова.
А ще з героїнею "трапляються" події, або її рішення "випадково" ухвалюються, здається лише на основі того, що сюжет треба штовхати далі. Сумно.

З чоловічими персонажами ситуація схожа, але краща.
Ісайя та Малахія – непогано прописані. Можливо, найприродніше був прописаний Ісайя, частково завдяки тому, що перші дві книги його мотивація була дещо невизначена, а потім його дії самі по собі розкрили цього персонажа. І плавність у стосунках з Адель дуже класно спрацювала.

Лука – ходячий червоний прапорець у цій історії. Я зрозуміла, чому він діяв так нелогічно, це пояснюється. Але від початку історії та з кожною наступною його появою ловила лише крінж, тому поспівчувати та перейнятися долею головного антагоніста не вийшло.

Інші Інкарнати, як і Пекельні Джентльмени, прописані лише тією мірою, щоб просувати сюжет та створювати атмосферу навколо героїв. Більш-менш було розкрито лише Рафаеля та Джаспера (останній відіграв роль в житті двох головних героїв).

Дуже погано з побічними негативними персонажами: Марсель і його перетворення від жорстокості до альтруїстичного самогубства (щоб Адель мала суттєвішу причину для побивань?); Вільґельма з її планом на старість – без коментарів; план "злих" відьом також мав явно логічні дірки; Марія, яка раптово подобрішала; Злата та Марті... от що це таке було та навіщо?)

У трилогії Тиша ви отримаєте гарну ідею світобудови та купу недопрацьованих персонажів "додумай сам".
Трилогія дійсно мала багато милих та смішних моментів, але періодичні пафосні вставки в діалогах буквально добивали. Мені було дуууже важко ігнорувати, щоб сприймати історію серйозно.

Якісне українське фентезі. Щиро раджу 🫶🏻

Чи наважишся ти зробити крок у Тишу? Де немає нічого, крім небезпеки, де немає надії вижити і повернутися, де моторошні тварюки блукають у тумані і немає від них порятунку… Готовий? Тоді відкривай швидше книгу і поринай у Тишу...

Один із рідкісних випадків, коли я одразу пірнула у світ і не хотіла йти, поки не дочитаю. Що дивно, я не дуже люблю історії про космос, але коли зірки та планети вплетені у фентезі, то це просто в саме серденько для мене. Захоплюючий сюжет, цікавий світ, розмаїття різнохарактерних героїв, підступні володарі світу, яким хочеться віддати своє серце.
Я дочитувала книгу прямо перед дверима магазину, не могла відірватися, доки не закінчу. І вже у передчутті другої частини.

Дуже хороше українське фентезі. Цікава героїня. Декілька книжкових чоловіків, серед яких не знаєш, кого б обрала сама.) Загалом сюжет якісно прописаний. Присутня динаміка. Трилогія не залишила байдужою.

Не розчарувала
Остання книга для мене найкраща і змогла реабілітувати всю серію після другої частини.

Мені дуже сподобалось розкриття багатьох персонажів, навіть якщо на когось з них виділялась всього сторінка-друга. Стаючи ближче до кожного таким чином, за них дійсно переживаєш в напружені моменти.

В цій частині більше розкривається дружба між Джентльменами. Моменти з Рафом і його жартами порадували - хочеться перечитувати ті уривки, бо піднімали мені настрій під час читання, я сміялась.

Деякі рішення героїв прям дуже сподобались, як, наприклад, момент з півоніями, як знаком. Щось таке ніби незначне, але цікаве і свіже)

Кінець для мене був трохи скляний, якось воно несправедливо все вийшло, але логічно.

Загалом цій частині би поставила 4.5⭐, все ще були якісь дивні рішення, переважно у Адель і Луки. Але на фоні всього іншого в книгзі це не так сильно врізається в пам’ять.

А ще любовна лінія тут не бісить. Такий собі slow burn, який не відволікає. Нема оцього «я вб’ю за тебе» на кожному кроці. Чуваки просто беруть і роблять, підтримують одне одного без зайвого пафосу.

П.С. Лука - псих💀

П.С.С. Чи буду я ще купляти книжки авторки, які вона буде випускати? Я думаю, що так. Бо дуже хочеться більше якісного фентезі саме від українських авторів. Розумію, що потрібен час для розвитку, але без підтримки читачів його не буде. Історія класна, є свіжі ідеї, які ніде не зустрічала поки, тож сподіваюсь, що надалі Редгрейн Лебовскі зможе нас радувати чимось ще😌

Ооооох яка ж це класна історія. А ще це наша авторка! І від цього мене пряма гордість розпирає 😍
⠀
Сюжет насичений, досить драматичний і, звичайно ж, з інтригою.
⠀
У авторки прекрасний стиль, три книги прочиталися наче за пару хвилин. Світ прописаний ідеально. Все зрозуміло та дуже цікаво.
⠀
Окрема похвала за персонажів! Це той випадок, коли всі, буквально всі герої важливі, розкриті та приголомшливі. Але для мене з перших сторінок і до останнього слова існував лише Ісайя 🖤
⠀
У всьому всесвіті є один невеликий мінус – 2 частина. Вона слабша за інших і якась порожня. На ній ритм розповіді трохи збивається, але в результаті все приходить до свого логічного завершення.
⠀
Дуже гірко через те, що історія закінчилася. Персонажі назавжди залишаться у моєму серці.
⠀
То ж раджу і ще раз раджу.

"У цій історії немає героїв. Тут кожен лиходій — тією чи іншою мірою. Не роби поспішних висновків, доки не дізнаєшся всієї істини."

Найголовніший мінус в знайомстві з цією книгою — це те, що я так довго її відкладала і грішним ділом думала, що може мені й не треба 🤦‍♀️
Каюсь *аменепатріщосьтам* 😅

Чудова історія, яка мене зачепила, я читала її потихеньку, щоб смакувати.

Ми знайомимося з Адель, яка живе в Шу. Щоб ви розуміли, Шу, то не десерт, а місто, яке фактично є мало не осередком бідноти та злочинності.

Щоночі в світ приходить Тиша. Туман, який певним чином знищує тих, хто в ньому опиняється. Тож вночі все зупиняється і світ завмирає. Але у Адель шило в 🍑 і вона хоче дізнатися що ж там відбувається та написати про це статтю.

Та не все станеться так, як дівчина собі напланувала й випадкова зустріч змінить все.

Чому варто читати:

✨️ легкий стиль авторки
✨️ опис персонажів не докладний, нам дають важливі деталі, але уява домалює сама (люблю таке, бо можу вигадати собі як завгодно)
✨️ цікавий світ, особливо Інкарнати (представники планет на землі, такі собі боги)
✨️ натяки на любовну лінію, яка не обтяжує сюжет
✨️ неоднозначні персонажі 🔥
✨️ класна система магії та балансу сил (не розкриваю подробиць, щоб не спойлерити)
✨️ героїня видає себе за іншу людину та троп "розвиток героя" (ох, це ж просто підпал)
✨️ зв'язок персонажів розкривається поступово і його хочеться розгадати
✨️ фантастичної краси видання

Можливо щось з цього для когось є недоліком, наприклад, відсутність докладних описів зовнішності або дууже slow burn, та для мене тут все органічно поєдналося.

Єдиний момент, який іноді збивав — коли мова починала вестись від імені іншого персонажа і не зразу було ясно хто, куди і навіщо, але таких стрибків на весь текст я помітила два, тож це не суттєво.

Дуже цікаво яким шляхом авторка поведе кожного з персонажів, бо їх долі чіпляють все більше протягом історії.

Якщо хочеться чогось незвичного з присмаком епіку, небесними тілами і надпотужною магією в поєднанні з повсякденністю, боротьбою з власними демонами та змінами.

Одного разу я натрапила на цитату в інтернеті. Вона мене зачарувала і я вирішила дізнатися звідки ці слова. Вийшло так, що це з цієї книги. Тоді я зрозуміла, що мені терміново треба її прочитати. Як я і очікувала, книга виявилася дуже цікавою. Склад авторки мене закохав в себе, тому що написано це легко і доступно при цьому не втрачаючи якості і унікальності подачі оповідання.

В першій частині мене збентежило нерозкриття персонажів, оскільки на все інше я не можу жалітися, авторка доволі скурпульозно підійшла до описів. Але я розраховую отримати відповіді вже у наступних частинах.

Оскільки я завжди шукаю любовну лінію, ця книга не виключення, але як сказала колись на ефірі авторка: книга не про це.

📚 «Не люблю фентезі!»
Казала я усім, поки не прочитала цю історію 😁

Не покладала на книгу великих сподівань, придбала лише щоб підтримати новий клуб, де читають фентезі. І дарма! Бо я в захваті💔
Події відбуваються швидко, читається легко. Цікаво з перших сторінок.

Сюжет чимось нагадує серіал та трилогію «Тінь та кістка», проте книги ті так і не осилила. Не сподобались, на відмінну від цієї історії та прекрасної світобудови 🌌

Враження про героїв приблизно такі: хоробра Адель, нещасний Ісайя, дурачок Лука та Яґо, який ні туди ні сюди😂

А ще мені необхідна любовна лінія (я собі знаю між ким, а вам спойлерити не буду) 😁

📌Навіть у найнепрогляднішій темряві ховається світло©️

Історія про Тишу та Інкарнатів мені полюбилася ще з першої книги, тож я шалено раділа, що нарешті можу дізнатися, чим це все закінчиться.

Нарешті, саме у заключній частині, розкриється багато таємниць Інкарнатів, відьом, Агнеси, Гнилості та загадкового Тікі Ра. Окрім того спливе багато подробиць із життя Пекельних джентельменів, серед яких я нарешті виділила улюбленця - Рафаеля. Він хоч і прямолінійний та гострий на язик, але без нього більшість діалогів була б просто нудною. З'являться і колишні кохані деяких героїв, що теж додасть пікантності і внесе пристрасть у стосунки між героями. Нарешті, після двох книг очікування, любовна лінія заграє всіма барвами, але без зайвих інтимних подробиць.

Нарешті сюжет складеться так, як би мені і хотілося, але авторка все ж внесе трохи неочікуваних поворотів. Скільки разів я вже використала слово "нарешті"? Приємно порадували додаткові розділи від імені Луки Драґомира та Ісайї. Ну, і як часто буває наприкінці, шкода прощатися, але радісно, що нарешті дочитала серію, яка сподобалася.

Вперше перечитую її повністю українською! Нарешті!
Обожнюю цей світ, цих героїв, кожного окремо та всіх разом. Всіх злодіїв, та злючок, всіх зрадників та праведників, всіх друзів і супротивників... і Рафаеля звісно! Його окремо треба виділити❤️‍🔥

При першому читанні ще не до кінця усвідомлюєш наскільки цей світ продуманий та логічний. Кожен пазл знаходить своє місце. І чим більше я перечитую історію - тим більше дивуюсь наскільки це об'ємно пророблена історія.

В третій частині я звісно сміялась, дивувалась, і метелики в животі були... і навіть поплакала 🥺 Все було дуже гармонійно і знову повторюсь - логічно! Я дуже ціную це в фентезі історіях.
А ще обожнюю те, як Адель від початку історії і до її завершення завжди була не пішаком, який думає якого ж короля вибрати, а Королевою, якій вклонялись всі королі! Це було сильно🔥

Пишу та переписую відгук на цю історію і не може зібрати враження до купи.⠀

З одного боку, є досить цікавий світ у якому правлять Інкарнати (обранці) планет - люди яких одна з планет нагородила величезною силою. З приходом Інкарнатів приходить Тиша - загадковий туман який вночі спускається на землю і який ховає монстрів. У цьому світі живе журналістка Адель яка хоче дослідити Тишу.⠀
Головна героїня доволі розумна і за нею приємно спостерігати так само як і за іншими героями.⠀

Але з іншого боку - це дуже типовий young adult. Такі книги я читала років з десять тому і кайфувала від них.⠀
Сюжет зазвичай обертається навколо однієї обраної дівчини, а навколо неї обертаються декілька хлоців, проблеми, нечувана сила, війни та ще купа всього. Ці історії здавалися такими непередбачуваними та захопливими, що я читала до ранку.⠀
Але після десятків "неочікуваних поворотів" вже видно закладений маршрут розвитку сюжету. Це не є погано, просто я відчуваю себе старою бабцею, бо мене такі прийоми вже не захоплюють.⠀

І що ж ми маємо у підсумку? Це все ще підліткова література з якої я виросла, але тут так само є доволі цікавий світ та герої які не бісять, хоча й не захоплюють🧐 Якось так посередині.