Усе почалося з того, що цю книгу прочитала людина, яка якось підхопила нечитуна. А тут взяла і прочитала. І я зрозуміла, що треба брати і собі, тим більше, що усі три книги циклу видані, можна не хвилюватися, що не дізнаєшся фіналу. А ще - авторка-то наша)
Живеш ти так собі, майже у дупі (бо це містечко на краю королівства саме таке і за виглядом, і за ароматом), намагаєшся, як та жаба, сильно бити лапками, щоб з молока збити масло і не потонути, та ще й з братом, а тут виявляється, що ти не аби яке цабе. Хоча до того моменту ти кілька разів була на межі смерті, вимушена вдавати з себе хлопця, щоб дізнатися, що ж насправді відбувається на землі.
"Вона сердилася на себе, що не може стримати пережитого і що надто слабка, щоб удавати, наче нічого не сталося. Сердилася на повсюдну Тишу. На чудовиськ, які шастали в ній та вишукували нових жертв. Сердилася на тих п’ятьох хлопців, які знайшли її у провулку й мало не до смерті залякали. Сердилася, що не може перестати сердитись."
І що? Дізнатися вдалося, легше не стало, бо виявиться, що ця смертоносна Тиша з демонами є своєрідним подарунком коханій людині. Ось уміють же деякі чоловіки подарунки вибирати)
А ще за тебе тепер змагаються, як за трофей, і не відомо, що робити, бо людську душу втратити легко, а повернути неможливо. Шалений калейдоскоп божественних проявів)))
Мені сподобався опис цього світу, легкість читання, натяки на подальший розвиток романтичної лінії. Тому рекомендую поціновувачам легкого фентезі. А я піду читати продовження.