Закриваєш книжку і думаєш «та в ній нічого особливого». Але чим більше ти про неї думаєш, тим більше лишається післясмак якоїсь скорботи та душевного спокою… Ніби ти вчишся жити після втрати когось б...читати далі →
«Нас завжди оточує смерть. Ти або вчишся жити із цим, або дозволяєш цьому знищити себе». Ця історія кидає читача від щирого сміху до стану, коли очі скляніють від сліз. Місцями вона болюча, але навіт...читати далі →
Клюн ще паз доводить свою першість у написанні щемких та життєвих історій. Шепіт за дверима — це книга про смерть, в той ж час про жагу до життя та змін. Вона про те, як прожити життя так, щоб вкі...читати далі →
Від "Дім у волошковому морі" Т. Дж. Клюна я була у захваті ? Тому автоматично додала у бажанки нову книгу автора, не читаючи анотації. Ця історія була затишною і прекрасною... Нагадала мені чимось ...читати далі →
Цікава історія та шлях трансформації душі… чи можливо щось змінити після смерті? Чи можливо знайти друзів і нарешті усвідомити заради чого варто жити та які справжні цінності … рекомендую! Легко читає...читати далі →
"Шепіт за дверима" – ще одна історія про магію, яка розкриває важливість життя та смерті, змушує задуматися про взаємини і цінність кожної миті.
Це не те, на що я розраховувала — інший жанр і настрій. Це з одного боку хороша історія про прийняття смерті, примирення з тим, чого не можна уникнути. Хтось довше, хтось швидше, але кожен має знайт...читати далі →
Словами не передати, наскільки я кайфувала від цієї історії. Це одна з тих книг через яку я найбільше сміялась (ой, як я реготала?) і плакала. Що відбувається після смерті? Куди ми йдемо, або не йдем...читати далі →
Десь я читала, що ця книга продовження «Дім у волошковому морі», але поки що крім фрази «гроші на деревах не ростуть», я нічого спільного між книгами не побачила, сюжет також зовсім інший. Тому, мабут...читати далі →
Після прочитання книги "Дім у волошковому морі", я дуже сильно хотіла прочитати ще хоч одну книгу автора, бо це було щось неймовірне і здавалось що я нарешті знайшла улюбленого автора. Ця книга, вже ...читати далі →
Ласкаво просимо до «Переправи Харона». Чай — гарячий і запашний, булочки — свіжі й на будь-який смак, а мерці просто проходять повз… Коли Жнець приходить, щоб забрати Волеса з його ж похорону, то Волес починає підозрювати, що він таки мертвий. І коли власник дивної чайної Г’юґо обіцяє допомогти з переходом у інший світ, Волес вирішує, що він точно мертвий.
Та навіть після смерті він не готовий покинути життя, хоч і прожив його сяк-так. Тому, коли Волесу дають тиждень, щоб прийняти цю ситуацію і перейти, він береться за сім днів наснажено і натхненно прожити все життя, якого досі не мав, але прагнув. Захоплива, весела (а часом і сумна та щемлива) книга «Шепіт за дверима» — це натхненна історія про життя, збуте в офісі, та смерть, сповнену смислів і вагомих подій, у вир яких варто кидатися сторчголов, коли ще живий і наснажений.
Котолог
