«Принцип втручання» – це детектив. І одночасно не-детектив. Це драма і комедія, смішна до сліз і зворушлива до ненависті історія. Це книга, на якій можна ворожити. Або різко закрити і кинути в обличчя ворогу, хай навіть твій ворог дивиться на тебе із дзеркала. Героїня книги – жінка з дірою у грудях. На тому місці, де мало б бути серце, у неї діра та є ще таємниці, які з одного боку нас не вбивають, а з другого чомусь не поспішають робити сильнішими. Єдиною опорою і розрадою Станіслави стала робота. Чистий холодний розум, логіка і математика, ось її безпечна гавань, ось світ, у якому вона задає власні правила гри і почувається у безпеці. І з цього світу формул і рівнянь її висмикує прохання. Прохання, яке неможливо відхилити. Але і погодитися теж неможливо, тому що це якось дивно. І абсолютно нелогічно. І ще трошки смертельно небезпечно.
Принцип втручання
Автор
Тамара Горіха Зерня
Опис
Враження читачів
Це було моє перше знайомство з авторкою і точно не останнє. Перш за все хочу сказати що коли я прочитала анотацію, то вона мене не захопила і мабуть я б взагалі не купила цю книжку найближчим часом, якби не один чудовий книжковий чатік в якому її читали і дуже хвалили, тож я таки купила цю книгу. Це досить гарне видання з красивою якісною обкладинкою, ляссе і, дещо незвичним для мене останнім часом, білим папером.
Книжка читається досить швиденько, можна впоратися за один або за два вечори. Мені книжка дуже зайшла. Це насправді досить багатошарова історія де є місце і детективу і містиці і соціальній складовій. Майже увесь час історія відбувається у старовинному українському замку, який розташований у дуже мальовничій місцині. Прям читаєш і хочеш там опинитися. І місцями текст прям дуже поетичний і смачний. Головна героїня - дівчина у житті якої деякий час тому дещо сталося і вона ще не оговталася від цього. За усіма подіями, які стаються у замку ми спостерігаємо саме її очами, а стається там дещо цікаве, інтригуюче та містичне. Я не хочу залишати ніяких спойлерів, тож на додаток скажу що це дійсно цікава і захоплива книга від якої дуже важко відірватися і яку, незважаючи на детективну складову, з задоволенням можно перечитати через деякий час
Дуже й дуже рекомендую. В неї єдиний недолік - вона досить тоненька, десь 260 сторінок
Книжка читається досить швиденько, можна впоратися за один або за два вечори. Мені книжка дуже зайшла. Це насправді досить багатошарова історія де є місце і детективу і містиці і соціальній складовій. Майже увесь час історія відбувається у старовинному українському замку, який розташований у дуже мальовничій місцині. Прям читаєш і хочеш там опинитися. І місцями текст прям дуже поетичний і смачний. Головна героїня - дівчина у житті якої деякий час тому дещо сталося і вона ще не оговталася від цього. За усіма подіями, які стаються у замку ми спостерігаємо саме її очами, а стається там дещо цікаве, інтригуюче та містичне. Я не хочу залишати ніяких спойлерів, тож на додаток скажу що це дійсно цікава і захоплива книга від якої дуже важко відірватися і яку, незважаючи на детективну складову, з задоволенням можно перечитати через деякий час
Дуже й дуже рекомендую. В неї єдиний недолік - вона досить тоненька, десь 260 сторінок
Як же мені сподобалася книга! Насамперед через баланс: гумора та серйозних, навіть страшних, річей, реальності та містики. Люди з надздібностями, що живуть серед нас, "нормальні" люди з пустими душами, звичайні люди з помилками та каяттям. Життя, як воно є.
Про що? Про наше життя. Жила собі дівчинка Станіслава, любила математику і думала, що втекла від минулого та знайшла любов на все життя. Але її Вовка (чи вже не її) записався у 2014 до війська і останні його слова були, що вона нудна. І усе, перший дзвінок з його номеру був уже не його. І життя зупинилося...
"Ось є ти, зі всіма своїми надіями, тривогами, страхами, з усім тим, що тобі здається важливим, унікальним і єдиним у своєму роді; ти прив'язуєшся до людей і собак, відчуваєш душевну спорідненість, віриш у випадковості й закономірності, мислиш, шукаєш логіку, страждаєш, радієш, відчуваєш себе щасливою або нещасною."
А потім пустка... На щастя, Стасю врятувала Магда, життя потроху налаштувалося, то ж головна героїня не могла би відмовити дорослій подружці у допомозі. Якби вона знала, що повернеться у місто свого болю та тригерів, чи погодилася б вона? Думаю, так, бо найголовнішою чеснотою Стасі є вірність.
Книга, що примушувала мене сміятися і плакати, моє серце стукотіло та завмирало, я цією книгою жила. Тут не про письменницьку майстерність, тут про емоції.
Про що? Про наше життя. Жила собі дівчинка Станіслава, любила математику і думала, що втекла від минулого та знайшла любов на все життя. Але її Вовка (чи вже не її) записався у 2014 до війська і останні його слова були, що вона нудна. І усе, перший дзвінок з його номеру був уже не його. І життя зупинилося...
"Ось є ти, зі всіма своїми надіями, тривогами, страхами, з усім тим, що тобі здається важливим, унікальним і єдиним у своєму роді; ти прив'язуєшся до людей і собак, відчуваєш душевну спорідненість, віриш у випадковості й закономірності, мислиш, шукаєш логіку, страждаєш, радієш, відчуваєш себе щасливою або нещасною."
А потім пустка... На щастя, Стасю врятувала Магда, життя потроху налаштувалося, то ж головна героїня не могла би відмовити дорослій подружці у допомозі. Якби вона знала, що повернеться у місто свого болю та тригерів, чи погодилася б вона? Думаю, так, бо найголовнішою чеснотою Стасі є вірність.
Книга, що примушувала мене сміятися і плакати, моє серце стукотіло та завмирало, я цією книгою жила. Тут не про письменницьку майстерність, тут про емоції.