Шептуха

RDT оцінка
8.9
10
Ваша оцінка
відгуків
5
455 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
455 грн
1
Про товар
Код товару
204474
Видавництво
Палітурка
Мова
Українська
Рік видання
Кількість сторінок
368
Формат (мм)
ISBN
9786177792511
Опис

Ольга Петрівна Кривенко, по матері Первоцвіт, ліпить докупи шлюб, а він не ліпиться. Що пристойніший і поважніший фасад, що солідніший вигляд це має збоку, то відчутніша пустка і порожнеча за лаштунками. Самотність, страх перед віком, правда, яку немає сил більше приховувати… Це все не закінчиться добром.

Ні, героїня не дівчинка, щоб просто так тікати з дому, все-таки вона поважна людина, перекладачка зі сталою клієнтурою і професійним реноме. Але, тим не менше, вона втекла… Втекла у бабину хату на краю світу, втекла на далекий закинутий хутір з наміром пожити тихим усамітненим життям, розібратися у собі, подумати, врешті-решт.

Але тихий усамітнений куточок виявився далеко не простим.

Честь і нечисть, живе і неживе, чоловіки і жінки, насилля і безсилля, любов і зрада — все змішалося на нашому прикордонні.

Баба свого часу відьмували і лишили по собі неабияку репутацію, яку хоч-не-хоч доводиться виправдовувати. Старі гріхи й злочини не бажають сидіти тихо і пробиваються назовні, шукаючи помсти і справедливості. Сучасні грішники не відстають від тодішніх, нагородивши такого, що без наливки не розібратися.

А потім почалася війна.

Враження читачів
RDT оцінка
8.9
10
Ваша оцінка
відгуків
5
Котик
10
16.04.2025
Супер класно, тепер іще хочу Доцю прочитати.
Котик
10
03.03.2025
Неймовірна книжка! Така атмосферна, жіноча, українська. Події відбуваються в селі на укр-рос кордоні під час вторгнення. Хотілося б, щоб про цю книжку знали всі!
10
29.04.2025
«Шептуха» – це перша книжка про повномасштабне вторгнення, яку я змогла прочитати без больового шоку.
У листопаді 2021 київська перекладачка Ольга Петрівна, 48+, бере рюкзак, бере кота і їде в бабину хату на Сумщині, попід самим кордоном. Їй багато про що треба подумати.
Про тридцятирічні шлюби, в яких жінка вже давно сама по собі, хоча наче все робила правильно, але боїться щось змінювати, а потім одним днем чоловік повідомляє телефоном про розлучення, бо зустрів молодшу.
Про обірване коло жіночого зв’язку між поколіннями, яке не відновити без правди, а правда якось не виходить назовні без взаємних звинувачень, тому багато хто обирає приязну і фальшиву тишу.
Про неухильність старіння і зміни пріоритетів, про невидимість жінок певного віку у суспільстві, ну ж бо нефертильність=старість.
Про що Ольга не думає – це про вій_ну, бо в селі між лісами і болотами нема зв’язку, а місцеві кажуть, що «нам нема що ділити, ми з ними тут поруч жили віками». Але вій_на приходить в село, і кожному доводиться боротися за життя – своє і громади.
Я зумисно не наголошую на містичному компоненті, бо він насправді фоновий. Я цілком можу уявити такі самі дії персонажки і без нього. Це не варіація мотиву Конотопської відьми, це дії спокійної, цілеспрямованої, прагматичної жінки. Дорослої і відповідальної. І саме за цими діями я спостерігала з захватом. Як зробити те, що ти можеш змінити, і як змиритися з тим, що ти не всесильна.
Книжка посіла своє місце на моїй поличці.