Ніч у самотньому жовтні

Бувають книги, які мають лише одну визначну рису - сюжет, яскраві герої, атмосфера.
А буває коли все це можна знайти в одній історії. 
“Ніч у самотньому жовтні” - ідеальна посвіть, без перебільшення. 
Містична і магічна історія. Від першої сторінки не можливо відірватись. Ти повністю занурюєшся у жовтневу погоду, навіть якщо за вікном жаркий липень. Ти обираєш одного чи декількох головних героїв і вболіваєш за них, наче давній і палкий його шанувальник.

Герої не передбачувані, кожен має свою таємницю, яку не легко розгадати.

Проте головну інтригу автор залишає на самий кінець.

Повість не даремно займає перші місця в рейтингах найатмосфернішої книги багато років. Рекомендую до читання від першого дня жовтня.

Перечитала нещодавно втретє (але явно не в останнє).

Не існує в світі більш осіннього тексту. Не існує в світі більш Геловінського тексту.
Не існує в світі другого такого тексту, який хочеться перечитувати щоосені.І щоосені знаходити в ньому щоразу щось нове.

Магічний, містичний, оманливий, простий, але непрОстий одночасно.

Обожнюю.

Вперше читала десь 2 роки тому, і відчуття були сумбурні - бо довгий час не могла зрозуміти, що до чого, і піймала себе на тому, що мені банально не вистачає знання готичної літератури, щоб повністю насолодитися книгою. Хоча атмосфера сподобалось вже тоді.

А от цього року я насолодилась книгою у повній мірі - хоч досі не перечитала всю базову готику😅

Дуже незвичайна і дуже геловінська історія про містичне протистояння - але, по суті, не добра зі злом, а зла зі злом😅
Просто одне зло хоче, щоб світ лишався таким, як є, тоді як інше прагне його… знищити? змінити? - ну, тут, власне, досі до кінця не зрозуміло😅
Історія при цьому не страшна, хоч і дуже темна.
І дуже незвичайна - починаючи з оповідача та ключових дійових осіб.

Один розділ - один день жовтня з кульмінацією (і розвʼязкою) на Геловін. Це надає певною динаміки, але такої собі тягучої, готичної динаміки.

Неочікуваних поворотів купа. Тут взагалі важко на щось очікувати, бо все максимально дивне і незвичайне, і буквально кожен крок дивує.

Коротше, я продовжу цю традицію читання «Ночі…» у жовтні.
Спробую наступного разу таки пройтись по розділу на день - але тут не певна, що то мій формат.
І візьму цей рік на більш близьке знайомство з оригінальними творами, на які посилається книга (про це сьогодні буде окремий пост в моєму телеграмі).

Тож рекомендую.

Навіть якщо вже намагались і не дуже зайшло, рекомендую спробувати ще, бо книга не всім відкривається з першої спроби.