Очікувала історію в стилі комедій 00-х про переміщення в часі і про "прожити життя заново". Але ніт, тут такого немає. У нас є один день в минулому і одна комора.
Історія про відносини дочки і батька, про намагання дочки покращити життя свого батька-одинака і заразом змінити своє через якісь небагаточисельні події в одному дні.
Не дивлячись на це, історія потрапила в настрій і, в цілому, сподобалась.

Історія Сіндер або книга, яку треба було читати ще років 5+ назад.
Маємо ретелінг Попелюшки у високо технологічному світі. Є свої мачуха та сестри, свій принц та загублена «туфелька».
Перша половини книжки сподобалась: легко читалась, цікава історія з атмосферою гри Cyberpunk. А вже з другою частиною інтерес трохи здувся.
Але це все одно достойний представник янгедалту, тому рекомендую познайомитись.

Довго йшла, щоб прочитати: то не було в наявности, то місяць ще не жовтень, то місяць вже не жовтень. Але в цьому році все склалось і я отримала величезне задоволення. Купу відсидок на різних відомих і не дуже персонажів, та і просто максимальна концентрація всього Гелловінського на 160 сторінках.
Планувала читати кожного дня по дню, але від цієї вакханалії з підготовкою до якоїсь гри неможливо відірватись, тож проковтнула за вечір.
Дуже рекомендую

"Залежність схожа на Джокера. Просто хоче побачити, як увесь світ палає."

Книга взлетів і падінь однієї людини. Історія викликала різні емоції: часто - огиду, рідше - посмішку. Це чергове підтвердження того, що за безкінечнім потоком жартів, часто ховається одинока і поламана людина (яка, крім цього, дуже любить себе жаліти).
Перрі писав переважно про свої залежності, про відношення з ними і постійний двобій (спойлер: залежність завжди перемагала).
Водночас, були і невідомі мені факти, наприклад:
- у Хоакіна Фенікса був молодший брат, який помер в 23 від передозування,
- в серіалі «Друзі» найвідповідальніший був Метт Леблан, він приїжджав на майданчик найперший, а Дженніфер Еністон - останньою Змінювались машини, але порядок залишався незмінним..

Загалом, ви не знайдете багато історій про акторську кар’єру, про «Друзів», тощо. Натомість доволі детальні описи його ломок, болей, страждань і боротьби з самим собою.

Писати відгуки на книги Пратчетта дуже важко. Особливість цих книг в гуморі, в грі слів (обожнюю український переклад, він прекрасний). Історія про Ринсвінда, який не бажаючи цього від слова зовсім, знову змушений рятувати світ.