У світлі світляків. На порозі ночі

Книга зі своїми мінусами, плюсами, сюжетними дірками та магічною атмосферою.
Історія розповідає про дівчину-підлітка Єву-Лізу (протягом книги ти поступово звикаєш до подвійного імені), яка взагалі не виходить на вулицю і навчається з допомогою Інтернету. І батьки (а точніше тато, бо здається мені що у них в родині у матері свого права голосу немає) все це тільки підтримують. Також є ще один герой – Тім. Веселий, милий, турботливий книголюб, що любить довгі прогулянки і родина якого навпаки вважає всі новітні технології абсурдом.
І такі люди із зовсім різним уявлення про життя не мали б зустрітися, але доля цікава та загадкова штука.

Найбільше за що мені сподобалась книга це атмосфера і за неї поставлю балів 2-3. Тому що, закуте у зимовий сніг та поринути у дрімучий сон, містечко не може залишити вас байдужими. Що вже казати про харизматичних саркастичних статуй, оповитий туманом ліс та безкраї поля пшениці під безоднею темного неба.
Сюжет викликав в мене більше невдоволення. Якщо не надто прискіпуватися, то нібито і непогано, але місцями є невеличкі сюжетні прогалини (вони не надто впливають на сюжет, але куди дивилась редакція видавництва та авторка?). Хоча питань після кінцівки залишилось чимало. Точніше нас втягнули у самий вир нерозуміння і таємниць, не дали майже жодної зачіпки з якої б ти міг побудувати свої теорії, тому і великого бажання купляти продовження немає.

Цікаво почитати для любителів апокаліпсисів та легенько фентезі, а також підліткам років 10-12(хоча я читала в такому ж віці і мені не надто зайшло).

Я читала та чула багато схвальних відгуків про серію-антиутопію «У світлі світляків» і, коли перша частина «На порозі ночі» потрапила мені на очі в бібліотеці, я вирішила таки спробувати цей новий жанр для мене.

Головна героїня – це 12-річна дівчинка, як і я. Здавалось, в нас мають бути дуже близькі проблеми, страхи, радості та захоплення. Але її образ життя для мене виявися абсолютно чужим і не дуже зрозумілим. Важкості у розумінні сюжету та світу героїні додавала велика кількість описів і зовсім мала кількість діалогів. Я періодично зупинялась і перечитувала текст по кілька разів, щоб не загубити хід думок.

Така манера викладення для мене виявилась занадто складна для сприймання та насолоди від читання. Тож я подолала тільки 1\3 твору.

Одного дня життя Єви-Лізи кардинально змінюється. Світ залишається без електроенергії. Дівчина, вперше за багато років переступає поріг будинку щоб віднайти батька, електрику чи хоча б відповіді на питання.
⠀
Тім, юнак, який дружить з драконом та Ліхтарником. Йому не потрібний Google. Усі відповіді він може знайти в книгах.
Макс не пам'ятає хто він і що з ним сталося. Він один з трьох підлітків, які дивом не заснули і шукають альтернативне джерело енергії.
Фінал. А його немає, бо це перша з трьох частин "У світлі світляків". Особисто я радію, що маю на полиці другу частину книги, бо фінал ну дууже відкритий.
⠀
Мені книга сподобалася. Повороти сюжетної лінії моментами шокують. Цікаво, що ж сталося зі світом і чому ранок не настає. Надіюся, що відповіді знайду в другій частині трилогії.
⠀
 Але було замало емоцій головних героїв. Я люблю читати про почуття персонажів, а тут було трішки суховато. Не змогла співпереживати Єві-Лізі.
⠀