🫂 Це дуже сумна історія, з багатьма тригерними моментами, які зачіпають за живе, проте водночас вона дуже добре написана, багато моментів зрезонували, зрештою завдяки їй я змогла звернути увагу на свої проблеми, а це для мене дуже цінно — пізнавати себе через книги…
Тринадцять людей, тринадцять сторін, тринадцять точок зору.
🤝🏻 Підлітки, такі різні, але водночас усі дуже схожі, об'єднані школою, безпечним місцем, в якому кожен й кожна може бути собою, де вчителі та методи викладання також не є звичними, адже школа націлена на мистецтво й творчий розвиток.
І учні, і вчителі знають, що в цій школі вони можуть не грати ролей, відчувати всі емоції, знати, що тут тобі допоможуть, що тут знають, як з тобою поводитися, що тут не ображатимуть, навпаки — захистять від всього злого.
Проте так триватиме не завжди, на жаль.
🙄 Після відмови сину мера вступити в їхню мистецьку школу-інтернат, проти них починається повстання: на учнів нападають, а директора поливають брудом через ЗМІ, однак вони будуть боротися.
Заради них самих, заради вчителів, заради директор, який їм, як батько.
Учні вирішують діяти кардинально, за одну ніч по-всьому місту «виростають» мурали, діяли тихо, злагоджено швидко, тому їх ніхто не зловив, але запідозрили, звичайно ж, одразу саме їх. Наступного ранку декілька поліціянтів робили допити і шукали зачіпки. Звинувачень ніяких не пред'явили, бо доказів немає, окрім, як «у вас тут повсюди фарба і багато художників»...
Маркель, Ендер, Христина, Емма, Джейкоб, Скажений Ром, Клімт, Тихий, Психопат, Вишня, Дев'ятий, Лєра, Май, Смарт — усі вони тепер у моєму ❤️. Під час читання мені хотілося їх усіх обійняти, а тих, кого не можна — просто побути поруч.
Я знаю, що не можна говорити «люди з особливостями», але я й не знаю, чи можна (у цьому випадку) називати їх люди з ментальною інвалідністю, тому скажу так: як ви могли зрозуміти, ці підлітки непрості, у книзі описуються люди з різними синдромами і діагнозами, зокрема РДУГ, РАС, епілепсія, синестезія (загугліть!) та ін.
Авторка порушує великий спектр проблем, окрім психічного здоров'я, також є — фізичне насилля, розлучення батьків, негативне ставлення до ЛГБТК+ спільноти, стирання стереотипів про «гопніків», прийняття себе і соціуму, в якому ти перебуваєш.
Я вірила, сподівалася й надіялася, що фінал буде хорошим, але вкінці я плакала й не знала, де себе подіти, бо хотілося безмежно знати, чим там усе завершиться, однак авторка зробила відкритий фінал.
Останні сторінки мене добивали, чесне слово, це було дуже важко, хвилювалася за героїв, наче це я знову втратила близьку людину. Ці підлітки змушені стати дорослими, змушені захищатися, змушені брати відповідальність за дорослих, незважаючи на свої особисті проблеми й потреби, вони беруть себе в руки і роблять усе можливе, і мені боляче, що я не дізналася, чи їм вдалося…
Назважаючи на це все, щиро рекомендую вам цю книжку, вона привідкриє для вас завісу життя людей із різними психічними розладами, як це проявляється, як будувати комунікацію з такими людьми, особливо підлітками.
❤️🔥 А ще! Тут дуже красиві ілюстрації й стиль написання, книжка однозначно варта вашої уваги! Читається швидко, але залишиться у думках надовго! Я залишила в ній 27 стикерів, писала на полях замітки й виділяла цитати.