Повірте, все що вам треба - це 280 грн і похід у книгарню за цією дивовижною книгою!
⠀
Я люблю книжки Олі Войтенко, бо вони завжди знаходять, як мене зачепити. Трилогія "У світлі світляків" зробила вагомий внесок у моєму формуванні, як особистості і думаю зрозуміло, чому я не вагалася у виборі читання нової книжки авторки.
⠀
Назва "Незручні. Відчайдушні. Виродки" говорить сама за себе. Це роман-мозаїка, який складається з щоденників 13 персонажів, 10 з них учні єдиної у своєму роді арттерапевтичної школи з мистецьким напрямом, де кожний учень - це особистість, яка має свій талант і має змогу безпечно розвивати його без булінгу або зневаги.
⠀
Центральні персонажі - це групка абсолютно різних підлітків, які так чи інакше "відрізнялися" від однолітків і лише в цій школі почуваються на своєму місці. Найчастіше це творчі особистості: художники, музиканти, танцівники, також програмісти, дизайнери, кіберспортсмени.
⠀
Але усіх їх об'єднує бунт проти встановлених правил звичайного містечка своїм мистецтвом, одягом та виглядом. Це підлітки, які у свої 16 досягли набагато більше за більшість дорослих. І вони не готові програвати бій зі звичайністю. Навіть, якщо все місто налаштоване проти них. Навіть, якщо це холодна війна.
⠀
⭐️ Кладучи руку на книгу, я урочисто заявляю, що це найкраща янг-едалт книга, яку я прочитаю цього року.
⠀
Усе було настільки добре, що єдине, що я можу ходити від квартири до квартири і питати людей: "А ви вірите в "Незручних. Відчайдушних. Виродків"?😆
⠀
Я дуже тішуся, що книга трапилася мені саме зараз. Я прожила ці напружені будні разом з учнями школи, разом з ними воювала мистецтвом, занурювалася у підліткову драму і отримала таке прийняття, що закриваючи останню сторінку шкодувала, що не маю можливості обійняти кожного і кожну.
⠀
Ця книга не стільки про школу, скільки про місце, де абсолютно різні люди мають змогу почуватися "як вдома", навіть якщо вдома усе дуже погано. Персонажі тут помиляються, але і вчаться на своїх помилках. Інколи вони ведуть себе безросудно, але в той же час розумніше за багатьох дорослих. Вони стикаються з гомофобією і сміливо протистоять їй.
⠀
А найголовніше, завжди підтримують одне одного ❤️🩹 Навіть, якщо не дуже ладять.
⠀
Тому усім читати цю новинку! Я так точно раджу.
🫂 Це дуже сумна історія, з багатьма тригерними моментами, які зачіпають за живе, проте водночас вона дуже добре написана, багато моментів зрезонували, зрештою завдяки їй я змогла звернути увагу на свої проблеми, а це для мене дуже цінно — пізнавати себе через книги…
Тринадцять людей, тринадцять сторін, тринадцять точок зору.
🤝🏻 Підлітки, такі різні, але водночас усі дуже схожі, об'єднані школою, безпечним місцем, в якому кожен й кожна може бути собою, де вчителі та методи викладання також не є звичними, адже школа націлена на мистецтво й творчий розвиток.
І учні, і вчителі знають, що в цій школі вони можуть не грати ролей, відчувати всі емоції, знати, що тут тобі допоможуть, що тут знають, як з тобою поводитися, що тут не ображатимуть, навпаки — захистять від всього злого.
Проте так триватиме не завжди, на жаль.
🙄 Після відмови сину мера вступити в їхню мистецьку школу-інтернат, проти них починається повстання: на учнів нападають, а директора поливають брудом через ЗМІ, однак вони будуть боротися.
Заради них самих, заради вчителів, заради директор, який їм, як батько.
Учні вирішують діяти кардинально, за одну ніч по-всьому місту «виростають» мурали, діяли тихо, злагоджено швидко, тому їх ніхто не зловив, але запідозрили, звичайно ж, одразу саме їх. Наступного ранку декілька поліціянтів робили допити і шукали зачіпки. Звинувачень ніяких не пред'явили, бо доказів немає, окрім, як «у вас тут повсюди фарба і багато художників»...
Маркель, Ендер, Христина, Емма, Джейкоб, Скажений Ром, Клімт, Тихий, Психопат, Вишня, Дев'ятий, Лєра, Май, Смарт — усі вони тепер у моєму ❤️. Під час читання мені хотілося їх усіх обійняти, а тих, кого не можна — просто побути поруч.
Я знаю, що не можна говорити «люди з особливостями», але я й не знаю, чи можна (у цьому випадку) називати їх люди з ментальною інвалідністю, тому скажу так: як ви могли зрозуміти, ці підлітки непрості, у книзі описуються люди з різними синдромами і діагнозами, зокрема РДУГ, РАС, епілепсія, синестезія (загугліть!) та ін.
Авторка порушує великий спектр проблем, окрім психічного здоров'я, також є — фізичне насилля, розлучення батьків, негативне ставлення до ЛГБТК+ спільноти, стирання стереотипів про «гопніків», прийняття себе і соціуму, в якому ти перебуваєш.
Я вірила, сподівалася й надіялася, що фінал буде хорошим, але вкінці я плакала й не знала, де себе подіти, бо хотілося безмежно знати, чим там усе завершиться, однак авторка зробила відкритий фінал.
Останні сторінки мене добивали, чесне слово, це було дуже важко, хвилювалася за героїв, наче це я знову втратила близьку людину. Ці підлітки змушені стати дорослими, змушені захищатися, змушені брати відповідальність за дорослих, незважаючи на свої особисті проблеми й потреби, вони беруть себе в руки і роблять усе можливе, і мені боляче, що я не дізналася, чи їм вдалося…
Назважаючи на це все, щиро рекомендую вам цю книжку, вона привідкриє для вас завісу життя людей із різними психічними розладами, як це проявляється, як будувати комунікацію з такими людьми, особливо підлітками.
❤️🔥 А ще! Тут дуже красиві ілюстрації й стиль написання, книжка однозначно варта вашої уваги! Читається швидко, але залишиться у думках надовго! Я залишила в ній 27 стикерів, писала на полях замітки й виділяла цитати.
