особиста оцінка 9☆/10☆
як я знаю, цією книгою авторка хотіла показати, що її творчість не фіксується за одним конкретним жанром. вона достатньо достойним чином довела це, хоча я не можу сказати, наскільки гарно вона пише у своєму стандартному жанрі, адже ще не читала жодної книги.
я не знаю як правильно назвати цей жанр. трилер? детектив? все у купі? головне, що я отримала ВЕЛИЧЕЗНУ КУПУ задоволення від прочитання. написано справді класно, цікаво, відчувалась емоційність. на розділах з рукопису веріті я справді хотіла жбурнути книгу, але кінцівка.. тупо вбила. про неї ще поговоримо.
з приводу персонажів - прописані справді гарно, тому тут стоїть жирний плюс.
авторка змогла зацікавити з перших сторінок, мені не було нудно читати цю книгу, тому фактично, вона заслуговує на 10/10, але є одна але.
і зараз я повертаюся до кінцівки. я справді не розумію, чому джеремі так вчинив, чому не можна було звернутися в поліцію, або до суду, щоб веріті не мала жодного права на появу в їхньому житті? натомість вони її вбили. додатковий розділ дав мені зрозуміти, що Лоувен буквально потрапила у замкнене коло, адже саме таких стосунків я справді боюся, коли ти не можеш гарантувати безпеку по відношенню до свого партнера. коли ти буквально ВИБОРЮЄШ довіру, бо боїшся, що половинка може тобі нашкодити. коли у вас спільні таємниці, і ти не можеш це так залишити, але мусиш, бо тоді вашим відносинам кінець. кінець вашому життю.
тому я вирішила трошки не враховувати додатковий розділ, хоча це не дуже виправляє ситуацію, враховуючи лист Веріті до Джеремі