Колір магії

Оце дійсно бомба в літературі - Террі Пратчетт не просто майстер слова, це, мабуть, один з кращих фентезійних авторів в легкому фентезі, хоча його перегорнутий світ і відповідає всім ознакам високого фентезі.
Насправді, описуючи один твір з його Всесвіту, ми описуємо всі його твори, але це не мінус - його твори дуже легко читати, вони веселі, цікаві, інколи смішні до болю в животі, інколи милі і навіть сльозливі, але вони ніколи не можуть бути нудними, хіба що у вас зовсім відсутня фантазія!

🗺 Якось трапилася мені книга "Колір магії", яка є першою у циклі "Ринсвінд". Прочитавши анотацію, я геть нічого не зрозуміла, але той факт, що ВСЛ видало уже купу книжок Террі Пратчетта, переконав мене, що варто брати і читати.

🗺 Ну от власне з читанням у мене теж не склалося. Чи то я не доросла, чи вже переросла, але книга читалася мені важко. Виникло враження, що я пробираюся через хащі слів, читаю іноземною мовою чи через google-перекладач, або все разом. Хоча ні, були місця, де читалося легко і зрозуміло, де я навіть посміхалася тексту і захоплювалася майстерністю автора, проте їх було значно менше. Признаюсь чесно, подібного я ще не читала.

💙 Щодо книги і її оформлення - тут все супер, і обкладинка, і закладинка, і папір, і переклад - все на висоті.

🗺 Зазвичай перед тим, як писати відгук, я не читаю чужих вражень, а от вже сформувавши свої думки із задоволенням заглядаю до інших, щоб дізнатися, чи співпадають наші погляди на певну книгу. Пішла я читати відгуки, щоб зрозуміти, що ж зі мною не так? Виявляється, деяким фанам Пратчетта саме ця книга теж давалося важко і за їхніми твердженнями, наступні, пізніші, книги автора значно сильніші. Ну ок, спробую дати Дискосвіту другий шанс і прочитати ще щось.

Я чесно не розумію, чому так довго затягувала із знайомством з творчістю Террі Пратчетта. Стільки разів задивлялася на його книги, і все ніяк не бралася за них. Але от нещодавно вирішила прочитати перший роман із серії «Дискосвіт» (підцикл «Ринсвінд»), і тепер це моя величезна любов та велике відкриття🤍

Впевнена, що серед вас є багато прихильників цього майстра інтелектуального фентезі, тому ви розумієте, що я маю на увазі. Признаюся, що перші 10-15 сторінок були для мене трішки заплутаними, але чим більше я читала про пригоди чарівника-невдахи Ринсвінда та туриста Двоцвіта, тим більше мене затягувало у цей світ. Тут і міфічні істоти, і запеклі поєдинки, навіть є сама Смерть, яка, однак, є чоловіком та ще й постійно намагається дістатися до Ринсвінда. А чого тільки варті ці хитромудрі й заплутані настільні ігри богів, які так легко вирішують долі мешканців цього світу.

Окремо хочу звернути вашу увагу на це неймовірне оформлення серії книг Террі Пратчетта від видавництва «Старого Лева». Сказати, що це любов – це нічого не сказати. Тепер хочеться якомога швидше зібрати всі романи та прочитати їх!

І ще, хочу згадати такого цікавого персонажа цієї історії, як Скриня. Ця магічна річ зроблена з дерева груші розумної, і тому може пересуватися на власних ногах, має свій власний інтелект, а також може вміщувати в себе дуже багато речей. Було навіть декілька моментів, коли вона приходила на порятунок Двоцвіта (свого власника).

Якщо ви вже читали книги Террі Пратчетта, то діліться в коментарях своїми улюбленими серіями💭