Природа всіх речей

Я не знаю, як Елізабет Гілберт це робить, але це вже друга книга, яка надовго закарбувалася в моїй пам'яті. Перша – це «Місто дівчат». Якщо чесно, її відома «Їсти, молитися, кохати» так сильно мене не вразила.

Про що книга «Природа всіх речей? Про відкриття, про побудову світу, про сильну жінку, яка в багатьох речах випередила свій час. Жінку сильну, мужню, надзвичайно розумну, емоційну. Але і самотню. Алма прекрасна, але не всі можуть розгледіти її красу. В книзі багато цікавих речей про дослідження світу. Я не спеціаліст в біології, але для мене в книзі було цікаво дізнаватися про відкриття Алми і її батька.

В книзі, як у величезному саду родового маєтку Алми, переплітаються наука, любов, добро, пристрасть, покора, спокута. В ній немає абсолютно позитивних і негативних персонажів. Ну як і в самому житті.

Книга захоплює і в неї можна зануритися на довгий час. Не зважаючи на великий об'єм, вона читається легко. Можливо, деякі сцени пристрасті можуть когось засмутити, але це органічна частина твору.

Після книги хочеться розгледіти в собі новий талант. Це точно магія від Елізабет Гілберт.

Однозначно рекомендую.

Ця книжка стала для мене підтвердженням усього, про що писала Елізабет Гілберт у «Великій магії». Тобто вона так майстерно володіє пером, як того й навчає інших.
⠀
Легко, цікаво, із вчасними поворотами сюжетів. За всі 700 сторінок я ні разу не знудилася.
⠀
«Природа всіх речей» - про жінку, що займається бріологєю, тобто вивчає мохи. Про жінку-ботаніка, гострий розум якої невпинно шукає раціонального пояснення усьому, що відбувається не лише в науці, а й у її особистому житті. І ці пошуки щораз глибші.
⠀
Лінія стосунків з Емброузом дуже добре виписана, кілька разів звівши на манівці мене й зловивши на вміло розставлені авторкою пастки й завчасні судження.
⠀
Загалом, я якось надто емоційно сприйняла цей роман, що аж складно писати. Але ця книжка була наче бальзам на серце – нарешті поринути в читання великої форми, після всіляких збірок й повістей.
⠀
Сміливо можу рекомендувати для читання – і не лише жінкам. Тут багато цікавого про рослини, але не по-ботанськи занудно. А з інтригами. Дуже круто вплетено й розповіді про контрабанду цінних рослин, на якій можна доробитися до великих статків! Власне історія батька Алми, головної героїні, з якої починається вся оповідь, одразу вас зацікавить.

Вчора до 11 вечора читала книгу «Природа всіх речей» Елізабет Ґілберт, тому що не могла від неї відірватися. Чарівна, чуттєва та дуже цікава історія про дорослішання, власні пошуки, своє пізнання, свободу, відвагу та сексуальність. Це історія про жінку 19 століття, яка розвивалася, бажала та мріяла досягнути своїх цілей✨

Книга доволі велика (700 сторінок), але саме цей об’єм дозволяє нам сповна дізнатися про життя Алми Віттекер – жінки з гострим розумом, невтомним духом та жагою до життя. Ще зі свого народження її привчали до науки та навчання, мотивували й зароджували у ній цікавість до навколишнього світу. І до останнього свого подиху вона залишалася вірною собі та своїм принципам.

Ця історія стала для мене відкриттям у Елізабет Ґілберт, тому що раніше у цієї авторки я майже не читала художніх книг. Незважаючи на те, що події у романі «Природа всіх речей» відбуваються доволі давно, ми всі можемо надихнутися Алмою Віттекер та взяти щось для себе.

Також поділюся декількома гарними думками з книги:

• Доки сонце ще високо, ніколи не відкладай роботи з надією, що завтра матимеш більше часу – бо завтра буде стільки ж годин, як сьогодні, а раз занедбавши свої справи, більше їх не надолужиш.

• Колись ти зрозумієш, що в цьому світі страждання не минає нікого, навіть щасливих на позір людей.

• От ти колись помічала, що найгарніший бузок той, який росте уздовж занехаяних комор і покинутих халуп? Деколи краса найяскравіше сяє на тлі легкої занедбаності.

• Вона зрозуміла, що світ ділиться на дві категорії: тих, хто щосили хапається за життя, і тих, хто здається і вмирає. Так просто. І це стосувалося не тільки людей, а й усіх живих істот на землі, від найдовершенішого творіння до найскромнішого.

🎧 On The Nature Of Daylight – Max Richter