Мамо, тату, не хвилюйтеся!

Цю книгу потрібно вкладати в бебі-бокси, розкладати в зонах очікування в жіночих консультаціях, на курсах підготовки до батьківства і педіатричних відділеннях.
Мені шкода, що «Мамо, тату, не хвилюйтеся!» випущена була, коли Андрійкові вже виповнилось 8 місяців, я б не наробила багатьох помилок у догляді, зберегла б купу нервів і грошей, а також часу, бо всю інформацію доводилося збирати по крихтам.

Я не буду тут розводити полеміку про стан медицини, рівень знань сучасних протоколів педіатрами і так далі - всі ми так чи інакше із цим стикалися. Дякую, Олені Луцькій і Тетяні Логвиненко за цей промінь адекватності в безпросвітному мороці антиколікових препаратів і розвиваючих масажів 😅

В книзі наводиться інформація про догляд за дітьми від новонародження до 10 років, що є «нормою» або «ненормою» спочатку структуровано по окремим частинам тіла. В другому розділі наводяться стани, симптоми, які можуть виникати у дітей, що з цим робити і до кого за необхідності звернутись. Все подано чітко, структуровано, доступно, щоб навіть у стані паніки - легко можна було знайти необхідну підказку.

Книгу корисно читати не тільки мамі та татові, а також усім, хто залучений до догляду за дитиною. Моя щира рекомендація для майбутніх батьків - прочитайте її ДО народження дитини, ваше батьківство буде трішки спокійнішим.

Якщо ви шукали безвусу україномовну альтернативу Комаровському, то ви її знайшли!
Неймовірно радію, що ніша медичного наукпопу поступово заповнюється.

Синтез досвіду практикуючої педіатрині і дитячої інфекціоністки Олени Луцької та редактори Тетяни Логвиненко стане настільною книгою для батьків, надто таких переляканих, якими були ми з Сашком і на кожний прищ дитини бігли до лікарки в паніці. Ми на власній шкурі переконались, що лікарі не святі, і грішать призначеннями інгаляцій, гомеопатії чи антибіотиків "про всяк випадок".

Саме тому батькам важливо хоча б орієнтуватись у дитячих хворобах і розуміти, який напрямок лікування обрати. Тому-то книга не випише рецепт, як лікувати бронхіт, лише спрямує на правильний шлях і повісить табличку "СТОП! НЕБЕЗПЕЧНО" на ті доріжки, що ведуть у темний ліс примочок із сечі, закапування очей грудним молоком чи натирання спиртом.
Мисліть критично, довіряйте лише перевіреним лікам і бережіть дітей від власної гіперопіки.

Ще хочу підкреслити, що книгу можна читати як підряд, так і вибірково розділи про те, що вас найбільше хвилює. Також окремо описані підходи до малючків і дітей трошки старше. Написано зрозуміло, по суті, але трошки невимушеності не завадило б.