Тетяна Логвиненко

Якщо коли я читала Комаровського, мені загалом імпонували його поради, але весь час було відчуття "щось не то" через постійні недоречні авторські вставки, елементи сексизму та дивний гумор, то в цій книзі — все "то".

Я ще тоді думала, а хіба немає ще якихось педіатрів, кого можна почитати? Чому всюди комаровський?

Треба було народити дитину, щоб у житті з'явились "Доказові батьки" і розуміння: педіатри є, їх багато, просто поки вони пишуть не так багато книжок.

Ось ця від Олени Луцької — чудове читання для новоспечених батьків, адже тут є вся базова інформація про стани, розвиток і хвороби дітей. Книга структурована так, щоб легко і швидко відповіді на питання, що виникають під час догляду за дитиною.

Мені хочеться, щоб таких книжок було більше. Особливо після того, як чую рекомендації типу "вдягати шкарпетки, бо в дитини ніжки холодні" або "шапочку, щоб вушка не надуло".

Післясовковому поколінню батьків дуже бракує сучасних знань про здоров'я і фізіологію дитини, а також критичності у ставленні до різного роду афлубінів та інших фуфломіцинів. І хоча книга не зовсім про те, її мета — знизити градус тривожності батьків та дату базову "інструкцію з експлуатації" дитини, щоб батьківство приносило радість, а не постійні пошуки того, що з їхньою дитиною не так.

Порадник для батьків
⠀
Оце почервоніння - це норма? Коли і чим збивати температуру? Чи можна чистити вушка?

У молодих батьків сотні питань. І не дай бог піти шукати відповіді в інтернеті - там такого нарадити можуть, що на голову не налазить. Тому такою важливою є ця книжка.
⠀
Як можна не хвилюватися за здоров'я власної дитини? Але важливо, щоб хвилювання не переросло у паніку. Як людина книжкова, я хотіла знайти таку, де було б гарно все описано про здоров'я дітей. Написано не для медиків - для батьків. І от @vikhola.ua видала книжку моєї мрії.
⠀
У книжці на цю тему важливо не налякати і посіяти сумніви, а заспокоїти батьків. Вийшло дуже добре. Книжки Віхоли - ті, що я читала - славляться гумором. Тому спочатку мені було незвично. Але я зрозуміла - одне діло читати її всю для ознайомлення, інше - коли у дитини щось болить. Гумор тоді може видатися недоречним. Гадаю, стиль обраний такий, як треба.
⠀
Книжка має зручну структуру. У змісті поділ на частини тіла і стани: щоб легше було знайти, коли треба буде подивитись щось конкретне.
⠀
Олена Луцька - українська педіатриня, тому реалії наші. Про вакцини, які є в національному календарі щеплень і про міфічні діагнози, які люблять у нас ставити не лише родичі дитини, а й деякі лікарі.
⠀
У книзі практично нема повторів, окрім найважливіших застережень, наприклад, що дітям не можна аспірин. Чітко написано, при яких станах треба викликати швидку, а при яких - записатися до лікаря. Це важливий порадник, який допоможе батькам спілкуватися з лікарем. Доповнена книжка QR-кодами з посиланнями на авторитетні західні дослідження і медичні статті.

Боже, який це мастхев молодих батьків!
Рада, що ця книга зустрілась мені у потрібний час. Багато з чим не згодна з Комаровським і його застарілими порадами. І дякую, що є альтернатива у вигляді цієї книги!
Рекомендую!

Цю книгу потрібно вкладати в бебі-бокси, розкладати в зонах очікування в жіночих консультаціях, на курсах підготовки до батьківства і педіатричних відділеннях.
Мені шкода, що «Мамо, тату, не хвилюйтеся!» випущена була, коли Андрійкові вже виповнилось 8 місяців, я б не наробила багатьох помилок у догляді, зберегла б купу нервів і грошей, а також часу, бо всю інформацію доводилося збирати по крихтам.

Я не буду тут розводити полеміку про стан медицини, рівень знань сучасних протоколів педіатрами і так далі - всі ми так чи інакше із цим стикалися. Дякую, Олені Луцькій і Тетяні Логвиненко за цей промінь адекватності в безпросвітному мороці антиколікових препаратів і розвиваючих масажів 😅

В книзі наводиться інформація про догляд за дітьми від новонародження до 10 років, що є «нормою» або «ненормою» спочатку структуровано по окремим частинам тіла. В другому розділі наводяться стани, симптоми, які можуть виникати у дітей, що з цим робити і до кого за необхідності звернутись. Все подано чітко, структуровано, доступно, щоб навіть у стані паніки - легко можна було знайти необхідну підказку.

Книгу корисно читати не тільки мамі та татові, а також усім, хто залучений до догляду за дитиною. Моя щира рекомендація для майбутніх батьків - прочитайте її ДО народження дитини, ваше батьківство буде трішки спокійнішим.

Якщо ви шукали безвусу україномовну альтернативу Комаровському, то ви її знайшли!
Неймовірно радію, що ніша медичного наукпопу поступово заповнюється.

Синтез досвіду практикуючої педіатрині і дитячої інфекціоністки Олени Луцької та редактори Тетяни Логвиненко стане настільною книгою для батьків, надто таких переляканих, якими були ми з Сашком і на кожний прищ дитини бігли до лікарки в паніці. Ми на власній шкурі переконались, що лікарі не святі, і грішать призначеннями інгаляцій, гомеопатії чи антибіотиків "про всяк випадок".

Саме тому батькам важливо хоча б орієнтуватись у дитячих хворобах і розуміти, який напрямок лікування обрати. Тому-то книга не випише рецепт, як лікувати бронхіт, лише спрямує на правильний шлях і повісить табличку "СТОП! НЕБЕЗПЕЧНО" на ті доріжки, що ведуть у темний ліс примочок із сечі, закапування очей грудним молоком чи натирання спиртом.
Мисліть критично, довіряйте лише перевіреним лікам і бережіть дітей від власної гіперопіки.

Ще хочу підкреслити, що книгу можна читати як підряд, так і вибірково розділи про те, що вас найбільше хвилює. Також окремо описані підходи до малючків і дітей трошки старше. Написано зрозуміло, по суті, але трошки невимушеності не завадило б.