Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією

Книгу "Стіни в моїй голові" варто прочитати усім людям, які так чи інакше стикаються з тривожністю, соціальними фобіями чи невпевненістю в собі. Автор доступною мовою пояснює, чому ми відчуваємо себе певним чином, як працюють тривожні розлади. Мені сподобалось, що автор не обіцяє назавжди вилікувати читача та зробити його життя ідеальним та безтурботним, а просто пояснює принцип роботи певних процесів людської психіки та допомагає зрозуміти та прийняти тривожність як річ, властиву психіці майже будь-якої живої істоти.

Мої відносини з тривожністю та депресією такі: з першою якось вживаюсь, хоча буває важко; другої боюсь як чорта, хоча, мабуть, ще її не переживала, або переживала у легкій формі, як застуду.

Жити з тривожністю можна, говорить психотерапевт Володимир Станчишин. А лікувати неможливо🤷‍♀️, бо вона є звичайнісінькою частиною нас, виконує життєво важливі функції, як от захисну та регулюючу.
Однак тривожність неможна доводити до панічних розладів. Це коли панічні атаки закриті у циклі страху панічних атак, які від того постійно повторюються.

Тут ніби все ясно. Що там по депресії.

Депресію ставить лише психіатр. Бо це вже клінічний психічний розлад. Лікує її психотерапевт або/та психіатр. Перший - «розмовами», другий - ліками. До останніх, за словами автора книжки, не повинно виникати звикання, ЯКЩО приймати під пильним наглядом спеціаліста, який вчасно коригує дози.

Щодо себе... Помітила таку тенденцію - з кожною наступною хандрою та меланхолією, які є по суті зниженим настроєм та працездатністю на недовгий період, процес переживання та виходу з цього трохи пригніченого стану стає складнішим.

Але☝️ дякуючи книзі «Стіни в моїй голові», тепер я здатна самостійно визначити, чи час звертатись до спеціаліста. Адже в книзі подані обов‘язкові критерії/симптоми, які необхідно відслідковувати у себе і нотувати.
Згадані тут і деякі DIY, елементарні речі для самодопомоги при меланхолії. Не при депресії ❌ - її лікує ЛИШЕ спеціаліст.

Що ще хорошого у цьому нонфікшині?
Дізналась, що існують чіткі протоколи психотерапії❗️. Тобто розгледіти і перевірити лікаря-шарлатана можна. Протоколи також доводять, що психотерапія - це ніяка не банальна балаканина, а зважена, досліджена частина науки та практики.

Для мене також цікавим виявився розділ про ПТСР. Тема про причини виникнення, механізми запуску та функціонування цього розладу мені, яка мало про це щось знала, здалась добре розкритою.

Загалом книжка дуже базова, побутова, тобто така, що потрібно прочитати кожному, аби бути в темі та адекватно розуміти, що таке тривожність та депресія.

Хто з нас хоч раз на день не відчував тривогу? За себе, дітей, здоров'я чи роботу. А особливо, у наш час, коли причин для тривоги додалося ще більше. І цей стан абсолютно нормальний, така функція закладена у нас природою.

Інша справа, коли відчуття тривожності заважає жити нормальним життям, виконувати повсякденні справи, працювати. Ось тоді це стає проблемою, яку варто вирішувати разом з фахівцем.

Саме такі проблеми і піднімає автор у цій книзі. Доступно та пізнавально він розповідає, як навчитися жити з власною тривожністю (не позбутися, а жити з нею, бо це наша природна властивість). Крім цього, в книзі ще є про соціальні фобії, депресію, посттравматичний розлад.

Окремо варто відзначити почуття гумору автора, що значно полегшує сприйняття важливих понять. Цьому ж сприяють багато життєвих прикладів з життя та практики.

Книги подібного змісту я завжди вважала не цікавими і орієнтованими на вузьке коло спеціалістів. Але ця змінила моє враження. Тому рекомендую, якщо такі питання турбують вас або ваших рідних.