Володимир Станчишин

Рецензія на книгу «Для стосунків потрібні двоє»
Автор: Володимир Станчишин

Тема рецензованої роботи: розповідь про те, як будувати здорові стосунки з людьми на усіх етапах свого життя.
Актуальність обраної роботи: ця книга є надзвичайно актуальною, адже вміння заводити контакти та стосунки є важливою та невід’ємною навичкою нашого як і повсякденного, так і професійного життя. У закладах освіти та сім’ях рідко навчають цьому, тому ця книга є вартою уваги. Автор використовує сучасні формулювання та роботи, і сам є психотерапевтом.

Цільова аудиторія: люди віком від 16 до 50 років; підлітки, батьки, що хочуть побудувати гармонійні та довірливі стосунки зі своєю родиною та дітьми; люди, що хочуть побудувати здорові стосунки зі своїми партнерами та з собою.

Використання системи доказів: у книзі автор наводить приклади до кожної із ситуацій до кожного розділу, а іноді і до підпунктів, вони оформленні або як опис схожої ситуацій його клієнтів, сім’ї, знайомих. Також Володимир Станчишин наводить спосіб боротьби з проблеми —листи, тим хто нас образив, чи помер, щоб позбавитися гнітючих почуттів.
Повнота та розкриття проблеми: загалом автор описує усі можливі проблеми, які можуть виникнути на шляху на створенні/підтримці стосунків на усіх їх етапах, розглянуто проблеми конфліктів, насильства, залежностей, взаємодії з підлітками/дітьми з інвалідністю та пережиття втрати. Кожен розділ містить описи проблем та шляхи для їх вирішення з порадами. автор наголошує на тому, що жодна книга та психотерапевт не допоможе, адже лише ми є керівниками свого життя.
Однозначно скажу, що прочитання лише цієї книги не вирішить проблем у стосунках, для цього потрібна психотерапія або ж робота із психологами.

Основні тези: Кожен із розділів має багато класних, які можна тим чи іншим чином застосувати у своєму житті. Автор наголошує на тому, що найперше потрібно будувати стосунки із собою, адже ми найкраще розуміємо себе. Сім’я відіграє дуже важливу роль у нашому житті і любов є невід’ємним елементом. Стосунки із підлітками є складними, проте варто зрозуміти, що в їхньому організмі відбувають зміни, як фізичні так і психологічні. Також є у книзі багато тез, про любов, Бога, страхи та залежність.
Наявність чітких висновків: у книзі є висновки, і після частин і після розділів, проте їх складно назвати повністю чіткими.

Плюси та мінуси в роботі:
+ висвітлення проблем у стосунках, пояснено шляхи їх вирішення, описи видів стосунків, висвітлення проблем насильства, залежностей, смерті.
– доволі багато води, відсутність практичних застосувань порад.
Мій відгук: ця книга була доволі цікавою та легкою у прочитанні що нетипове для нон-фіку. Автор не нав’язує певне вирішення проблем і дає досить хороші поради.

З-поміж усіх (трьох) книг Станчишина ця мені сподобалася найменше.

"Емоційні гойдалки війни" — такий собі оголений нерв, щирий щоденник та рефлексія самого автора на повномасштабне вторгнення і який вплив воно має на ментальне здоровʼя цілої нації та окремих людей.

Тут не буде практичних порад, як справлятися з цими самими емоційними гойдалками, але принаймні можна буде нормалізувати власні почуття та зрозуміти, що ти не одна в таких переживаннях.

Найцінніше, що я винесла з цієї книжки:
- будь-які емоції — нормальні, коли сама ситуація ненормальна
- кожен має право на свої переживання і власний спосіб з ними справлятися
- нормалізація розмов про горе та інші важкі теми, адже замовчування ніяк не допоможе
- деякі поради про те, як цивільним спілкуватися з військовими

"Емоційні гойдалки війни" — книга потрібна нашому суспільству, але також вона потребує перепрочитання, або принаймні перевидання з огляду на те, як динамічно (й трагічно) навколо все змінюється.

"Для стосунків потрібні двоє" — книжка про любов, розуміння і складну роботу, яка стоїть за міцними стосунками. Володимир Станчишин у своїй притаманній щирій і доступній манері пояснює, як будувати здорові стосунки, уникаючи пасток ілюзій, руйнівних емоцій і нереалістичних очікувань.

Ключова теза книги відображена в її назві: стосунки — це спільна відповідальність. Вони будуються зусиллями обох партнерів Автор наголошує, що немає "чарівного рецепта" для щасливих стосунків, але є принципи, які допомагають зробити їх гармонійними та глибокими.

Станчишин уникає ідеалізації любові. Він говорить про реальні труднощі: конфлікти, кризові періоди, втрату довіри, небезпеку байдужості чи залежності. Окремий плюс за відкрите обговорення стигматизованих тем: насильство в сім’ї, алкогольна залежність, переживання втрат.

Один із найбільших плюсів книги — акцент на індивідуальній відповідальності кожного партнера. Автор нагадує: аби побудувати щасливі стосунки, спершу потрібно розібратися зі своїм внутрішнім світом. Приклади зі щоденного життя та терапевтичної практики роблять поради більш наочними й переконливими. Особливо мене вразила остання частина книги, де пан Станчишин розповідає, як розбудовувати стосунки та довірливу атмосферу, коли в родині є дитина з інвалідністю — це дуже важлива тема нині й повсякчас.

"Стіни в моїй голові" — наче щира розмова з психологом. Володимир Станчишин говорить про тривожність і депресію з простотою і повагою до усіх, хто стикається з цими станами.

Автор пояснює, що ці проблеми не є вироком чи слабкістю, а скоріше частиною людського досвіду, яку можна прийняти та з якою можна жити.

Особливість цієї книги в тому, що тут тебе не повчають і не намагаються дати універсальні рішення. Натомість пан Станчишин допомагає зрозуміти природу тривожності й депресії та наголошує, що шлях до зцілення — це процес, який вимагає часу, терпіння і прийняття себе.

Мова книги — проста, тепла і доступна. Автор уникає наукового жаргону, пояснює складні речі зрозумілими словами. Відчувається, що це текст не для того, щоб вразити академічними знаннями, а для того, щоб дійсно допомогти.

У книзі також багато практичних порад, які допоможуть краще справлятися з тривожністю і депресією. Автор не обіцяє швидких змін, але дає конкретні рекомендації, які можна застосовувати поступово.

Одна з найсильніших частин книги — нагадування, що звернення до психолога чи психотерапевта — це нормально і правильно. Навіть якщо стіни в голові здаються нездоланними, є спосіб навчитися жити з ними — і навіть робити їх менш помітними.

Рекомендую цю книгу тим, хто шукає підтримки, розуміння чи просто хоче краще розібратися у власних почуттях. Для читачів, що вже мають певні знання в психології, ця книжка може здатися надто простою, тож варто це врахувати.

Гарна книга.
Легко читається і дійсно дає можливість задуматися про важливі речі нашого дня. В принципі вона багато про що, але зачепив сама остання глава про «Втрату».
Мушу визнати, що плакала. Бо наче була як на зустрічі з психологом, і отримала психологічну допомогу і підтримку. Деякі фрази мусила виписувати , щоб взяти їх з собою в життя.
Кожен в цій книзі знайде те, що в нього болить.
Книга дуже легка для прочитання, з нею можна правда відпочити від інших книг.

Наукові дані, є вправи які можна використати самостійно! Найкраща українська психологічна книга!

Книга чудово розкриває поняття тривожності. Легко читається, багато зрозумілих прикладів.

Дуже легко читається, як на мене, варто прочитати кожному

Я думаю, що книжки про психологію не можуть повністю «заходити» всім і відразу. Вони нам потрібні лише на певних етапах нашого життя.
⠀
Якщо в мене тривожність, то цікаво почитати про це.
Якщо депресія - то про неї.
Якщо в мене панічні атаки - то ця інформація стане цікавою.
Якщо посттравматичний синдром - то я б почитала, що робити з цим.
⠀
Із деякими такими захворюваннями можна справитися самому, як от із тривожністю, але інші вимагають уваги психолога чи й інколи психіатра.
⠀
У цій книзі я прочитала таке речення: «Давайте думати про тривогу, як про невід’ємну частину нашої реальності і намагатися не тікати від неї, а розуміти її, дякувати їй, бути з нею, дозволяти своєму тілу відчувати її, а ще пам’ятати, що часом із себе варто трошечки посміятися». Ось і відповідь, як жити з тривогою і що робити, якщо ви відчуваєте тривожність.
⠀
Тут ще є декілька практик, типу введення щоденника та способи, як вгамувати тривогу (поділюсь ними у каруселі), але, по суті, на цьому про тривогу все, далі автор глибше, з термінами розповідає про більш серйозні захворювання, як депресія, панічні атаки, розлади, посттравматичні синдроми й так далі.
⠀
Оскільки мене цікавило власне саме питання тривожності та, можливо, трохи депресія, то тут і читалось із більшою цікавістю й сприймалась інформація якось легше. А інші розділи мені здались складними і написаними як для майбутніх психологів, у них автор навчає, які тактики, схеми лікування може використовувати психолог із людьми, що страждають на тривогу.
⠀
Загалом же книжка непогана, можна дізнатися більш широко про всі ці захворювання і зрозуміти, що в світі всі люди тривожаться, мають депресії чи інші такі психологічні захворювання, і це нормально. Головне не відштовхувати і не ховатися від проблем, а лікувати їх.
⠀
Книжка читається не складно, хоча все-таки друга частина насичена більшою кількістю термінів, ніж я очікувала.
⠀

Дуже інформативна книга, детально прописані всі тривожні розлади, є вправи як впоратися з панічною атакою. Рекомендую всім українцям до прочитання!

Про складні речі – простими словами.

Ця книга однозначно заслуговує оцінку у 10 балів!
Вона точно має коштувати дорожче, вражена від такої доступної вартості.
Дуже легко читається, написана доступною мовою без «нудних» медичних термінів.
Однозначно рекомендую!!!