Коли я вперше прочитала "Сад Гетсиманський", мене накрило відчуття шоку, нереальності від того, що описане в книзі – було насправді. Так от книга "Маріуполь надія" нагадала мені про це, але враження ...читати далі →
Дай, Боже, почути, Дай, Боже, вдивитись. Розгледіти пильно, Краплиною умитись. Дай, Боже, сховатись В трьох стінах оселі. Дай, Боже, згадати Віршик веселий. Дай, Боже, обійняти Обома руками! ...читати далі →
Надія Сухорукова - журналістка, що пережила бої за Маріуполь, окупацію, виїхала з оточеного міста, пройшла фільтрацію і написала книжку, що сповнена болю за своє місто та втрачене мирне життя. Точніше...читати далі →
"Маріуполь. Надія" - це щоденник про жахливе життя в обложеному Маріуполі. Авторка чесно пише про страх, голод і руйнування, але водночас показує, як люди намагалися вижити і не втратити надію. Книга ...читати далі →
Це книжка, яку я хотіла виокремити за минулий місяць. Адже вона варта уваги. Вона дивує. Вона про біль і люте зло. Вона про силу і добро. І єдине що залишається в нас і досі — про надію. Мене ці мему...читати далі →
Кажуть, що історію пишуть переможці, а для приборкання народу належить відтяти йому памʼять. Це, власне, з нами і робила сусідня імперія протягом століть – переписувала наше минуле, знищувала ідентичн...читати далі →
Дуже сильна книга. Я відкладала її прочитання 2 роки, не тому, що було нецікаво, не тому що нудно, а тому що знала, що буде боляче, сильно боляче, і я не помилилася. Але тим не менш, наскільки б це не...читати далі →
«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим».
Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.
Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.
Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.
Нацкешбек
Котолог
